ЗАКОНОДАВСТВО

На порядку денному - запровадження обігу родючих земель

Сьогодні у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації". Конкретизувати проблематику та шляхи її розв'язання редакція попросила завідуючого відділом Інституту агроекології та економіки природокористування Національної академії аграрних наук, кандидата економічних наук Олександера КОВАЛІВА.

- У нинішніх реаліях, коли не визначено мети, шляхів і механізмів подальшого розвитку земельної реформи і аграрного сектору економіки в національних інтересах з урахуванням світового досвіду та з огляду на глобалізацію, запроваджувати ринок землі немає жодних підстав та морального права.

Вагомим аргументом також є й те, що в нас до цього часу навіть не створено елементарних сучасних кадастрових систем та систем реєстрації прав власності на земельні ділянки як складових геоінформаційної системи. А головне, ринкові земельні відносини - це дуже специфічний і широкий спектр інтересів усіх громадян України, а не лише селян, та всіх суб'єктів таких відносин, включаючи іноземних.

На основі аналізу того, що відбулося, відбувається і може відбутися, визначено різноманітні інтереси (в тому числі приховані) до родючих земель, які згруповано в шість основних напрямків діяльності та невідворотного забезпечення, а саме:

* в національних інтересах;

* в інтересах територіальних громад;

* в інтересах селян-власників паїв;

* в інтересах усіх наявних та майбутніх селянських і фермерських господарств;

* в інтересах існуючих та нових сільськогосподарських підприємств, кооперативів, агрохолдингів та інших господарських структур і їх засновників, які мають і матимуть добросовісні наміри щодо участі в реалізації нової аграрної політики України, в тому числі з розвитку сільських територій, раціонального використання і охорони землі та її природних ресурсів;

* в інтересах світового співтовариства та міжнародних організацій.

Перед Президентом України, Верховною Радою та урядом нині постає складне завдання: яким чином збалансувати всі ці інтереси, запроваджуючи вмотивовані ринкові земельні відносини з одночасним визначенням - в якому напрямку рухаємося та що хочемо мати в кінцевому підсумку?

При цьому, базуючись на конституційних вимогах, мають бути невідворотно забезпечені: реальні права всіх громадян України на землю та її природні ресурси як співвласників "основного національного багатства"; доступ до відкритої інформації (геоінформаційна система, яка включає кадастрову) та одержання прибутків (перша рента) на користь суспільства; гарантування продовольчої безпеки держави та повноцінне і якісне харчування кожного українця вітчизняними сертифікованими натуральними органічними екологічно чистими продуктами; можливості максимальної реалізації надлишків сертифікованої продукції рослинництва і тваринництва, передусім продуктів харчування на зовнішніх ринках; гармонійний розвиток сільських територій та поселенської мережі як невід'ємного середовища життя і праці українського селянства в системі розвитку всієї території держави і конкретного регіону; чистота довкілля, збереження і відтворення природної родючості грунтів, охорона і раціональне використання всіх земель та їх природних ресурсів; якнайшвидше і безболісне виправлення помилок аграрних і земельних реформ, формуючи вітчизняні ефективні за розмірами і діяльністю господарські одиниці в конкретних природних, економічних і соціально-демографічних умовах, відповідно до комплексного державного землеустрою; найкращі умови аграрним господарствам і підприємствам (лише учасникам реалізації державної аграрної політики) одержання дешевих довгострокових кредитів та гарантій збуту виробленої продукції за вигідними цінами.

Збалансування інтересів також вимагає вилучення із всіх законодавчих та нормативно-правових актів України, включаючи пропоновані проекти, всіх норм, за якими можна було б офіційно або через будь-які тіньові чи інші півлегальні схеми набувати право власності на сільгоспземлі будь-якою юридичною особою, а також вилучити норми щодо права суборенди, емфітевзису, продажу і застави прав на оренду землі та інші непрозорі правочини, особливо стосовно земельних паїв (ділянок), які були безоплатно передані у власність селянам у процесі їх роздержавлення і приватизації. Бо це також чиїсь інтереси...