Ексклюзивне інтерв’ю прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля агентству «Інтерфакс-Україна»
Війна природно спричинила спад ВВП. Як би Ви його оцінили?
− З перших днів війни ми перевели економіку на військові рейки. Зараз всі процеси оптимізовані. Економіка працює в режимі «все для фронту, все для перемоги».
Безумовно, я закликаю бізнес виходити та працювати там, де це можливо для того, щоб наповнювати бюджет. Далі ми з цього бюджету фінансуємо оборону країни.
Без економіки не можна виграти війну, тому що вона має забезпечувати військові потреби, має забезпечувати виплату соціальних зобов’язань, виплату зарплати та забезпечувати всю військову промисловість.
Стосовно ВВП. Ми розуміємо, що в 10 областях не все просто. Там знаходяться підприємства, які складали приблизно 50% ВВП країни. На початок війни МВФ прогнозував падіння у приблизно 10%.
Ми бачимо, що зараз, коли відбуваються військові дії плюс не пройшов перший шок від початку війни, за нашими оцінками - це коливання 35% і трошки вище.
Далі все буде залежати від того, як економіка та бізнес оговтаються, залежить від експортних галузей, де ми зараз перелаштовуємось з морських поставок на залізничні через Східну Європу. Всі ці речи також будуть впливати на ВВП.
Збитки ви вже рахували?
− Збитки рахували. Підрахунок, поки що експертний, але збитки структуровані.
Перше. Прямі інфраструктурні збитки. Це те, що ми втратили в результаті прямого руйнування. – мости, дороги, житло, будівлі, але ці цифри щоденно ростуть. Зараз наша оцінка - близько 120 млрд дол.
Якщо з урахуванням військової інфраструктури та інших цивільних витрат, то понад 270 млрд.
− Для детального підрахунку створено реєстр втраченого майна, частина цього реєстру буде працювати через «Дію». Кожна людина зможе зареєструвати втрати, нанесені її домоволодінню. Ми будемо мати точний, майже бухгалтерський облік всіх нанесених збитків. Це стандартний підхід до подібних випадків.
Друга частина – підрахунок втрат нашої економіки. Це падіння ВВП в розрахунку на місяці, коли у нас будуть тривати бойові дії. Це недоотриманий прибуток та невкладені інвестиції наших підприємств. За нашими розрахунками ця сума складає понад 290 млрд дол.
Третя частина – збитки, отримані державою внаслідок зменшення ВВП в перспективі. До війни у нас були плани, як буде зростати наша економіка. Тепер підприємства, які мали приносити державі доходи, зруйновані. Тому після війни, звичайно, буде суттєво коригування.
По перших двох частинах збитки станом на початок березня - більше 560 млрд. доларів. Це прямі втрати. По третій частині - збитки, пораховані непрямим способом, з урахуванням втрат в наступні роки – складають більше триліона долларів.
Яким ви зараз бачите розрив між надходженнями до бюджету та видатками? За рахунок чого цей дефіцит буде покритий?
− В березні виконання бюджету по доходах складе понад 70%. Просідання йде переважно по митниці. Податкова свою частину бюджету перевиконала, підприємства сплачують податки дуже відповідально. Це дає нам змогу повністю виконувати соціальні зобов’язання держави.
Ми розуміємо, що у квітні показники можуть бути гірше. Економіка тільки оговтується від шоку. Для її стимулювання цього місяця ми прийняли рішення повністю відкрити митницю. Також запрацює нова податкова система – 2% з обігу. В короткостроковому періоді це може двічі знизити доходи бюджету.
Але навіть в такому випадку є чітке розуміння, що коштів на всі першочергові потреби – армію, соціальні виплати, медицину, інші захищені статті бюджету – нам вистачає. Це стосується планування на найближчі 2-3 місяці.
Ми отримали доступ до коштів Євросоюзу 1,2 млрд євро, ми отримали доступ до 1,4 млрд від МВФ, а також доступ до кредитів та грантів. Загалом отримано вже понад 3 млрд доларів. Ще близько 10 млрд доларів – у нас сьогодні в роботі. Це і є наша подушка безпеки, яка буде покривати дефіцит.
Бюджет в військовий час доволі простий – у нас практично немає капітальних видатків. Ключова стаття видатків – це оборона країни, друга значна частина – виконання соціальних зобов’язань, підтримка людей, забезпечення продуктами харчування, товарами першої необхідності, пальним та житло-комунальними послугами. І третє – це підтримка бізнесу.
Чи буде змінюватися сам бюджет?
− Ми його фактично вже змінили, тому що ми всі програми розвиткові об’єднали і перевели в резервний фонд держави. І вже з резервного фонду фінансуємо всі необхідні витрати. Ви питаєте, чи буде формальний секвестр бюджету? Так, працюємо над цим. Фактично на сьогодні ми вже прийняли рішення про скорочення на 107 млрд грн. Зараз додатково готуємо скорочення ще на 70 млрд.
Ми фактично перший місяць проживаємо у воєнному стані, дивимось динаміку. В квітні подивимось, як далі будемо змінювати бюджет.
Про стимулювання бізнесу. Чи держава ще може йому допомогти?
