У деяких областях аграрії, вийшовши в поле, на марші розв’язують проблеми, які їх наздоганяють, а в деяких — комплекс весняних робіт повинен пройти без ускладнень. Які регіони мають гарні перспективи врожаю і планують наростити виробництво сільськогосподарської продукції? Про все це читайте у матеріалах наших кореспондентів.
Цьогорічна весна, що на Полісся прийшла фактично на три тижні раніше, ніж традиційно, вже активізувала волинських селян. Як вони проводять посівну кампанію? На що звертають особливу увагу? Чи вистачить ресурсів, щоб своєчасно придбати засоби захисту, мінеральні добрива, пальне, зап?частини?
Як розповів «УК» начальник Головного управління агропромислового розвитку Волинської обл?держадміністрації Юрій Горбенко, озимі культури вийшли із зими здебільшого в доброму стані. Посіяно їх восени 166 тисяч гектарів, що майже на 4 тисячі більше, ніж попереднього року. Агроформування південних районів області, звісно, розпочали сівбу ранніх ярих зернових. Уже посіяно п’яту частину запланованого.
За його словами, зерно в цьому році матиме ціну і буде затребуване. Особливо жито, якого в Україні посіяно 66% рівня минулого року, зокрема в нашій області — 90%. Керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства акцентує на тому, що головне завдання для нас нині — не допустити зменшення виробництва сільгосппродукції.
Усі категорії господарств планують засіяти ярими культурами 278 тисяч гектарів, з них зерновими — 105 тисяч, технічними — 49 тисяч. 20 тисяч гектарів відведуть під цукрові буряки, вчетверо більше — під картоплю та овочі, ще 47 тисяч га буде під кормовими культурами. Не обходять увагою волинські селяни і посів круп’яних, бобових культур.
«Щодо цукрових буряків, то ми не раз пересвідчувалися в економічній вигоді цієї культури і для великотоварних виробників, і особистих селянських господарствах, — каже він. — І нинішня ціна на цукор — підтвердження цього. Упевнений, що заплановані 20 тисяч гектарів таки буде посіяно. Бо навіть ті сільгосппідприємства, які в попередні роки цукрового буряку не сіяли, цього року візьмуться за це. Зокрема, ТзОВ «Волинь-нова» Горохівського району планує посіяти 150 га. Збільшуватимуть посівні площі й інші сільгосппідприємства, які культивують буряк. До роботи цукроваріння цього року готуються ПАТ «Гнідавський цукровий завод» та ПП «Європацукор». Сподіваюся, що вони завчасно напрацюють свої сировинні зони, а де потрібно для зручності селян — відновлять або відкриють нові бурякопункти».
«Щодо забезпечення області насінням, то тут якраз є певний запас міцності. Наші сільгосппідприємства нині стовідсотково забезпечені насінням ярих культур, це насіння високих кондицій. У разі додаткової потреби воно є в достатній кількості на Волинській сільськогосподарській дослідній станції інституту Західного Полісся НААН України, насіннєвих господарствах. З огляду на цінову політику вважаємо за потрібне розширити і площі посівів кукурудзи на зерно», — зауважує Юрій Горбенко.
Чи дотримуються аграрії технологій і чи дослухаються до порад науковців? Юрій Горбенко наголосив, що під час виробничих нарад з аграрниками управління постійно підштовхує їх до співпраці із Волинською філією державної установи «Інститут охорони грунтів України». І це дає результати. А, наприклад, у ПП «Рать» та ТОВ «Романів» Луцького району «за науку» агітувати не треба: вони й так першими в області беруть у господарську практику найновіші розробки.
Надійну практику сприяння сільгоспвиробникам у наданні послуг, зокрема постачання запчастин, напрацювало ВАТ «Волинь-агрореммаш». Тут добре знають майже усіх великих товаровиробників і надають послуги та запчастини в рахунок майбутнього врожаю.
За даними начальника Головного управління, нині в області сільгосппідприємства вже майже завершили друге підживлення озимого ріпаку та перше підживлення озимих зернових культур.
«У нас є всі можливості цього року додатково ввести в обіг понад 3,5 тисячі гектарів землі. І, відповідно, й за рахунок цього теж наростити виробництво сільськогосподарської продукції. З огляду на ситуацію, яка складалася у країні, ми зобов’язані забезпечити виконання намірів посіву. Головне — працювати без паніки. Безперечно, є питання щодо цін на пальне та мінеральні добрива. Тому нині активно працюємо з усіма операторами аграрного ринку, щоб посівну провести на належному рівні, — констатує він.
Одещина. Вологи вистачає, а грошей — ні
Іван ШЕВЧУК,
«Урядовий кур'єр»
Природа неначе зробила все від неї залежне, аби і цього року область була з гарним врожаєм. М’яка зима, 120-160 мм продуктивної вологи у метровому шарі ∂рунту, зумовлені січневим снігом, забезпечують гарний старт посівній в усіх районах області. 96% посіяної тут озимини перебуває у доброму стані. Добрих врожаїв очікують і місцеві виноградарі.
Посіви зернових в області під врожай-2014 збільшили на 5%. Втім, на заваді потенційному успіху може стати дефіцит обігових коштів.
