Схвалення Верховною Радою Державного бюджету на 2014 рік дає змогу розпочати реалізацію масштабних проектів економічного розвитку, найамбітніші з яких перебувають у площині співпраці з Російською Федерацією. Ще кілька місяців тому на тлі українсько-російських торговельно-економічних суперечностей такі перспективи видавалися досить примарними. Однак 17 грудня 2013 року президенти наших держав досягли низки важливих домовленостей, зокрема щодо відновлення промислової та виробничої кооперації. Під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров серед основних напрямків співпраці визначив проекти в аерокосмічній сфері та сфері суднобудування. За його словами, досягнуті домовленості з Росією відкривають наймасштабніші за останні двадцять років перспективи розвитку цих галузей в Україні.
Глава уряду зазначив, що на заводі «Арсенал» він провів нараду з директорами приладобудівних підприємств, які працюють в аерокосмічній індустрії. «Я переконався, що величезний науково-технічний потенціал галузі, на щастя, збережений… Практично всі директори вже побували на російських підприємствах, і нині триває робота з укладення нових контрактів», — зауважив Микола Азаров.
Разом на орбіту
У цьому контексті він нагадав, що українські підприємства здійснюють поставки комплектуючих виробів для виробництва російських ракет-носіїв («Союз», «Протон», «Рокот»), систем автоматичного стикування «Курс», виконують роботи з гарантійного обслуговування й авторського нагляду за обладнанням, системами та агрегатами ракетно-космічних комплексів, беруть участь у підготовці та пусках ракет-носіїв.
У свою чергу російські підприємства здійснюють поставки матеріалів, металів, прокату, електро-, радіовиробів, приладів, агрегатів та систем, двигунів для виготовлення українських ракет-носіїв («Зеніт», «Циклон»), систем та агрегатів для ракетно-космічного комплексу «Циклон-4».
«Тобто українсько-російська кооперація є настільки всеосяжною, що будь-які затримки або обмеження в експортно-імпортних поставках ракетно-космічної продукції могли б призвести до значних збитків підприємств космічних галузей обох країн. Збитки України могли б сягнути 3 мільярдів гривень на рік (понад 60% обсягу виробництва підприємств космічної галузі), що могло б призвести до повної зупинки основних підприємств і втрати близько 16,5 тисячі робочих місць», — наголосив Прем’єр-міністр. Натомість, за його словами, відновлення повноцінної кооперації та спільних програм у ракетно-космічній галузі збільшить завантаження підприємств у рази і поверне на них тисячі висококваліфікованих фахівців.
Корабелам буде робота
Украй важливим напрямом співпраці з Росією є спільні проекти у сфері суднобудування, реалізація яких стане можливою завдяки підписанню нашими президентами відповідного меморандуму. «Треба визнати: за останні двадцять років прославлене українське суднобудування втрачало позиції. Але й на цьому висококонкурентному ринку ми можемо повернути собі позиції. Наприклад, модернізацію та розроблення суден льодового класу світові лідери у цій сфері замовляють все ж таки миколаївським корабелам. Ми знаємо і наші втрати, і наші переваги. Тому було створено програму — план двосторонньої співпраці підприємств суднобудівної промисловості України та Російської Федерації на 2014 і 2015 роки», — сказав Микола Азаров, додавши, що реалізація спільних проектів сприятиме глибокій модернізації суднобудування в обох країнах, а також відновленню десятків тисяч робочих місць.
Конкретизуючи домовленості, глава уряду повідомив, що на миколаївських корабельнях передбачається будівництво газовозів і транспортів для освоєння Російською Федерацією арктичного шельфу (сума контракту становитиме приблизно 4 мільярди доларів США). Крім того, з огляду на останні світові тенденції в галузі хороші перспективи має будівництво балкерів та військових кораблів.
«Є ще один важливий аспект. Я привертаю особливу увагу до розвитку суднобудування, оскільки річ тут не тільки в обсягах виробництва та валютній виручці. Суднобудування, так би мовити, оживляє все навколо себе: моторобудування, машинобудівні заводи, приладобудування, виробництво новітніх матеріалів, відкриває абсолютно нові транспортні можливості — наприклад, для експорту українського зерна комбінованим річково-морським шляхом», — підкреслив Прем’єр.
Враховуючи, що ці та інші напрямки кооперації (авіабудування, важке транспортне машинобудування) нададуть значного поштовху розвитку української економіки, глава уряду доручив віце-прем’єр-міністрові Юрію Бойку взяти на особистий контроль практичну реалізацію зазначених проектів. «Займатися ними треба щомісяця, предметно. Перепони або ускладнення усувати оперативно. Також раз на квартал інформацію про хід реалізації цих проектів уряд заслуховуватиме на своїх засіданнях», — сказав Микола Азаров.
Пройти зиму без збоїв
Не оминув Прем’єр і проблем, що вже виникли і можуть виникнути у зв’язку зі складними погодними умовами. «Функціонування систем життєдіяльності в регіонах — тепло-, газо-, водопостачання, надійна робота електромереж, громадського транспорту — має бути безумовно забезпечене в нормальному режимі. Місцева влада, комунальні і дорожні служби, Державна служба з надзвичайних ситуацій, оперативні штаби в областях мають працювати в посиленому режимі», — поставив завдання глава уряду. Він наголосив, що на дорогах повинен бути забезпечений сталий і безпечний рух транспорту. Тож уся комунальна, дорожня та рятувальна техніка має бути в робочому стані та напоготові до реагування на складні ситуації. Так само необхідно забезпечити належний стан зупинок громадського транспорту, підходів до станцій метрополітену, безперебійну роботу соціальних об’єктів, лікарень, аптек тощо.
«Ми ретельно готувалися до цього, тому, не дай Боже, збої уряд оцінюватиме жорстко. Віце-прем’єр-міністрові Олександру Вілкулу особисто ставлю завдання тримати це питання на постійному контролі», — заявив Микола Азаров.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до Указу Президента України від 24 травня 2013 року № 307 (щодо спрощення процедури погодження призначення посадових осіб територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади) (проект указу Президента);
♦ Про затвердження Імплементаційного протоколу між Кабінетом Міністрів України та Австрійським Федеральним Урядом про реалізацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про наглядову раду із здійснення контролю за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про схвалення Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (розпорядження уряду).