Любов до тварин, безперечно, похвальна і зворушлива. У кого ж серце не розчулиться, коли спостерігаєш, як потішно вовтузяться цуценята чи грається твій малюк із хвостатим пухнастиком. А кого не захоплює хоробрість, відданість та готовність чотирилапого сімейного друга і охоронця захистити господаря?
Поваги і підтримки, думається, заслуговують люди, котрі, незважаючи на власні фінансові й побутові труднощі, допомагають бездомним тваринам, створюють приватні притулки, ініціюють та організовують роботу міських центрів поводження з тваринами, а також ті, хто просто не може байдуже пройти повз котеня чи цуценя, які потребують допомоги. Ось, скажімо, як не захоплюватися жінкою, котра заради порятунку собаки ризикувала власним життям? Це про ту харків’янку, що врятувала пса, який замерзав у лісі.
Другого дня Різдва жителька Харківської області почула жалісне виття собаки, що лунало з лісу неподалік її дому. Недовго роздумуючи, жінка стала на лижі і кілька кілометрів пройшла глибоким снігом у пошуках чотирилапого бідолахи. Ним виявився бернський зененхунд, який застряг серед кущів і був настільки наляканий, що не відразу підпустив рятівницю. Тепер собака перебуває в активістів групи «Порятунок тварин», які розшукують його господаря. Чи знайдеться він? А цей випадок може нагадувати ті, коли небідні хазяї забави заради заводять хатню живу іграшку, а потім, як вона набридне, виганяють з дому чи завозять у якісь безлюдні місця.
На жаль, наші чотирилапі улюбленці нерідко стають заручниками ось такої безвідповідальної хвилинної любові, а інколи навіть нездорової пристрасті.
Здавалося б, з добрих спонукань одна похилого віку харків’янка прихистила у квартирі бродячих собак. І їй начебто не самотньо, і тваринкам якась домівка. Але добре те, що в міру і з чим можемо впоратися. А в цьому разі бабуся не могла забезпечити догляд 20 собакам, яких утримувала в помешканні більш як 10 років. Сусіди скаржилися у всі інстанції на бруд і завивання тварин. Врешті комісії у складі представників районної адміністрації й поліції кілька років тому вдалося потрапити до квартири собаколюбки. Те, що там побачили, не просто вжахнуло. Як розповіли в комунальному підприємстві «Центр поводження з тваринами», у холодильнику, який не працював, виявлено трупи трьох собак. Комісія нарахувала десять живих напівдиких виснажених тварин. Їх забрали, проте жінка взяла на вулиці нових жертв своєї любові.
І знову сусідам дошкуляють виття, сморід, гавкіт та антисанітарія, через яку в під’їзді з’являються таргани. За їхніми словами, тварини у квартирі прив’язані до труб. І коли бідолахи намагаються звільнитися, труби трясуться. За твердженням мешканців будинку, мертвих собак жінка згодовує живим тваринам.
Суд, куди з цивільним позовом звернулися сусіди, так і не зміг поставити крапку в цій історії. Начебто в нашій країні й законодавці, й чиновники вже нарешті повернулися обличчям до проблем поводження з тваринами: і закон про жорстоке поводження ухвалено, і відповідні статті в адмінкодекс внесено, і навіть на місцевих рівнях розроблено й нібито впроваджено правила утримання котів, собак й іншої хатньої живності, проте ні тваринам, ні людям біля них легше жити не стало. Що це, наш совдепівський менталітет чи екобезкультур’я?
Як стверджують фахівці з Центру поводження з тваринами, в цьому разі ні на законодавчому, ні на виконавчому рівнях не існує цілісної системи. Бо й у разі з собакомучителькою суд не зміг ухвалити об’єктивне рішення через брак в Україні ветеринарно-санітарних норм. Тож і притягнути господиню квартири до відповідальності неможливо. А за даними КП «Центр поводження з тваринами», лише в Харкові зареєстрованих квартир зі звіринцями, де немає елементарних ветеринарно-санітарних умов, майже два десятки.
Центр поводження з тваринами звернувся до одного з нардепів-харків’ян із проханням внести відповідні зміни в закон і розробити й затвердити ветеринарно-санітарні норми утримання хатніх тварин.
Проте, як зазначив один із власників приватного притулку для тварин, нині, мабуть, зайве розраховувати на ухвалення такого документа, бо в депутатів є куди нагальніші турботи — вибори.
«Корінь цієї й сотень інших проблем — не в законах. Адже навіть чинні дуже часто не діють, — зауважив власник притулку. — Складається враження, що наші слуги народу пишуть ці закони для іншої ефемерної навіть не країни, а галактики, в якій вони живуть. Нещодавно бабуся принесла до мого притулку песика. Доглянутого, чистого й не охлялого. Каже, візьми, добрий чоловіче, бо годувати нічим, сама ледве перебиваюся з хліба на воду. А собаку шкода. Узяв і подумав, що розв’язувати проблеми поводження з тваринами в нас треба, підвищуючи рівень життя людей».
Важко не погодитися з цими висновками, бо де страждають люди, там страждають і їхні чотирилапі друзі.
А ще треба пам’ятати і сповідувати непорушну істину: ми всі відповідаємо не лише за тих, кого приручили, а і за тих, хто нас оточує.