Директор департаменту агропромислового розвитку Одеської ОДА Анатолій Новаковський каже, що загальна вартість весняно-польових робіт у регіоні становить 2,7 мільярда гривень. Господарства мають 1,9 мільярда гривень власних коштів, бракує відповідно 800 мільйонів. «Отримати кошти на проведення весняно-польових робіт за рахунок державного бюджету не є можливим, — зауважує він, — тож коли ми не активізуємо співпрацю з банками, то не вирішимо низку серйозних питань».
Масштабне кредитування банками АПК регіону розпочалося 12 років тому. Загальний обсяг кредитів за цей час перевищив суму у 7 мільярдів гривень. Дедалі більше господарств області застосовують банківський кредит як інструмент аграрного бізнесу. Лише торік кількість агропромислових позичальників зросла до 364 порівняно із 255 у 2012 році. Представники банків запевняють, що і надалі готові співпрацювати з аграріями, аби лиш ті вчасно гасили кредити, або, в крайньому разі, виконували визначені правила їхньої реструктуризації.
Є проблема — зависока для наших аграріїв відсоткова ставка. Нині вона становить 20,8% у національній валюті і 11,5% у доларах США. Зважаючи на те, що рівень рентабельності сільгоспвиробництва у регіоні торік становив близько 20% — неважко порахувати, що агровиробник від банківського кредиту може розраховувати хіба на нульову віддачу — та й то лише за прихильності з боку небесної канцелярії.
Рівненщина.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Понад два тижні тому голова фермерського господарства «Надія» Гощанського району Анатолій Данилюк подав заявку на отримання кредиту до місцевого відділення Ощадбанку. За його словами, він мусив погодитись й на 22—24% річних, щоб отримати 100 тисяч гривень, і на потрійну заставу. Тобто, майна заставив на 300 тисяч, пройшов усю належну бюрократію. Втім, відповіді з центрального київського офісу, а саме там вирішують, чи надавати кредит, і досі немає. А селітра та солярка потрібні сьогодні, а не наприкінці травня, поле ж чимале — 360 гектарів ріллі.
— Про насіння та засоби захисту рослин подбав заздалегідь, селітра на «Рівнеазоті» теж є, от тільки живої копійки катма, і не в мене одного, — каже він. — Міг би скористатися форвардними закупівлями, однак торік уклав відповідну угоду з аграрним фондом: мені оплатили 70% майбутнього врожаю за ціною 1200 гривень за тонну, решту мали б доплатити за фактом здачі зерна. Два експерти зійшлися на тому, що в збіжжя був третій клас, але у фонді я не зміг довести, що це не шостий клас, тому через цю різницю я подарував йому 40 тонн зерна! Аналізи проводить сам фонд, а мала б це робити незалежна структура. Тож з ним справи не матиму, аж поки там не відбудуться очікувані зміни.
Голова асоціації фермерів та приватних землевласників краю Дмитро Українець наголошує, що в нинішніх умовах аграрії не зможуть витримати технології, своєчасно закласти в грунт зерно, внести добрива. Це, звісно, відіб’ється на врожаях. Утім, плакатися наші фермери не звикли: сльозами ж бо землю не засієш. Тому вже сьогодні виходять у поле і на марші розв’язують проблеми, які їх наздоганяють.
Загалом цього року на Рівненщині запланували віддати під яровину 340 тисяч гектарів угідь. Порівняно з минулим роком, на 10 тисяч гектарів зростуть посіви сої, на 4 — кукурудзи, на тисячу гектарів — цукрового буряку.
Буковина.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
У цьому році озимі порадували буковинських селян: майже усі 56,4 тисячі гектарів (включаючи озимий ріпак) перебувають у доброму і задовільному стані. Тож пересівати доведеться небагато. Нині на порядку денному — догляд озимих та їх обробіток від шкідників. Цей етап загального комплексу весняних робіт також має пройти без ускладнень — для підживлення і захисту рослин область забезпечена міндобривами на 98%.
— Хорошим станом озимих ми завдячуємо не лише більш-менш теплій зимі, а, насамперед, насінню елітної і першої репродукції, яким наші аграрії засівають поля, — зазначає директор департаменту агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації Микола Олексюк.
Цього року на Буковині за рахунок зменшення озимих площ в землю закладуть більше насіння ярих культур. Їх загальна площа становитиме 213,3 тис. га. Більше посіють сої і кукурудзи.
— Зросли в ціні ресурси, — наголошує Микола Олексюк. — Через подорожчання міндобрив і пально-мастильних матеріалів затрати на гектар становитимуть 2,3 тисячі гривень замість торішніх 1,9 тисячі.
До речі, за повідомленням головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, буковинські сільгоспвиробники активно сплачують податки. Так, за два місяці цього року від них надійшло майже 224 тисячі гривень фіксованого сільгоспподатку, що перевищує надходження за аналогічний період минулого року. Всього на Буковині 803 таких платники, а площа угідь, яка є об’єктом оподаткування, відповідно до поданих декларацій, становить майже 130 тисяч гектарів, у тому числі понад 123 тисячі гектарів ріллі.