ДАТА

Батькові сортів-тріумфаторів, генетику-селекціонеру світового рівня, академіку, Герою України Володимиру Моргуну виповнилося 75 років

Що в житті людини, яка хоче, щоб пішли за нею (кожен селекціонер, і не тільки він, про це мріє), головне? Вміння переконати конкретною справою. Результат, що тішить не тільки його творця, а й суспільство. Шлях до цього, особливо в наш час, дуже складний. Адже життя людське співмірне з природними явищами. Одні шукають у верхів’ях потоку. Шумлять, гуркочуть громом і блискавками, наганяючи страху. А потім закривають усе чорною хмарою, яка, здається, ось-ось прорветься довгожданим дощем. Проте знову завіяло-загуло, і сліду доброго не залишилося. Одне слово, з великого галасу — нічого, крім розчарування.

Коли подібне відбувається в суспільстві (а ми це спостерігаємо вже двадцять років), дуже важко доводиться тим, хто звик не шуміти, а робити. У часи великих потрясінь творцеві вистояти перед натиском шаленої бурі самозакоханих руйнівників — так само, як паростку пробитися через асфальт. Володимир Моргун це зробив. Що допомогло? Мудрість. Відповідальність. Професійна гордість.

Нові сорти зернових, створені академіком Моргуном, — вагомий внесок у становлення української державності. Фото з архiву редакцiї

Хліб —  усьому голова

Здобутки селекціонера Моргуна спрямовують суспільство на конкретні справи, а не на дешеві ефекти. В наш час це не менш важливо, ніж створення нового високоврожайного сорту. Бо те, що пропонує суспільству академік Моргун, повертає людям віру, надію і любов замість розчарування, навіяного горе-реформаторами.

Оте мудре «Хліб — усьому голова» знову стає панівним у нашому житті. Його нову філософію, зумовлену сьогоденням, пропонує і стверджує директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимир Моргун. Мудрості й мужності вистачило зробити це саме в час, коли в державі розпочалася «засуха» на добрі справи. Його робота пролилася на спраглу землю життєдайним травневим дощем і вагомим насінням, яке дало не чуваний раніше урожай. Не лише зерна. Упевненості хлібороба у власних силах. Тому можемо сказати, що селекціонер Моргун об’єднав усіх, хто хоче добра державі і собі, національною ідеєю під гаслом: «Хліб — усьому голова!» Сорти пшениці селекції інституту торік вирощували майже на двох мільйонах гектарів. Ось і підрахуйте, скільки людей вони об’єднали для збільшення однієї мети.

Знаю, Володимир Васильович подібних порівнянь не любить. Проте без них не можна. Саме вони підсилюють внесок селекціонера-громадянина у становлення української державності. Саме так — державності, а не лише науки і практики. І тепер Україна знову має славу житниці Європи.

Як наголосив академік Володимир Моргун, серед найважливіших чинників аграрного виробництва генетичне поліпшення рослин відіграє провідну роль і має вагоме народногосподарське значення. За рівних умов і витрат, завдяки генетичній енергії нових сортів забезпечують до 10 ц/га додаткового приросту врожаю. Саме селекція рослин — найбільш інноваційна галузь у світі, де 12—15% обігу коштів спрямовують на її розвиток, що можна порівняти лише з інформаційними технологіями. Тому нові сорти були і лишаються одним із визначальних стабілізуючих факторів аграрного виробництва.

Загальний науковий доробок Володимира Моргуна — більш як 500 друкованих праць та майже 180 авторських свідоцтв і патентів.

— Хліб України, — каже академік, — її нафта і газ, могутність і перспектива. Українським сортам, вирощеним за новітніми технологіями, немає конкурентів на світовому ринку. Цим треба пишатися, таку можливість треба сповна використовувати. Звідси й нова філософія хліба.

Ствердити її в наш час ой як складно. Може це лише людина, що сповідує справжні цінності і передбачає майбутнє. Філософія Моргуна — виклик долі. Адже, скільки існує життя, урожай залежить від погоди.

