Генеральний директор Побузького феронікелевого комбінату Кіровоградської області Денис ШЕВЧЕНКО — один із наймолодших керівників металургійних підприємств в Україні. Уся його професійна діяльність пов’язана з рідним підприємством, керівником якого він став наприкінці 2019 року.
Новий 2020-й підніс панові Шевченку негативні сюрпризи: пандемію коронавірусної інфекції та кризу на глобальних ринках. Про те, як Побузький феронікелевий планує протистояти цим викликам, читайте в інтерв’ю з керівником комбінату.
— У зв’язку з карантинними заходами, які тривають в Україні, чимало підприємств змушені були призупинити роботу і відправити працівників у вимушені відпустки. Ви зробити цього не можете через безперервний цикл виробництва. Як убезпечуєте людей і чи не вплинув коронавірус на виконання планових завдань?
— Із 16 березня цього року по 24 квітня на комбінаті впроваджено режим посиленого медико-санітарного нагляду за персоналом. Крім обов’язкових заходів, як-то обмеження фізичних контактів та дезінфекції робочих зон, побутових приміщень і кабін автотранспорту, ми надали відпустки людям із групи ризику — працівникам віком понад 65 років, аби забезпечити їхню самоізоляцію на цей період. Скорегували графіки відвідування їдальні й душових для запобігання великій скупченості персоналу. Це стосується і проведення виробничих нарад та інструктажів. На території селища Побузьке діють обмеження, встановлені державою на період карантину. У разі необхідності комбінат сприятиме поповненню запасів засобів захисту в медичних закладах.
Стосовно виробництва, як ви знаєте, ми є підрозділ міжнародної інвестиційної групи Solway, яка працює на глобальних ринках і має диверсифікований бізнес. Тому особливих змін планових завдань не очікуємо, хоч можливе їх корегування залежно від ситуації в країні та світі.
— Ви вже згадали, що Побузький феронікелевий комбінат (ПФК) — не окреме підприємство, а частина міжнародної групи Solway. Добре це чи погано, і як позначається на роботі трудового колективу належність до відомої у світі компанії?
— Належність до міжнародної компанії дає змогу комбінату почуватися впевнено навіть у період кризи. Адже наші інвестори, міжнародна інвестиційна група Solway активно інвестують у модернізацію виробництва, екологічні та соціальні програми не лише на комбінаті, а й у селищі Побузьке. Так, на комбінаті реалізовують програму модернізації виробництва, в реалізацію якої до 2021 року заплановано вкласти близько 15 мільйонів доларів інвестицій.
Серед соціальних заходів варто виокремити програму «Міжнародна стипендія для талановитих дітей», яку реалізує Solway Music Camp Fellowship. Її переможці мають змогу взяти участь у роботі молодіжного табору Зальцбурзького міжнародного оперного фестивалю.
— Ви судитеся із НКРЕКП (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), яка постановами №954, №955 та №1411 встановила, на вашу думку, необґрунтовано високий тариф на передачу електроенергії у другому півріччі 2019 року. Як болісно пережив комбінат стрибок чинного тарифу на електроенергію на 543% і на чий бік стала Феміда?
— 23 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва в об’єднаній справі розглянув кілька позовів від промислових споживачів з однаковими вимогами до відповідача — НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП №954, №955 та №1411, якими встановлено необґрунтовано високий тариф на передачу електроенергії у другому півріччі 2019 року. Згідно з рішенням, позовні вимоги комбінату суд задовольнив, а постанови НКРЕКП визнано протиправними та скасовано. Тож суд погодився із правовою позицією підприємства та інших промислових споживачів, які були позивачами у цій справі.
У справі є ухвала, завдяки якій призупинено чинність перелічених постанов для комбінату (як забезпечення позову) і яка має важливе значення для підприємства до кінцевого вирішення цього спору. Цю ухвалу оскаржили НКРЕКП, ПАТ ДП «Укренерго», ДП «Гарантований покупець», але вона залишилася в силі після відповідних рішень апеляційного суду та Верховного Суду України.
Ми не вимагаємо для себе якихось пільг чи преференцій. Думаю, що встановлення справедливих і прозорих правил гри на енергоринку сприятиме розвитку не лише вітчизняної промисловості, а й країни загалом. Недопустима ситуація, наприклад, коли за рахунок одних (в цьому разі промислових споживачів) держава виконує завищені зобов’язання перед іншими суб’єктами, що отримують кошти за так званим зеленим тарифом. Тариф на передачу електроенергії — це вартість наданої послуги, а не елемент схеми необґрунтованого відбирання державою коштів у промисловості для задоволення економічних потреб інших підприємств. Внаслідок реалізації таких сумнівних схем і завищення вартості електроенергії потерпає економіка країни, зростають ціни на товари й послуги, погіршується конкурентоспроможність вітчизняних виробників на зовнішніх ринках.
— В одному з інтерв’ю ви сказали, що гірничодобувна промисловість — це специфічний тип ведення бізнесу, де прибуток — не єдиний маркер успіху. Мовляв, світові регулятори вимагають від бізнесу не лише бути успішним, фінансово прозорим, а й здатним мінімізувати збиток, якого бізнес може завдати довкіллю. Вдається поєднувати прибуток із збереженням природи?
— Говорячи про нову систему координат, будь-який бізнес зобов’язаний розглядати свій успіх не тільки з точки зору прибутковості, а й з точки зору того, яку спадщину він залишає майбутнім поколінням, як впливає на навколишнє середовище, які відносини будує зі співробітниками, постачальниками і жителями конкретного регіону. Усе це входить у поняття «сталий розвиток».
