ВСТУП-2013

Увечері — наказ, уранці — гроші

Особливих змін у прийдешній вступній кампанії, що стартує 1 липня, не передбачається: як запевняє заступник начальника департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, вона «пройде спокійно, передумови для цього є». Загалом цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося 322,5 тисячі абітурієнтів. Але, нагадаємо, до вишів можна подавати сертифікати ЗНО, отримані впродовж 2008–2013 років. За словами Миколи Фоменка, цього року більше охочих пройти тестування з фізики та математики, отож «буде виконане державне замовлення на стратегічні напрями підготовки, зокрема інженерно-технічні та ІТ».

 Рівень підготовки з математики та фізики в школі відчутно знизився — є над чим задуматися. Фото УНІАН

Без змін

Вступну кампанію супроводжуватиме п’ять сайтів, на яких, за словами чиновника, можна буде знайти інформацію про будь-який виш чи напрям підготовки: веб-сторінки Міносвіти, Єдиної державної електронної бази з питань освіти, Українського центру оцінювання якості освіти, а також ресурси vstup.info та osvita.net. На час вступної кампанії на всіх сайтах працюватимуть телефони інформаційної підтримки.

Як і торік, функціонуватиме система електронного вступу. Вимоги щодо подання електронної заяви можна знайти на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Нагадаємо, що торішній перший млинець виявився глевкуватим: скарг на технічні збої в системі, особливо в перші дні вступної кампанії, надходило чимало й тому більшість абітурієнтів надали перевагу традиційному способу подання документів.

Цього року Міносвіти вдосконалило процедуру зарахування на платне навчання: «Передовсім треба мати рекомендацію до вступу, потім слід подати оригінал документів до приймальної комісії, дочекатися наказу про зарахування і лише після цього вносити кошти. Ми не хочемо, аби гроші платили ще до початку прийому документів, як це було в минулі роки», — наголосив Микола Фоменко.

Особливих змін у вступних кампаніях своїх вишів не прогнозують і керівники авторитетних вітчизняних університетів. «Робота приймальної комісії нічим не відрізнятиметься від торішньої. Раніше в нас була власна система електронного вступу, тепер, із запровадженням ЄДЕБО, орієнтуватимемося на неї», — повідомив проректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров. Із ним погоджується й заступник першого проректора НТУУ «КПІ» Володимир Тимофєєв, наголосивши, що цього року в «Політеху» вирішили розмежувати два потоки абітурієнтів — фізичний та віртуальний. «Для тих, хто реєструватиметься віртуально, проблем не буде. Цього року кількість таких абітурієнтів зросте, тому проблема фізичних черг зменшиться», — повідомив Володимир Тимофєєв.

Бажання є, знань бракує

Поряд зі збільшенням кількості охочих пройти ЗНО з фізики та математики фахівці відзначають загальний низький рівень підготовки нинішніх старшокласників передовсім саме з цих предметів. Зокрема, про це зауважила проректор із навчально-педагогічної роботи університету «КРОК» Наталія Наконечна.

Щоб уполювати найсильніших студентів, університети шукають їх на шкільних олімпіадах, співпрацюють із Малою академією наук. Зокрема, викладачі університету імені Тараса Шевченка ввійшли до складу комісій IV етапу шкільних олімпіад, вишукуючи майбутніх студентів природничих та фізико-математичних факультетів.

Загалом серед майбутніх абітурієнтів популярна сфера туризму, інженерні спеціальності, не зменшується інтерес до міжнародних відносин та професійного навчання з часткою іноземних мов, каже Наталія Наконечна. Крім того, за словами в. о. ректора академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України Вікторії Буяшенко, перспективні спеціальності менеджера соціальних сфер, конфліктолога, медіатора. «Проте нині в нашій системі вищої освіти підготовкою медіаторів офіційно ніхто не займається», — повідомила вона.

Водночас велика проблема нинішніх старшокласників — попри величезний (і часто невмотивований) перелік спеціальностей, що їх пропонують українські виші, вони не можуть визначитися із напрямом майбутньої професії. Тому деякі університети пропонують психологічні тести, щоб допомогти вчорашнім школярам зробити правильний вибір.

«Проблема в тому, що наше суспільне середовище дає спотворену інформацію про модні чи престижні професії, — вважає Володимир Бугров. — У нашому університеті є математична статистика — надзвичайно складний предмет, але ми маємо проблему, кого взяти в магістратуру, оскільки фахівців уже після бакалаврату банки та страхові компанії розбирають із початковою зарплатнею 1000 доларів. А випускники такого популярного юрфаку отримують 350–400 доларів».