– Цього року у Вільнюсі відбудеться конференція з питань реалізації реформ в Україні. Який статус щодо впровадження адміністративних реформ в Україні зараз? Яку роль відіграють західні партнери у впровадженні реформ в Україні?

– Уряд продовжує впроваджувати комплексні реформи у майже всіх сферах життєдіяльності. Вони не лише закріплені у програмних документах, таких як Програма діяльності уряду та Національна економічна стратегія до 2030 року, їхні результати вже можна побачити тут і зараз. Зокрема, це завершення адміністративно-територіальної реформи, діджиталізація, земельна реформа, розвиток державно-приватного партнерства, трансформація вугільних регіонів, впровадження накопичувальної пенсійної системи, створення фондового ринку та багато іншого. По кожній сфері є результати.

Проведення заходу такого масштабу за межами України – це свідчення того, що ми відкриті для реформ, і нам є про що розповісти – що зроблено, що робиться та що буде зроблено, зокрема за підтримки наших міжнародних партнерів. Ми сподіваємося на подальше активне залучення міжнародної спільноти до процесу реформ в Україні.

– Існувала значна занепокоєність верховенством права, коли Конституційний суд заблокував деякі реформи. Чи готова Україна гарантувати незалежність судової гілки влади?

– Незалежність судової гілки влади є необхідною складовою для забезпечення принципу верховенства права в країні. Більше того, незалежність судової гілки влади закріплена у Конституції і є як запорукою довіри громадян до судової системи, а також важливим елементом її стабільної роботи.

Комплексна робота уряду, Президента та Верховної Ради спрямована на забезпечення в країні верховенства права, забезпечення прав і свобод кожного громадянина. В першу чергу це проявляється у підтримці та захисті антикорупційних реформ, а також у послідовній реалізації судової реформи. Є чітка стратегія реформування судової влади, яку затвердив Президент своїм указом. Нещодавно Парламент ухвалив важливий в контексті судової реформи законопроект №3711-Д, який передбачає зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого планується перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів за вирішальної ролі міжнародних експертів. Це дозволить відновити роботу якісно нової та незалежної ВККС. На важливості відновлення роботи цього органу наголошував Президент та наші міжнародні партнери.

Щодо блокування реформ з боку КСУ: уряд не може втручатися в діяльність суду, але ми вважаємо неправильним, коли ухвалюються рішення, що гальмують європейський курс країни та антикорупційні реформи. В першу чергу це стосується таких надважливих реформ як захист е-декларування та земельна реформа. Після рішення КСУ щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування Кабмін в оперативному режимі ухвалив рішення, що дало можливість НАЗК забезпечити відкритий доступ до держреєстру декларацій та проведення спецперевірок. Наразі зусиллями всіх гілок влади кримінальна відповідальність за недостовірне декларування вже відновлена.

– Пандемія коронавірусу сильно вразила Україну, проте темпи вакцинації повільніші, ніж у деяких інших країнах. Литва разом з іншими державами ЄС вже надала підтримку у забезпеченні вакцин, чи потрібна додаткова допомога?

– Пандемія сильно вдарила по багатьох країнах світу, не тільки по Україні. Велика кількість країн стикнулися з проблемою щодо забезпеченості вакцин і основна маса виробників просто не встигали забезпечити міжнародний попит. Наразі ситуація виглядає інакше. Завдяки злагодженій роботі Президента України, уряду, а також за підтримки міжнародних партнерів, в тому числі завдяки механізму COVAX, Україна має домовленості на поставки достатньої кількості безпечних вакцин, яких вистачить всім українцям.

В Україні вакцинальна кампанія стабільно набирає обертів, постійно розширюється мережа центрів вакцинації, і найголовніше – все більше людей мають бажання вакцинуватися, що демонструють відповідні соціологічні дослідження. Станом на 5 липня 2021 року в Україні було зроблено більше 2,9 мільйона доз вакцин. Близько 850 тисяч осіб є повністю вакцинованими. Кожного дня цифра збільшується.

Принагідно хотів би подякувати всім країнам та організаціям, хто надавав та продовжує надавати підтримку Україні у питанні забезпеченості вакцинами. Також ми дякуємо Литві за надання Україні 100 тисяч доз вакцини.

– В Україні триває реформування військових сил, постійно проводяться військові навчання разом із західними партнерами. Чи могли б Ви сказати, що Україна набагато краще готова захищатись і стримувати можливу агресію з боку Росії?

– З впевненістю можна сказати, що Україна спроможна дати гідну відповідь будь-якому прояву агресії проти нашої країни. Українська армія наразі є однією з найбільш професійних та потужних на європейському континенті. Це не тільки заслуга України, це також результат співпраці з країнами-членами НАТО. Яскравий приклад – навчання наших бійців на Яворівському полігоні. З 2015 року інструкторами Навчального центру підготовки підрозділів спільно з інструкторами Об’єднаної багатонаціональної групи за стандартами НАТО було підготовлено більше 19 тисяч військовослужбовців. Колосальна цифра, яка демонструє чудовий рівень нашої взаємодії.