− Перше – треба забезпечити власне виробництво та ввезення в країну всього необхідного - продукти харчування, ліки, пальне та товари першої необхідності – побутова хімія, товари гігієни. Для цього ми відкрили митницю для бізнесу. Також відкрили кордон для гуманітарних вантажів – формальне заповнення на одному листочку короткої декларації про ввезення «гуманітарки».
Ми прибрали ПДВ, прибрали митні збори, скасували всі перевірки, окрім камеральних та фактичних, залишили лише контроль за цінами і в місцях, де правопорушення можуть мати тяжкі наслідки для здоров’я та безпеки. Перевірок чесного бізнесу немає. З точки зору бізнесу - найшвидша митниця, найпростіша система оподаткування 2%, при цьому ми залишили бізнесу вибір – приймати ці новації чи ні.
Ми відпрацювали з банками, розширили програму «5-7-9», збільшили до 60 млн грн можливість взяти кредит під 0% на воєнний час, а протягом місяця після закінчення воєнного часу - до 5%, не більше.
Ми підтримуємо аграріїв, перше відшкодування відсотків ми зробили на суму кредиту до 50 млн грн, але буквально вчора (26 березня) провели з аграріями дискусію і збільшимо державні гарантії по посівній до 1,5 млрд грн для одного підприємства, щоб цим могли користуватись і малі, і середні, і великі бізнеси.
Посівна почалась успішно, озимих культур було засіяно на 5% більше, ніж минулого року. Звичайно, що ярих культур буде засіяно менше. Ми очікуємо зменшення посівних площ орієнтовно на 30%. Але повністю побачити всі цифри ми зможемо тільки в квітні. Бо будуть нюанси – в залежності від того, де буде лінія фронту і наскільки сильно заміновані поля.
Ми всі ризики розуміємо, але при цьому готові дати державні гарантії на загальну суму 20 млрд грн. Тобто ми гарантуємо кредити, розуміючи ризики окупації, мінування чи неможливості зібрати урожай.
За вашими оцінками, чи багато бізнесів переїхало на нові місця?
− Є реєстр, в ньому більше 1000 компаній, які виявили бажання передислокуватись з тимчасово окупованих територій або територій, де йдуть бойові дії. Більше 1000 в реєстрі, більше 300 вже передислокувались і, станом на вчора, біля 60 вже почали роботу на нових місцях.
Чи є ризик переїзду компаній за межі країни?
− Ми не стикались з тим, що багато підприємств переїхало за кордон. Навіть серед IT-шників - 97% залишились в країні.
На сьогодні людей, які покинули територію України 3,7 млн. Біля 400 тис з них вже повернулись. Не всім комфортно за кордоном. Дехто повертається захищати Україну. Інші побачили, що Збройні Сили зупинили агресора, відбулась певна стабілізація фронту. Тобто процес повернення почався. А Уряд в свою чергу почав розробляти програму, спрямовану на те, щоб людям було легше повернутись додому.
Люди потребують житла, коштів, роботи. По житлу – майже 0,5 млн місць для біженців підготовлено в західних областях, з них наразі біля 150 тис є вільними. Плюс ми запроваджуємо програму «Прихисток». Кожен, хто готовий надати житло безкоштовно, отримає компенсацію за комунальні послуги.
Також кожній внутрішньо переміщеній людині щомісяця буде сплачуватись 2000 грн, на кожну дитину и особу з інвалідністю – 3000 грн.
По Є-підтримці в перший місяць держава платила 6500 грн. кожному, хто втратив роботу. Зараз 6500 грн переводимо роботодавцям, щоб мотивувати людей йти працювати. Щоб роботодавець мав основу – 6500 - а якусь частину зарплати добавляв від себе.
Також виділено вже 10 земельних ділянок військовими адміністраціями для будівництва тимчасового житла. Силами уряду, місцевої влади та за підтримки наших міжнародних партнерів будемо будувати тимчасові містечка з будинків модульного типу. В них можна буде жити рік-два, на час військових дій та на час відновлення втраченого житла.
Ви казали, що економіка переходить на військові рейки. Що це таке?
− Держава потребує зброї, ліків, пального, їжі та енергії. Це речі, на яких ми зосереджені. Якщо ми кажемо про постачання продуктів, не весь бізнес сьогодні може повноцінно працювати. Імпортний потік зупинився. Ринкові відносини ускладнюються, ламаються ланцюги. В цій ситуації держава починає виконувати роль координатора.
Мінекономіки складає баланс споживання. Ми виділили 11 продуктів харчування та 10 інших товарів першої необхідності. Ми бачимо, скільки постачаємо і скільки споживаємо. Компенсацію розриву у цих цифрах держава бере на себе.
Укрзалізниці перераховані перші 18 млрд грн, за які вона здійснює закупівлю цих товарів. І здійснює доставку туди, де це необхідно. Це основний державний механізм. Міста, що знаходяться в районі бойових дій - ми веземо туди «гуманітарку» і товари першої необхідності і роздаємо там безкоштовно.
