Попри те, що 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилася 15 вересня, її порядок денний у сфері сталого розвитку після 2015 року ухвалювали з 25 по 27 вересня. До цієї амбіційної програми була прикута увага понад 150 світових лідерів. Стратегічне майбутнє міжнародного добробуту вирішували у штаб-квартирі ООН. Порядок денний із 17 надважливих цілей ухвалено до 2030 року. В документі-плані прописано намір повністю викорінити бідність і голод, забезпечити загальний доступ до освіти та соціальної рівності.
На цій сесії перше місце в залі засідань праворуч від голови заходу зайняла Тувалу. Такими були результати жеребкування, проведеного Пан Гі Муном серед країн-членів Генасамблеї ООН. За тихоокеанською державою в Полінезії делегації інших країн розсідалися в алфавітному порядку.
А 28 вересня в межах 70-ї сесії стартувала загальнополітична дискусія щодо світових проблем.Там першими брали слово президенти Бразилії, США, Польщі. Після голови КНР і короля Йорданії право означити свою позицію дісталося президентові Російської Федерації Володимиру Путіну. За ним виступали президенти Республіки Корея, Ірану, Казахстану і Франції.
Надвечір із трибуни поділилися думками глави Білорусі й Туркменістану. Президент України Петро Порошенко основну промову виголосить вранці у вівторок. Він прибув до Нью-Йорка з однією метою — посилити світову єдність на підтримку нашої держави.
Нові форми несподіваної бідності
А у виступі глави Української держави перед ухваленням цілей сталого розвитку (ЦСР) йшлося про мир та свободу як невід’ємні речі безпечного життя людства. Він зазначив, що у процесі підготовки порядку денного понад 25 тисяч українців означили своє бачення цілей розвитку під час глобальних консультацій.
Він нагадав, що для досягнення цілей розвитку тисячоліття, ухвалених у 2000 році, країни змінили життя мільйонів людей у цілому світі. Україна, наприклад, змогла скоротити втричі рівень бідності, поліпшити систему охорони здоров’я, майже вдвічі скоротити дитячу смертність, зменшити показники захворюваності на ВІЛ/СНІД і домогтися прогресу в боротьбі з туберкульозом. Та це було до того, як вона зіткнулася з російською агресією. Нині констатуємо зростання в рази екологічних та епідеміологічних загроз, ризики, пов’язані із соціальною ізоляцією, нові форми раптової та несподіваної бідності для 1,5 мільйона внутрішньо переміщених українців. Наші щоденні втрати на Донбасі — 5 мільйонів доларів.
«Гіркий досвід України свідчить, що мир і свобода — основні передумови для досягнення сталого розвитку. Його не буде там, де чутно вибухи і гинуть мирні люди, де панують агресивні ідеології, що виправдовують пригнічення одного народу іншим, де порушують ключові права і свободи людини, — наголосив він. — Хотів би запевнити всіх вас, що для досягнення ЦСР на національному рівні Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість. ЦСР слугуватимуть загальною основою для подальших перетворень в Україні, зокрема в контексті реалізації «Стратегії-2020».
ООН він порадив вирішити питання захисту навколишнього середовища в конфліктах і представити конкретні ідеї в цьому напрямі. Впровадження нових, розширених моделей науково-технічної співпраці між державами-членами організації, як-то універсальний механізм передачі технологій, стало б ключем до подолання багатьох прогалин у сфері сталого розвитку.
А ще Україна прагне брати активну участь у розв’язанні поточних глобальних проблем.
Так званий знак протесту
Доки Петро Порошенко наводив із високої трибуни аргументи порушення норм глобальної безпеки північно-східним сусідом України, майже всі члени російської делегації разом із Віталієм Чуркіним показово залишили сесійну залу Генасамблеї ООН. Це був їхній так званий протест проти «відверто політизованої та агресивної промови, яка зовсім не відповідала заявленій темі саміту».
Того дня Президент побував і на відкритті пленарного засідання «Майбутнє впливу», що стартувало в межах 11-ї щорічної зустрічі глобальної ініціативи Білла Клінтона. Там він резюмував, що від успіху врегулювання ситуації в Україні залежить глобальна безпека: «Якщо теоретично Україна програє цю війну, глобальну безпеку буде знищено. Після анексії Криму, агресії на сході України ми живемо в абсолютно іншому світі. Глобальна система безпеки не працює. Рада Безпеки ООН не працює так, як потрібно. Понад усе Україна потребує трансатлантичної єдності й солідарності. Українці борються за свободу і демократію в усьому світі. Важливо, щоб Україна залишалася головним пріоритетом для світової демократії».
За словами Петра Порошенка, наша держава потребує окремої допомоги для зміцнення своєї оборони. Йдеться не про летальну зброю, а про засоби радіоелектронної боротьби.
Представникам ЗМІ у ході нетривалого брифінгу Петро Порошенко повідомив, що він присвятив переговори у двосторонньому форматі з Прем’єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, а також коротку зустріч із Президентом Франції Франсуа Олландом, обговоренню безпекової ситуації та координації дій. Окремо йшлося й про вимоги з деескалації конфлікту: виведення російських військ з окупованої території Донбасу і визволення Криму. В результаті він отримав «чітку підтримку позиції України», «запевнення в тому, що питання Сирії не може бути змішано з питанням України», а «вибори на Донбасі створюють серйозну небезпеку мінському процесу».
Ці переговори дали змогу скоординувати позицію лідерів країн перед зустріччю в нормандському форматі
2 жовтня в Парижі. Окремо Президент висловив упевненість, що всі постійні члени Ради Безпеки ООН, окрім Росії, погодяться, щоб право вето не застосовувати у ситуаціях, подібних до анексії Криму чи збиття літака рейсу MH-17.
Україну підтримали, Росію «освистали»
Під час ухвалення цілей сталого розвитку Президент Литви Даля Грібаускайте закликала світову спільноту зосередитися на підтриманні миру у світі та в Україні, адже демократія, включно з верховенством права — важливий будівельний блок для суспільства, що процвітає. Її брак спричиняє конфлікти, соціальні та воєнні потрясіння, економічні труднощі.
А на думку Президента Білорусі Олександра Лукашенка, ситуація на сході України може призвести до ескалації глобального конфлікту чи нової світової війни, якщо не зупинити там кровопролиття найближчим часом.
Поза стінами штаб-квартири Генасамблеї ООН відбувалась акція на підтримку України. Тим часом під будівлею російської місії в ООН мали місце протести проти приїзду Володимира Путіна до США. Кілька сотень незгодних там простояли два дні.
Що ж Володимир Путін? Він устиг дати інтерв’ю американському журналістові Чарлі Роузу для телеканалів CBS та PBS, в якому назвав Україну великою проблемою, зокрема й для Росії, і підкреслив неприйнятність вирішення питань у пострадянських країнах за допомогою «кольорових» революцій.
Він запланував двосторонні зустрічі з головою Держради Куби Раулем Кастро та іранським президентом Хасаном Роухані. Говоритиме про тристоронній проект за участі Росії, Куби та ОАЕ зі створення великого транспортного хаба, зокрема модернізацію морського порту Маріель і будівництво на базі аеродрому в Сан-Антоніо-де-Лос-Баньос сучасного міжнародного аеропорту з вантажним терміналом. Для нього текст виступу на Генасамблеї ООН готували майже місяць.