Депутат Європарламенту
Крістіан ВІГЕНІН
Ім’я цього євродепутата стало відоме у вітчизняному політикумі після того, як наприкінці минулого року під час обговорення в Європарламенті тексту резолюції щодо політичної ситуації в Україні він став ініціатором внесення поправки, яка стосувалася партії «Свобода». У ній Єропарламент висловлював стурбованість тим, що «Свобода», яка нібито пропагує расистські, антисемітські та ксенофобські погляди, увійшла до складу парламенту, і закликав демократичні партії у Верховній Раді з нею не об’єднуватися. Попри гостру дискусію, яка розгорнулася під час обговорення цієї поправки у сесійній залі, її схвалили навіть члени Європейської народної партії, яка традиційно відстоює інтереси української опозиції.
Ми зустрілися з Крістіаном ВІГЕНІНИМ під час останньої сесії Європарламенту в Страсбурзі. Здається, він зрадів нагоді поговорити з кореспондентом «УК» про ті події піврічної давності.
Особисті переконання
— Пане Вігенін, наскільки пам’ятаю, внесення поправки щодо партії «Свобода» до тексту резолюції виникло несподівано. Чи не могли б розповісти, хто саме був ініціатором цієї поправки: особисто ви чи «Прогресивний альянс соціалістів і демократів»?
— Не збираюся ховатися за своєї політичною групою і не роблю секрету з того, що я особисто ініціював цю поправку. Але її підтримали мої колеги з політичної групи, а пізніше — і Європарламент. Можливо, наша з вами зустріч — гарна нагода, щоб ще раз розставити усі крапки над «і».
Це не був у жодному разі якийсь крок, спрямований проти української опозиції. Річ у тім, що і я, і «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» уважно стежимо за діяльністю радикальних націоналістичних партій не лише у країнах Євросоюзу, а й в інших державах: за їхніми заявами, публічними виступами лідерів та коментарями. І можу сказати, що політичні гасла партії «Свобода» мало чим відрізняються від подібних партій в інших європейських країнах. Знаю, що після прийняття цієї поправки активісти партії пікетували Болгарське посольство у Києві. Але хочу нагадати, що Європарламент представляє єдину позицію всіх країн ЄС, а не лише Болгарії.
Я щиро переконаний, що об’єднана сила, яка хоче протистояти правлячій Партії регіонів в Україні, не повинна створюватися за будь-яку ціну. І демократичні принципи та цінності, які відстоює українська опозиція, не повинні компрометуватися тим, що до її складу входить крайня права партія. Як я наголошував у виступі в Європарламенті, якщо говоримо про демократичні стандарти, які захищають справедливість, права людей та високі загальнолюдські цінності, то не можемо пропускати повз увагу, що націоналізм пропагує ненависть до представників меншин.
— Проте ви можете не заперечити, що націоналістичні партії в Європі останнім часом набули значної популярності. Чи після виборів до французького парламенту, в якому партія «Національний фронт» отримала два місця, чи до угорського, де партія «Йоббік» отримала близько сорока місць, ви також ініціювали такі поправки?
— Так, звичайно. Зовсім нещодавно Європарламент схвалив резолюцію, у якій висловлено стурбованість з приводу того, що націоналізм і ксенофобія на теренах ЄС набули останнім часом популярності. І в Болгарії є партіяя «Атака», яка фактично подібна до вашої «Свободи». Але я і мої колеги з політичної групи вважаємо, що радикальні партії як лівого, так і правого спрямування приховують загрозу для Європи.
За час своєї минулої каденції в Європарламенті я очолював робочу групу з боротьби з екстремізмом, тому, повірте, дуже добре знаю цю тематику і протягом років стежив за ситуацією у Євросоюзі та країнах довкола нього. Розумію, що, можливо, вперше ми зробили таку різку заяву на адресу України. Але це лише тому, що Європарламенту не байдуже, що відбувається у вашій країні, у її політичному житті. Так само ЄС не ховається і від власних схожих проблем. Саме тому хочу, щоб мене зрозуміли правильно.
Шанси зросли
— Як ви на сьогодні оцінюєте шанси України підписати Угоду про асоціацію з ЄС під час саміту «Східного партнерства» у листопаді?
— Гадаю, що ці шанси значно поліпшилися. Схоже, що і Президент, і уряд України почули своїх європейських партнерів. Проте на порядку денному залишаються три важливих питання, яким українська влада повинна приділити більше уваги: це юридична реформа, реформа виборчого законодавства і проблема так званого вибіркового правосуддя та пов’язана з ним справа Юлії Тимошенко.
— Але вже у цьому зв’язку не згадується ім’я Юрія Луценка.
