УСЕ ВИЩЕ І ВИЩЕ?

«Урядовий кур’єр» поцікавився, чи є альтернатива збільшенню вартості комунальних послуг на воду

Торішні песимістичні висловлювання про те, що тарифи на житлово-комунальні послуги після виборів «стрибнуть угору», намагались розбити урядовці запевненнями, що ніякого зростання не буде. Навіть вимог МВФ про підвищення тарифів як однієї з умов надання Україні кредиту наші чиновники не злякалися. Вочевидь, розуміють же, що й нині «комуналка» задорога порівняно із заробітками… І хоч деякі експерти зауважують, що українці платять за житлово-комунальні послуги менше, ніж зарубіжні споживачі, але ж у нас — зарплати у кілька разів нижчі!

На Київщині — зростання!

Та пропри ті запевнення, з нового року хвиля підвищень по Україні все ж таки пройшла. За даними Держстату, в січні тарифи на послуги ЖКГ зросли на 0,4%. Ніби не набагато, але якщо врахувати, що це зростання — найбільше за останні 12 місяців, то виникне підозра, що Кабмін для деяких комунальників — у зоні ігнорування.  Особливо ж  щодо водопостачання.

Зокрема, на початку року в Запоріжжі вирішили з 1 лютого підняти тарифи на водопостачання на на 9,8% (до 5,22 гривні за кубометр), а на водовідведення — на 9,6%, тобто до 3,25 гривні). Але до справи не дійшло. 25 січня запорізький міськвиконком скасував своє рішення про підвищення цих тарифів, до того ж, як повідомив Урядовий портал, не без допомоги Кабміну. «Уряд тримає на постійному контролі рівень тарифів в областях України», — процитував слова віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

Втім, на цьому «тарифна морока» урядовців, вочевидь, не закінчиться. Бо поки в Кабміні «тримали на контролі» ситуацію у віддалених від столиці регіонах, устигли «начудити» «ближні» — комунальники низки районів Київщини підняли тарифи. Та ще й досить суттєво. Так, ще до нового року жителі Вишгорода платили за куб холодної води 5,99 гривні і 4,88 — за кубометр стоків. Зараз, відповідно, — 7,04 і 7,56.  Тож не дивно, що у вишгородців є підстави скептично сприймати слова про те, що підвищення цін на послуги ЖКГ не буде.

Однак нині, як повідомила прес-служба Київської обласної держадміністрації, питання взяв під свій контроль очільник регіону Анатолій Присяжнюк. Він ініціював перевірку щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Зараз триває перевірка у Вишгороді, Тетієві та Броварському районі щодо зміни тарифів на послуги не лише централізованого водопостачання і водовідведення, а й утримання будинків та прибудинкових територій. От тільки чи повернуть ці й без того немалі тарифи до попереднього рівня — поки що не відомо.

— Тарифи на житлово-комунальні послуги повинні бути обгрунтованими. Будь-які їх зміни повинні коригуватися відповідно до економічних показників, — наголосив Анатолій Присяжнюк.

Тарифи як у казці: чим далі, тим страшніше... для гаманця. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Немає послуги — немає проблеми?

Власне, поки споживачі нарікають на те, що тарифи зависокі, комунальники теж скаржаться — тільки на інше: мовляв, тарифи занизькі, немає грошей ні на оновлення, ні на елементарний ремонт мереж. Нині питома вага ветхих та аварійних мереж централізованого питного водопостачання по Україні становить 37,7%. Та й ціна енергоносіїв, які становлять левову частку у структурі тарифу, постійно зростає.

Якщо не вжити термінових фінансових заходів, з часом тарифне питання зникне само собою, бо зникне сама послуга: не буде мереж — і води не буде. Зате й про енергоємність послуги не буде підстав говорити — у зв’язку з повною її відсутністю. То, може, й справді — підвищити тарифи до таких захмарних висот, щоб люди від безвиході почали копати криниці серед міських площ, та й по всьому?

Втім, як кажуть, із кожної ситуації є, як мінімум, два виходи. Один — найпростіший і найлегший — перекласти проблеми на плечі споживачів. Тобто збільшити тарифи. І другий — більш морочливий для самих комунальників — шукати можливості для модернізації і енергозбереження.

До речі, в набагато кращому становищі, ніж жителі інших регіонів,— кияни. Вони платять за кубометр води і стоків разом 3 гривні 18 копійок. Хоч у «Київводоканалі», як і в більшості таких самих структур в інших регіонах, тарифи теж відстали від фактичної собівартості послуг: покривають їх десь на 60%. Щоб звести кінці з кінцями, у «Київводоканалі» взяли курс на розробку комплексної програмної модернізації насосних станцій. Також одним з пріоритетів товариства є використання відновлювальних джерел енергії.