Не менш важливою для посилення обороноздатності України є проведення спільних навчань зі стратегічними партнерами України. Серед найбільш масштабних є спільні українсько-американські навчання Rapid Trident ("Стрімкий тризуб") та Sea Breeze. До речі, цьогорічні навчання Sea Breeze-2021 є наймасштабнішими за всю історію їх існування і я також хочу подякувати вашій країні за участь у цих навчаннях.

Проведення таких заходів свідчить про надзвичайну підтримку України. Навчання не тільки посилюють наші збройні сили, але й покращують сумісність за стандартами НАТО. Євроатлантична інтеграція – це не тільки геополітичний, а і ціннісний вибір України. Більше того, це вектор закріплений в Конституції України.

– Реалізація проекту "Північний потік-2" знаходиться майже на завершальному етапі, і президент Росії Путін вже згадав про можливе використання трубопроводу для тиску на Київ через війну на Донбасі. На вашу думку, чи можна уникнути того, щоб цей проект став політичним інструментом і руках Кремля?

– Північний потік-2 – це енергетична зброя Кремля, яка спрямована не тільки проти України, а й проти Європи та США. Це не тільки економічний проект для розширення газової експансії, це додатковий важіль Москви для ведення політичних торгів. Цей проект в довгостроковій перспективі є деструктивним для всіх, адже містить низку загроз, в першу чергу – безпекових. Тому ми продовжуємо та будемо продовжувати протидіяти реалізації цього проекту і будемо залучати якомога більше сторін до цього процесу.

Те, що будівництво газопроводу «Північного потоку-2» знаходиться на завершальному етапі, це ще не означає, що ми повинні припинити вживати заходів проти його введення в експлуатацію. Навіть якщо «Північний потік» запрацює, компетентні органи ЄС мають можливість обмежити використання «Газпромом» трубопроводів «Опал» та «Євгал», які є наземними продовженнями як «Північного потоку», так і «Північного потоку-2» відповідно до вимог Третього енергетичного пакета ЄС.

Впевнений, що, зміцнюючи наші спільні зусилля, ми можемо успішно протидіяти Кремлю і зруйнувати його плани та агресивні політичні цілі в Україні та Європі в цілому.

– Як Україна ставиться до пропозицій деяких європейських країн вести діалог з Кремлем?

– Відколи почалися лунати відповідні пропозиції, наша реакція була дуже оперативною. Міністерство закордонних справ фактично одразу розпочало роботу для з’ясування позицій та донесення ідеї щодо неможливості відновлення діалогу з РФ у форматі спільних самітів, адже з боку РФ все ще не спостерігається конструктивних кроків. Росія продовжує агресію проти України.

Незважаючи на повідомлення про можливе зближення діалогу з Росією, ми отримали зовсім протилежний результат. Уперше за останні роки держави Європейського Союзу одноголосно погодилися з можливістю посилення економічних санкцій проти РФ. У разі можливих майбутніх підривних дій РФ можуть бути застосовані нові обмеження. Ми вітаємо нещодавнє рішення Європейської Ради продовжити термін дії економічних санкцій стосовно РФ до січня 2022 року.

– Коли ви очікуєте, що Україна може розпочати процес вступу до ЄС?

– Україна прагне вступити до ЄС та НАТО у найближчій перспективі, ми націлені отримати членство протягом 5-10 років. Важливим питанням щодо європейського майбутнього України є послідовна реалізація реформ, над чим ми продовжуємо працювати і маємо суттєві результати. Звісно, що питання щодо вступу України до ЄС залежить не лише від нас, а й від 27 інших країн.

Європейський Союз щороку представляє Звіт про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в якому оцінюються досягнення України щодо впровадження реформ відповідно до Угоди. Як зазначають наші партнери, навіть за складних умов минулого року, незважаючи на дестабілізуючі дії Росії, конфлікт на сході України та спалах пандемії коронавірусу, Україна продовжує демонструвати прогрес на своєму шляху до реформ.

Тобто наш рух до членства України в ЄС не зупиняється. Наразі для нас однією з головних цілей є поступова інтеграція до внутрішнього ринку ЄС.

Європейський Союз вже став нашим головним торговим партнером. За п’ять років експорт українських товарів до Європейського Союзу зріс на 60% і цього року, як очікується, він досягне 20 млрд євро.

Нині ми прагнемо до подальшої лібералізації торгівлі з ЄС, одним із головних наших пріоритетів в останній рік стала підготовка до оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію. Також продовжуємо працювати в контексті інтеграції України у цифровий та енергетичний ринки Європейського Союзу, працюємо над підписанням "промислового", "авіаційного" та "митного" безвізів.

Джерело: kmu.gov.ua