Про вплив російської агресії на продовольчу безпеку України та світу і впровадження нових виробничих технологій ішлося днями під час семінару в межах проєкту Міжнародної організації праці та ООРУ. Як повідомляє офіційний сайт Мінагрополітики, в заході, крім фахівців профільного міністерства, взяли участь представники НАНУ, Аграрної конфедерації України, директор з міжнародних відносин, керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв’язків міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Ауліккі Хулмі, провідні українські й міжнародні експерти.
Учасники проаналізували стан агропромислового комплексу України та запевнили, що нині країна повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та виконує свої обов’язки щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але в контексті війни можуть виникнути ризики платоспроможності українських громадян, їх доступу до якісних і безпечних продуктів, що впливає на створення умов для повернення українців, які через війну перебувають за кордоном.
«Для України нині немає таких ризиків продовольчої безпеки, як для світу. Криза стала відчутною на початку російського вторгнення, коли зросли ціни на продовольство. У деяких африканських країнах виникла проблема фізичної доступності до їжі. Тому необхідна консолідація міжнародної спільноти для відновлення і сталого розвитку українського АПК та гарантування світової продовольчої безпеки. Україна виконує свої зобов’язання щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але лише власними зусиллями це реалізувати складно. Маємо залучити найкращий міжнародний та вітчизняний досвід для відновлення галузі з використанням новітніх технологій, щоб на майбутнє створити такі гарантії продовольчої безпеки, аби жодна країна не створила умови для світової кризи, як нині через російську агресію», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Спільні напрацювання дадуть змогу українському бізнесу ефективніше впроваджувати антикризові стратегії та підвищувати конкурентоспроможність підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках на період війни та під час втілення плану відновлення України.
На важливості українського експорту для продовольчої безпеки світу наголошував у зверненні Президент України Володимир Зеленський.
«Уже сім місяців працює наша експортна «зернова ініціатива». За цей час уже понад 43 країни отримали понад 22 мільйони тонн продовольства завдяки морському експорту. Це вагомий внесок України у світову продовольчу безпеку і стабілізацію світового продовольчого ринку. Якби не ця наша ініціатива, то нині, на жаль, відбувалися б процеси політичного й соціального хаосу в деяких країнах Африки й Азії. Була б гостріша криза вартості життя, яку відчували різні народи торік», — сказав глава держави.
Він наголосив, що Україна могла б відправити більше продовольства до нужденних країн, якби не свідоме блокування морського коридору росією.
Президент зазначив, що робота «зернового коридору» дуже важлива для внутрішньої безпеки та соціальної стабільності. Адже близько мільйона українців працюють у галузях, пов’язаних з аграрним виробництвом. Змога продавати власну продукцію для них — гарантія особистої та родинної соціальної безпеки.
До речі, 28 лютого відбулося онлайн-засідання в межах ініціативи «Шляхи солідарності» під головуванням заступника генерального директора ГД ЄК MOVE Маї Бакран. У ньому взяли участь представники міністерств аграрної політики та продовольства, розвитку громад, територій та інфраструктури, Держмитслужби та АТ «Укрзалізниця». Ішлося про ситуацію з експортом на кордоні: вузькі місця, трафік, ветеринарний і фітосанітарний контроль.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич зазначив, що рішення ветеринарної інспекції Республіки Польща щодо змін до процедури проведення ветеринарного контролю на пункті пропуску «Ягодин — Дорогуськ» призвели до зменшення середньодобового пропуску аграрної продукції в лютому 2023 року. А в умовах, коли тривають традиційно важкі переговори про продовження чинності «зернового коридору», для України надзвичайно важливо відчувати підтримку партнерів у Європейському Союзі, зокрема й у питанні нормального функціонування «Шляхів солідарності».
Відділ аналітики
«Урядового кур’єра»