— Це правда. Саме тому я і сказав, що євроінтеграційні шанси Києва останнім часом зросли. Але ці три названі мною проблеми перебувають у зоні пильного моніторингу Європейської Комісії та інших ваших європейських партнерів. Сподіваюся, що нова тональність, яка з’явилась у відносинах України та ЄС, надалі зміцнюватиметься, а ці три проблемні моменти буде вирішено. Сподіваюся, що Угоду про асоціацію буде підписано у Вільнюсі.
— Нещодавно Європарламент прийняв рішення продовжити мандат місії Кокса — Кваснєвського. Чи ви особисто вважаєте її діяльність ефективною?
— На мою думку, місія Кокса — Кваснєвського була однозначно успішною. Адже саме завдяки їй Європарламенту вдалося звести міст між європейськими інституціями та українським урядом у дуже відповідальний для обох сторін момент. І помилування Юрія Луценка — свідчення того, що робота місії була плідною. Вважаю, що саме завдяки її діяльності Києву і Брюсселю вдалося досягти взаєморозуміння і довіри.
Були моменти, коли деякі члени Європарламенту почали втрачати терпіння, і про це йшлося в минулому звіті щодо діяльності місії, в якому пропонувалося завершити її, бо вона нібито не приносила очікуваних результатів. Проте також вважаю, що місія повинна діяти і далі, щонайменше до Вільнюського саміту «Східного партнерства». На мою думку, вона буде чудовим додатковим інструментом до наших спільних зусиль, спрямованих на те, щоб нарешті підписати Угоду про асоціацію України з ЄС.
Спілкування на всіх рівнях
— Ви співголова «Євронесту»? Наскільки ефективний цей парламентський вимір співпраці «Східного партнерства»?
— Безперечно, будь-яка співпраця на рівні парламентів (а у рамках «Східного партнерства» особливо) робить внесок у загальний процес. І це партнерство між обраними, наголошу, демократично обраними представниками законодавчих органів п’яти держав, які входять до складу «Східного партнерства» (крім Білорусі), надзвичайно важливе. Вважаю, що робимо вагомий внесок у двосторонній варіант партнерства. Можливо, ми могли б робити й більше, але ж прогрес у розвитку цієї парламентської співпраці великою мірою залежить від урядів і законодавчих органів держав, що входять до складу ініціативи. Я особливо задоволений тим, що через «Євронест» парламентарії країн — членів «Східного партнерства» налагодили більш інтенсивний діалог між собою, вони активно обмінюються інформацією і досвідом у проведенні реформ, детально ознайомилися з механізмом функціонування Європейського парламенту. А це робить їх ефективнішими у роботі на рівні національних законодавчих органів.
— Роботу «Євронесту» можна назвати ефективною навіть без участі Білорусі?
— Щодо Білорусі, то це одна з незавершених ініціатив нашої асамблеї. Ми зберігаємо десять місць Білорусі вільними. Але щойно у цій країні пройдуть вільні й демократичні вибори, білоруські парламентарії займуть свої місця. Ми створили спеціальну робочу групу з питань Білорусі й у її рамках намагаємося підтримувати зв’язок з білоруським суспільством, неурядовими організаціями, партіями, щоб так знайти можливі шляхи і способи спілкування з білоруським урядом. А остаточна мета цієї робочої групи — врешті-решт запропонувати таке рішення, яке дасть змогу повернути Білорусь на європейський шлях.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Крістіан ВІГЕНІН. Депутат Європарламенту (Болгарія), група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів». 1998 року закінчив Університет національної та світової економіки за спеціальністю «міжнародні відносини та макроекономіка» (Софія). Проходив стажування у Гарвардському університеті (США). Обіймав державні посади у митній службі та міністерстві фінансів Болгарії. Водночас веде активну діяльність і обіймає керівні посади в Соціалістичній партії Болгарії. З 2000 року — депутат болгарського парламенту, де входить до складу комітетів з питань зовнішньої плітки та європейської інтеграції.
ДОВІДКА «УК»
Асамблея «Євронест» — парламентський форум, створений для сприяння економічній та політичній інтеграції між Євросоюзом та країнами «Східного партнерства» (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна). «Євронест» складається із 60 членів Європарламенту та 10 членів від кожної із країн «Східного партнерства».
«Євронестом» керують двоє співголів: від ЄС — євродепутат Крістіан Вігенін, від «Східного партнерства» — український депутат Борис Тарасюк. Асамблея збирається на засідання раз на рік, почергово в одній із країн «Східного партнерства» чи в Європарламенті.
Під час урочистого установчого засідання «Євронесту» Борис Тарасюк заявив: «Ми об’єдналися, щоб чинити парламентський тиск на інститути ЄС, щоб Брюссель не просто лише говорив про «Східне партнерство», а й продемонстрував конкретні дії, які дадуть можливість цьому механізму співпраці запрацювати на повну потужність».