Тож спершу треба було себе переконати, набути знань і досвіду, аби взятися природу «поправити». І він це зробив. Сорти і технології, запропоновані Інститутом, тепер забезпечують віддачу за знаннями і волею людини. Справжній талант сильніший за обставини. Природні. Суспільні також. Бо здобутки Моргуна — плід складних економічних та природно-кліматичних  умов.

Потенціал —  100 мільйонів  тонн зерна

Володимир Васильович зазначає, що з урожайністю 20—30 ц/га наша країна посідатиме в Європі лише другорядні позиції. Нині Європа отримує до ста центнерів зерна з гектара. Україна повинна стабільно збирати не менш як 50 мільйонів тонн зернових, позаяк аграрний потенціал її чорноземів оцінюють 100 мільйонами тонн зерна щороку. Європейські політики вважають, що врожайність зерна в Україні 30 ц/га — це внутрішнє питання України, а врожайність 50 і більше ц/га стане політичним питанням всієї Європи.

Свого часу академік Вавилов сказав, що, хоч як дивно, рівень урожайності сільськогосподарських культур визначається не родючістю ∂рунтів, а культурою нації та її економічною могутністю. Якщо ми хочемо стати такою нацією, то повинні навчитися вирощувати великі врожаї. Для успішної реалізації намічених планів нам бракує послідовної політики держави, яка має визначити хліб основним своїм пріоритетом, найважливішою складовою національної ідеї.

Фундамент її реалізації в інституті закладено створенням нових сортів. За рівнем продуктивності та напрямом використання їх можна поділити на кілька груп.

Перша — короткостеблові високоінтенсивні. Ці сорти — принципово нові, створені методом хромосомної інженерії і містять у своєму геномі житні транслокації. Їх генетичний потенціал сягає 115—124 ц/га. До цієї групи належать сорти смуглянка, фаворитка та інші, які є національними стандартами. Так, із сорту смуглянка до 115 ц/га отримано у 17 сортодослідах державного випробування. Таких результатів не має жоден сорт України. Це сорти для добрих господарів і високих технологій.

Друга група — універсальні сорти. Генетичний потенціал урожайності цих сортів становить 100—114 ц/га. Основна їх перевага — стабільність урожаю, невибагливість до умов і строків посіву, висока екологічна пластичність. Це сорти для всіх господарів і видів господарювання.

Лідером групи став сорт подолянка, який є національним стандартом для всіх зон країни. Врожай зерна у Державному сортовивченні у 52 сортодослідах становив 60—96 ц/га. Сорт забезпечує стабільні і високі врожаї зерна вищої якості у всіх зонах України, не вибагливий до умов вирощування, має високу посухостійкість.

Третя група — сорти спеціального використання. Окрім необхідного комплексу господарсько-цінних ознак, вони мають специфічні властивості, які дають їм переваги при використанні для забезпечення певних біологічних, господарських чи харчових потреб. В Україні такі сорти створені вперше. Скажімо, сорт пивна має низький вміст білка в зерні та низьку якість клейковини, що визначає специфічність його використання для кондитерських виробів, виробництва пива й комбікормів для птиці. Як сировина для пива ця пшениця має значні переваги над ячменем за врожайністю зерна в усіх зонах країни. Фактичний генетичний потенціал продуктивності зерна становить 90—105,5 ц/га.

Песимістам  у селекції місця  немає

Що важливо? Сорти української селекції пристосовані до наших погодних умов. Якщо закордонні не витримують зими, то вітчизняні вдало справляються з негодою. Ще багато років тому (виведення сорту займає до 15 років) науковець передбачав нинішню посуху і готував до неї новинки. Практика показала їх життєздатність.