Далі. Інші потреби має забезпечити ринок, для того впроваджуємо кредитні, податкові та митні пільги. Загалом серед бізнесу більше 50% опитаних в областях, де немає військових дій, залишаються працювати, 34% зупинились, але мають намір відновити роботи. Наша мета – аби всі ці підприємства працювали стабільно.
Окреме питання – стратегічні підприємства, які мають працювати і для армії, і для відбудови держави, і для бюджету. На початку тижня міністри почали візити по великих підприємствах, драйверах збільшення ВВП. Дивимось, чим уряд може допомогти, вирішуємо проблеми. Я розмовляв з Arcelor Mittal - вони пообіцяли, що комбінат починає відновлення роботи. Будівництво потребує арматуру, починаємо розкручувати маховик економіки.
Запитання по енергетиці. Наскільки ви розумієте ресурсну базу?
− Енергетика - це газ, якого у нас в сховищах 9 млрд куб, ми почуваємо себе стабільно. Теплова генерація: на початок опалювального сезону у нас залишки на складах були 473 тис. тон, зараз – 1 млн 140 тис. тон. Всі АЕС всі працюють в штатному режимі, включаючи Запорізьку АЕС.
Енергосистема забезпечена ресурсом, при цьому є ключовий момент – ми назавжди від’єднались від енергосистемі Росії та Білорусі та приєднались до енергосистеми Євросоюзу. З точки зору техніки – це 50% нашої технічної інтеграції з ЄС. Прийшла весна, починає працювати альтернативна енергетика – вітер, сонце. Ми бачимо, що на літо у нас знову буде традиційний профіцит електроенергії.
Російські війська постійно завдають ударів по нафтобазам. Чи є небезпека дефіциту палива?
− Ми прибрали акциз, знизили ПДВ, що призвело до зниженню ціни до 10 грн. на 1 л. Забезпечуємо ЗСУ та стратегічні галузі. Допомагаємо аграріям. Працюємо з мережами і з точку зору доставки пального в країну, і з точки зору його ціни на АЗС. Ведемо перемовини з світовими компаніями та іншими державами щодо поставок. Не скажу, що це просто – переорієнтуватись з одних джерел поставок на інші. Проте це шлях і ми рухаємося ним.
Чи має намір уряд окремо стимулювати експорт?
− Стимулювати експорт не треба. Бізнес готовий експортувати. Завдання уряду – розширити можливості для цього експорту, збільшити кількість пунктів пропуску, напрацювати альтернативі шляхи.
Всі виплати по зовнішнім зобов’язанням в цьому році держава виконає?
− Україна завжди акуратно виконувало свої зобов’язання. Це імідж держави. 1 березня Мінфін України здійснив купонну виплату в розмірі $292 млн за єврооблігаціями. Наступний великий платіж буде у вересні, тому немає жодного приводу починати розмови про списання боргів.
Зараз для нас важлива довіра іноземних кредиторів. Ми хочемо позичати гроші, отримувати гранти, мати стабільні зв’язки з нашими закордонними партнерами, тому ми маємо бути відповідальними.
Далі питання до наших партнерів. Ми створили Фонд обслуговування та погашення держборгу. Україна та українці сьогодні захищають сьогодні не тільки себе, а весь цивілізований світ. Тому ми розраховуємо на розуміння ситуації та наповнення цього фонду.
Зараз у всьому світі створюється дуже багато фондів з підтримки України. Ми працюємо з Ес, з США, з іншими країнами і міжнародними організаціями, з корпоративним сектором, який теж хоче підтримати Україну.
По країнах - робота складається з кількох частин. Перша – це забезпечення наповнення бюджету. Друга частина – це глобальна підтримка макрофінансової стабілізації . Третя – це частина майбутнього – це фонд відновлення України. Це recovery plan.
Ви маєте на увазі т.зв «План Маршалла-2»?
− Не можу поки що говорити про назву, але це велика програма, над якою зараз активно працює величезна кількість людей. Тут і термінове відновлення, наприклад, підірваних мостів. І допомога економіці. І побудова нових підприємств. І будівництво оновлених населених пунктів після руйнації. І відновлення оборонного сектору та інфраструктури. Тому в планах – створення єдиної платформи для цих цілей.
Зараз обговорюємо джерела наповнення. Міністр фінансів Німеччини, наприклад, пропонує Європейський фонд відновлення після COVID, в який європейські країни мали внести 800 млрд євро, частково або повністю направити на відновлення України. Є інші ініціативи ЕС, є окремо пропозиції інших країн. Є арештовані кошти РФ. Є компанії, які хочуть в майбутньому перенести виробничі бази з країни-агресора до України. Наша задача – об’єднати всі ці потенційні ресурси в один чіткий і зрозумілий план.
Як працює уряд в цих умовах?
− Уряд працює в Києві, в очному режимі. Звичайно не всі міністри завжди в столиці. Зараз багато відряджень. Такі поїздки міністрів дають змогу приймати більш коректні рішення, розуміти проблемні місця та потреби. Багато працюємо з Президентом, з Офісом Президента, з головою Верховної Ради, з народними депутатами. Створені штаби з різних посадовців по конкретних напрямках. Влада, як і вся країна сьогодні монолітна, скоординована.