«ПРЯМА ЛІНІЯ» КАБМІНУ

Більшість громадян цікавились земельними, орендними та майновими питаннями

Масові жнива можуть закінчитись уже у першій декаді серпня, якщо погода не внесе свої корективи, спрогнозував заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень під час «прямої телефонної лінії» Кабміну.  «Південь закінчує, Центр активно жнивує, а у Тернопіллі і Хмельниччині пшениця і ячмінь лише достигають», — зауважив він, додавши, що ранніх зернових зберуть близько 30 млн тонн, при цьому в липні буде проекспортовано не менше 1 млн тонн зернових.

Чимало дзвінків стосувались орендних та майнових питань. Так,  дніпропетровці скаржились на малу орендну плату фермером за їхні паї і бажання змінити орендатора. Та, як з’ясувалось, люди самі винні у тому, бо підписали договір оренди на 15 років без індексації. «Бачили очі, що руки підписували?» —запитав Олександр Сень, порадивши селянам надалі уважно вивчати документи, перед тим як їх підписувати, і не йти на диктат орендарів.  За словами заступника міністра, у цьому конкретному випадку є два виходи — розірвання угоди за згодою або у судовому порядку. Зі свого боку, Мінагропрод доручить земельній інспекції вивчити питання: чи законний договір оренди без індексації.

62-річну Василюк Тетяну з Хмельниччини, яка пропрацювала десятки років у колгоспі дояркою, цікавила доля розпайованого майна підприємства, яке нині використовують інвестори.  «Деякі наші односельці продали свої майнові сертифікати, а 289 чоловік залишили їх у себе, аби майном мали право користуватись діти. Натомість коли зайшов інвестор, його використовує виключно агрокомпанія. Суд уже визнав, що це й наше майно, але справа не зрушила з місця, бо інвестор — народний депутат. Що нам робити далі?» — з розпачем запитала вона високопосадовця. І отримала таку відповідь: «Треба знову звертатись до представників Феміди, аби там зафіксували неправомірне використання майна». 

Були нарікання  й щодо виплат дотацій на молодняк великої рогатої худоби. За словами селянина з Черкащини, у районному управлінні АПК його відправили додому, коли він хотів оформити документи на дотацію після досягнення телям 3-місячного віку. Там сказали, що  оформлення і виплата проводитимуться лише після шести місяців, тоді як міністр повідомляв у ЗМІ, що кожні три місяці, заявив чоловік.

Олександр Сень зауважив, що порядок і нарахування дотацій залишились без змін, тому селяни мають право отримувати 250 гривень дотації на молодняк ВРХ щотри  місяці, або 500 гривень за півроку, або 1000 гривень за рік. При цьому документи треба подати не пізніше (!) досягнення телям 15-місячного віку, бо є випадки, коли приносять папери через півроку після річного віку теляти і вимагають дотацій, пояснив він.  На запитання «УК» щодо того, коли буде розв’язана проблема із виплатою дотацій, яка виникла у деяких областях, заступник міністра зауважив: «Поступово вона  вирішується. Є певна сума, яка висить, але ми  направили платежі, вони вже покладені, але ще не зараховані. Це вирішується у робочому порядку через казначейство».

Ще один болючий дзвіночок пролунав з Херсонщини і стосувався він високої вартості переоформлення майна і оформлення спадщини, старих хат, що часто-густо коштують дорожче, ніж саме майно. «Як констатував аграрний міністр Микола Присяжнюк, щороку з карти України зникає 15—16 сіл, причина — безробіття на селі. Але одна із першопричин інша, — наголосила жінка. — От дивіться: я живу на Херсонщині, наше село не газифіковане, бо його визнали неперспективним. Воно потрохи вимирає. За роки незалежності у нас не побудовано жодного будинку, всі старі. Так от за переоформлення старої хати 1960-х років будівництва просять 10 тисяч гривень, а реально її можна продати за 5 тисяч. Ми доживаємо віку. Може, молоді люди, яким батьки залишили у спадщину будинки, повернулись би в село, але вони, не маючи грошей на переоформлення, кидають їх порожніми і стоять хати як пустки. На одному із засідань Верховної Ради розглядалось це питання і тоді пообіцяли, що процедура на селі буде спрощена, але віз і досі там. Введіть хоча б коефіцієнт на віддаленість», — попросила вона. Олександр Сень пообіцяв направити прохання щодо зниження вартості реєстрації на селі у Мін’юст.