Але сорт мало створити. Щоб «пішов він у люди», хліборобів треба вчити ним користуватися. Особливо зараз, коли бракує добрив, кваліфікованих спеціалістів на місцях. Цією проблемою інститут опікується вже не один рік. «Дні поля», які він реалізує, стали постійною школою передового досвіду. Знання академік Моргун передає не лише в інституті, а й безпосередньо на місцях. Так «день» став справою всього життя. Заснований Моргуном «Клуб 100 центнерів» став школою передових агротехнологій.

— Я, безумовно, щаслива людина, бо оптиміст по життю, — каже Володимир Васильович. — Мабуть, через те, що сорт створюється 15 років. Уявляєте, скільки треба мати терпіння, щоб отримати хороші результати? Якщо за роки праці твій сорт не потрапив до перших, отже, як селекціонер ти не відбувся. Треба володіти величезним обсягом інформації у своїй галузі, щоб вона давала право вірити в себе. А для цього потрібно бути тільки оптимістом. Песимістам у селекції немає місця. «Робота науковця відрізняється від роботи, скажімо, слюсаря, який відпрацював денну норму, вимкнув верстат, зняв халат і пішов додому, — міркує він. — Ми свій верстат ніколи не вимикаємо. Я їду в тролейбусі і думаю про роботу, бо якщо не буде максимальної концентрації, то й сорту ніякого не буде».

Успішний селекціонер — те саме, що багатодітний батько. Отже, вічно молодий, бо щороку народжується маля, яке треба поставити на ноги і вивести в люди. Особливо складно це зараз, за несприятливих умов. Але на те він і батько, щоб не опускати рук, бути опорою молодим.

Вирощені і посіяні ним зерна надії проростають щедрим урожаєм хліба та людської поваги. А він іде далі. Цього року вкотре відправить служити хліборобам нових своїх дітей. Мудрих, перспективних. Головне тепер — щоб середовище, в яке потраплять, сповідувало принципи академіка. А вони прості: віддаватись справі сповна, бути для людей травневим дощем.

ДОСЬЄ «УК»

Володимир МОРГУН. Народився на Черкащині в селянській родині. Закінчив Знам’янський сільськогосподарський технікум (1958 р.) та агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії (1963 р.).

З 1986 р. — директор Інституту фізіології рослин АН УРСР, який після об’єднання з генетичними відділами Інституту молекулярної біології і генетики реорганізував в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України.

З 2009 р. — академік-секретар Відділення загальної біології НАН України.

Академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій в галузі науки і техніки СРСР, УРСР, України та премій Ради Міністрів України, президентів академій наук України, Білорусі і Молдови, імені В. Я. Юр’єва НАНУ, почесний академік Угорської академії наук та професор кількох вищих навчальних закладів. Автор, співавтор понад 540 наукових праць, у тім числі 10 монографій та більш як 180 авторських свідоцтв і патентів. Генетик-селекціонер, автор 132 зареєстрованих сортів і гібридів рослин.

Герой України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», Жовтневої революції, князя Ярослава Мудрого V ступеня та численними відзнаками, дипломами і грамотами.

ДОВІДКА «УК»

Титанічна працездатність й надзвичайна наукова інтуїція дали змогу науковцеві самостійно та в співтоваристві створити 132 зареєстровані сорти і гібриди рослин, які протягом 32 років висівають на полях України і країн СНД. Лише за період 2008—2013 рр. під керівництвом і за безпосередньої участі академіка НАН України Володимира Моргуна створено 55 сортів і гібридів сільськогосподарських рослин (пшениці, ячменю, кукурудзи), що є істотним внеском у гарантування продовольчої безпеки держави. Вперше за всю історію Державного сортовипробування України сорти селекції смуглянка, золотокоса і фаворитка забезпечили отримання рекордних урожаїв зерна — 115-124-131,8 ц/га в умовах виробництва. Колекцію цінних зразків сортів рослин академічної установи включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, а сорти озимої пшениці, створені на полях дослідного сільськогосподарського виробництва, вирощують кращі агрокомпанії країни.