В одних країнах ці відносини врегульовано законодавчо, в інших бізнеси добровільно вступають у соціальний договір, зобов’язуючись упроваджувати принципи сталого розвитку в операційну діяльність. Щоб розуміти, наскільки бізнес виконує свій соціальний договір і що необхідно поліпшити, було розроблено міжнародні стандарти.
У світовому співтоваристві існує кілька типів таких норм. Ми ж працюємо за стандартами ISO. Сертифікаційна комісія приїжджає на підприємство і за списком маркерів оцінює, чи виконує підприємство свої зобов’язання.
Як підрозділ міжнародної інвестиційної компанії, що працює в гірничодобувній галузі у всьому світі, маємо змогу впроваджувати сучасні практики управління бізнесом. На комбінаті реалізовано інтегровану систему управління, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015 та ISO 45001:2018. Система дає змогу виконувати роботи якісно, екологічно та безпечно, згідно з вимогами міжнародних стандартів з урахуванням найуспішніших світових практик.
Нашу політику спрямовано на постійне зниження негативного впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище, підвищення результативності контролю, забезпечення здоров’я та захищеності працівників і населення від негативного впливу виробництва, можливих аварій та їх наслідків.
На сьогодні один з вагомих екологічних проєктів, який реалізуємо на комбінаті, — реконструкція третього ступеня газоочищення ТВП №1, 2. Вартість нинішнього етапу — 5,2 мільйона доларів.
— Ви місцевий житель з досвідом роботи за кордоном. Чи вдалося після призначення керівником поєднати стиль роботи у Гватемалі з місцевою специфікою? Що хотіли б запровадити тут із привезеного з Америки?
— Хочу уточнити: я не єдиний на комбінаті, хто має досвід роботи на закордонних підприємствах групи. У Solway сформовано своєрідну модель кар’єри, коли, наприклад, робітники з України приїжджають у Гватемалу, де здобувають новий для себе досвід, діляться власним. Це дає змогу їм після повернення додому перейти на новий рівень у кар’єрі. Адже кожен висококваліфікований працівник може працювати на інших підприємствах групи. Головне — мати відповідні професійні навички і знати іноземну мову.
Я, до речі, досвід керівництва виробництвом здобув у Гватемалі. Тож можу сказати, що в Україні необхідно ширше застосовувати найсучасніші практики управління бізнесом. Наприклад, для ПФК це буде стійкий розвиток підприємства через управління ризиками та можливостями.
— Охорона праці та підготовка кадрів. Мені відомо, що в цьому плані підприємство досягло певних успіхів. Чи вистачає коштів на виконання програм безпечної роботи і чи віддають перевагу жителі селища Побузьке роботі на місцевому комбінаті, а не заробіткам за кордоном?
— На цей рік ми планували витратити близько 7 мільйонів гривень на заходи, пов’язані з охороною праці, але пандемія коронавірусної інфекції змінить цю цифру в бік збільшення. Комбінат бере на себе витрати із забезпечення персоналу спеціальним одягом, взуттям і засобами захисту. У нас налагоджена і ефективно працює система забезпечення додатковим харчуванням робітників, які працюють на шкідливих виробництвах. Простий приклад: торік (пан Денис усміхається) лише чаю на ці потреби пішло 743 кілограми.
Для убезпечення людей від професійних захворювань на комбінаті діє система виявлення та профілактики недуг: із моменту прийняття на роботу й на кожному етапі трудової діяльності працівника. А для поліпшення захищеності наших працівників у січні цього року комбінат на 10% підвищив їхню заробітну плату. Вона в середньому становить 10 654 гривні. До речі, за останні три роки заробітна плата на комбінаті зросла майже удвічі.
Це не разовий захід, а черговий етап реалізації систематичної політики підприємства. З липня 2018 року ми за підсумками кожного півріччя підвищуємо заробітну плату нашим працівникам.
— Актуальним для комбінату завжди буде питання рекультивації земель на відпрацьованих кар’єрах та розумного, господарського використання відходів — шлаків. Фінансування цих програм має велике значення для ПФК, чи не так?
— Звичайно. Побузький феронікелевий комбінат унікальний не лише технологією, а й тим, що він розміщений у регіоні, де переважає аграрний бізнес. Тому питання бережливого ставлення до землі — для нас не порожній звук. На комбінаті реалізовуємо унікальний проєкт із гірничо-технічної рекультивації порушених земель на відпрацьованому кар’єрі «Центральний». Згідно з ним, колишню гірничу виробку буде заповнено екологічно нейтральним матеріалом, щоб не зашкодити підземним водам. Потім засиплемо ділянку родючим шаром грунту, і вона повернеться в господарський обіг, що відповідає суспільним інтересам та поліпшить екологічне становище.
Що ж стосується зменшення кількості відходів, то на ПФК працює цех із переробки шлаку металургійного виробництва на будівельний щебінь, який має попит у будівельників та працівників дорожніх компаній.
Олександр КРЮЧКОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Шевченко Денис Вікторович. Генеральний директор ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» народився 31 березня 1988 року в селищі Побузьке Кіровоградської області. У 2010 році закінчив електрометалургійний факультет Національної металургійної академії України в місті Дніпро. Отримав ступінь магістра за спеціальністю «Електрометалургія сталі та феросплавів». Трудову діяльність розпочав з металургійного цеху ТОВ «ПФК», потім працював інженером виробничо-технічного відділу. З 2012 року був направлений на феронікелеве виробництво в Центральній Америці, де пройшов шлях від начальника виробничо-технічного відділу до директора із виробництва. У вересні 2019 року призначений на посаду Генерального директора ТОВ «ПФК».