Допоможе Світовий банк

За словами радника голови правління з інформаційної політики «Київводоканалу» Вікторії Яковлєвої, у рамках Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010—2015 роки та низки міських програм  на підприємстві розробляють та впроваджують енергозберігаючі заходи. Серед уже впроваджених – встановлення перетворювачів частоти на майже 20 об’єктах.

На майбутнє ж планується будівництво теплонасосних станцій та встановлення теплових насосів. І якщо лише за минулий рік  обсяг витраченої «Київводоканалом» електроенергії становив майже 380 мільйонів кіловат-годин, то, можливо, з часом ця цифра зменшиться. Тобто підприємство працюватиме рентабельніше. Чи вдасться завдяки цьому зменшити тарифи на воду? Поки що про це не йдеться, адже до стовідсоткового покриття тарифом собівартості послуги ще далеко. Однак, можливо, у неблизькій перспективі й до цього дійде.

Звичайно, тут дехто може сказати: Києву простіше вирішувати фінансові питання. А де взяти гроші на таку розкіш, як енергозберігаючі заходи, у маленьких містах, які й так ледве зводять кінці з кінцями? Воно-то так. Однак у «Київводоканалі» й тут знайшли вихід — зуміли зацікавити своїми проектами Світовий банк. І вже днями, як повідомила прес-служба «Київводоканалу», Світовий банк висловив зацікавленість щодо участі в фінансуванні чотирьох проектів.

Окрім того, скептикам незайве було порахувати й дещо  інше. У «Київводоканалі» зазначають, що, зокрема, використання теплових насосів, введених у дію торік у жовтні  на водопровідній насосній станції «Оболонь-1» та каналізаційній насосній станції «Комсомольська», дало економічний ефект вже за перші два місяці. Так,  порівняно з листопадом-груднем 2011 року, за аналогічний період 2012-го загальна вартість споживання електроенергії знизилась майже на 37 тисяч гривень на ВНС «Оболонь-1» та на 32,5 тисячі гривень на КНС «Комсомольська».

А споживачі в регіонах тільки мріють, щоб їхні місцеві комунальники взяли на озброєння досвід «Київводоканалу». І навіть не дивуються новому зростанню тарифів. Зокрема, в «Урядовому кур’єрі» днями пролунав дзвінок з міста Городенка на Івано-Франківщині, і чоловік, який представився Михайлом, з тривогою розповів: «У квітні нам збираються підвищити тариф на воду до 14 гривень. А ми ж і зараз платимо по 11. Де набрати грошей на «комуналку»?.. 

 ТОЧКА ЗОРУ

Тетяна БОЙКО,
керівник житлово-комунальних програм
громадської мережі «ОПОРА»:

– Причини росту тарифів на воду треба розглядати конкретно в кожному випадку. Реально нині можливі підстави для їх коригування — коли саме визначення  економічно об∂рунтованого тарифу туманне, та ще й росте зарплата, ціни на енергоносії… Також водоканали, можливо, закладають інвестиційну складову, це законами дозволено. А ось енергозберігаючі технології впроваджуються не тільки в Києві. А й, наприклад, у Чернігові. Однак тут йдеться тільки про окремі водоканали. Адже щоб займатися енергозбереженням, кожне підприємство має розробити інвестиційну програму, обговорити її з громадськістю, цю програму має затвердити орган місцевого самоврядування та Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг. Але… «ОПОРА» подала відповідні інформаційні запити по семи містах, і нам ніде не відповіли, що в них є такі програми. А якщо і є, то невідомо, чи працюють, і чи закладені інвестиційні складові в тариф. Зазвичай кажуть, що або Нацкомісія не погодила таке включення, або що це тільки планується.

ПРЯМА МОВА 

Микола НАДТОЧІЙ,
головний енергетик «Київводоканалу»:

— Впровадження частотного регулювання також сприяє значній економії електроенергії на насосних станціях. Так, термін окупності частотного перетворювача, введеного в експлуатацію в травні 2011 року на водопровідній насосній станції «Троєщина», становив усього три місяці. Аналогічне обладнання, встановлене торік у жовтні на ще одній  водопровідній насосній станції, окупатиметься впродовж року. Частотний перетворювач, введений у дію на каналізаційній насосній станції «Борщагівка-1» у 2011 році, дає змогу щомісяця заощаджувати 8 тисяч кіловат-годин. Тож впровадження енергозберігаючих технологій дає позитивний економічний ефект.