РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ
У Дніпропетровську проаналізували
перші перетворення в галузі
Від початку цього року слово «поліклініка» на Дніпропетровщині можна забути. Адже область є пілотною з реформування системи охорони здоров’я. Тому тепер тут офіційно немає дитячих чи дорослих поліклінік, а також жіночих консультацій. Їх перетворили на Центри первинної медико-санітарної допомоги, яким підпорядковані амбулаторії загальної практики — сімейної медицини чи ФАПи, де людей приймають сімейні лікарі, терапевти, педіатри, акушери-гінекологи і деякі вузькопрофільні спеціалісти. Це первинна ланка надання медичної допомоги. Для розробки проекту модернізації системи охорони здоров’я в області навіть залучили міжнародних спеціалістів. На папері і на словах у чиновників усе добре: модернізація галузі, мовляв, відбувається на основі передового досвіду країн, де система є ефективною і згідно з рекомендаціями ВООЗ. Але на практиці…
Пенсіонерка Олена Яківна о сьомій ранку прийшла до своєї колишньої поліклініки в Дніпропетровську. І побачила величезну чергу до реєстратури, в якій стояли за талончиками як до лікарів, так і на аналізи в лабораторію. І дорослі, і діти. І хворі, і здорові. А в цій великій черзі утворилася окрема черга з вагітних, інвалідів, жінок з немовлятами.
— Врешті мама отримала талон до окуліста під першим номером. Але до лікаря, початок прийому в якого з 8-ї ранку, потрапила лише о 9-й, — розповідає донька пенсіонерки Ольга Іванівна. — І що з того? Лікарка не запропонувала мамі після операції з катаракти навіть перевірити зір! А ось жителька масиву Тополя в Дніпропетровську Ірина Олександрівна (мама семирічної доньки) тішиться, що нарешті в поліклініці (тобто тепер ЦПМСД) з’явився дитячий окуліст, якого не було тут багато років. Прийомом у цієї лікарки — до речі, молодого спеціаліста — жінка задоволена.
— Ще мені сподобалося, що на всі процедури — еходуплеографію, РЕГ тощо — я потрапила безкоштовно. Хоч у деяких кабінетах просили надати на ремонт 20—30 гривень у благодійний фонд. Щоправда, багато з того, що нині відбувається, ще не розуміють ані медики, ані пацієнти, — розповідає Ірина Олександрівна. — В колишній дитячій поліклініці тепер педіатри, терапевти, гінекологи, а в дорослій (де була і жіноча консультація) — спеціалісти вузького профілю. І ми тепер бігаємо — і дорослі, і діти — між двома будівлями. Добре, що вони недалеко. Хоч терапевт приймає хворих в окремому блоці, є побоювання, бо доводиться з дитиною користуватися тими самими сходами і ліфтом, де бувають і хворі дорослі. Ми намагаємося триматися від них подалі.
Ксенію Вікторівну обурив звичайний візит з донькою до колишньої дитячої поліклініки, щоб взяти лише довідку до табору відпочинку для дитини. «Тепер такі довідки видає завідуюча. Насилу потрапили спочатку до свого дільничного лікаря, щоб поставити печатку. Він вів себе по-хамськи, не хотів приймати. Однак талончик собі виписав, а дитину не оглянув. При цьому в двох кабінетах я залишила по 20 гривень на так зване благодійництво. Потім нас відправили в дорослу поліклініку ставити штамп і печатку. Раніше на таку довідку ми витрачали 15 хвилин, а тепер — півтора дня. І дитину ніхто так і не оглянув».
Таких історій від людей доводиться чути безліч. Як і запитань: то в чому ж полягає реформування медицини — у зміні назв, перетасуванні кабінетів та лікарів? Чи в скороспілому перевтіленні медиків у сімейних фахівців (наразі прискореними темпами перенавчають у сімейних лікарів на шестимісячних курсах)?
Нині у вузьких коридорах медзакладів в одній черзі стоять вагітні, діти із краснухою, літні люди з тиском...
Фото Володимира ЗАЇКИ
Між трьома будинками
Якщо жителі масиву Тополя «бігають між двома будинками», то мешканці вул. Воронцова — між трьома: колишніми дитячою і дорослою поліклініками та жіночою консультацією. Невдоволені такою мішаниною громадяни навіть створили незалежний батьківський рух «За наших дітей» та оприлюднили відкритий лист до Прем’єр-міністра Миколи Азарова й міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової.
У листі батьки обурюються «знищенням жіночих консультацій та дитячих поліклінік», «відсутністю кваліфікованих сімейних лікарів» і тим, що «перенавчений поспіхом сімейний лікар лікуватиме дітей», що медреформа «знищує педіатрію як напрямок медицини» і «позбавляє людей вільного доступу до спеціалістів вузького профілю».
— До реформи обстежити дитину, зробити щеплення, оформити до дитячого садочка чи школи можна було в одній поліклініці. Сьогодні для цього батьки з дітьми змушені їздити по всьому місту в два-три різних місця. Хіба така реформа наближує медобслуговування до людей? — запитують представники батьківського руху.
Люди скаржаться, що взяти талончик до спеціаліста вузького профілю неможливо, чергу на аналізи займають з 5.30 ранку. Неприпустимо, що лабораторії і рентгенкабінети належать до другого рівня. А найбільша біда — це змішані потоки пацієнтів. В одній черзі у вузьких коридорах стоять вагітні, діти із краснухою, літні люди з тиском, школярі з ГРВІ тощо.
Також представники громадськості просять взяти під особливий контроль конче потрібне будівництво нової дитячої поліклініки на житловому масиві Перемога. В будівлі старої, розташованої поряд з недавно відкритим перинатальним центром, планують зробити дитячу консультаційну поліклініку, яка стане частиною унікального медичного комплексу із обласною дитячою лікарнею, пологовим будинком тощо. Учасники руху пропонують створювати і сімейні амбулаторії на околицях міста та у приватному секторі, і залишити поліклінічні комплекси у великих густозаселених районах. «Ми розуміємо, що реформувати медицину потрібно, але не в такому форматі! Ми просимо вас зупинити таку медреформу», — йдеться у зверненні дніпропетровських батьків до урядовців.
Жодних змін без обговорення з громадськістю
Люди виступають проти поспішного реформування і не бажають бути піддослідними, на яких роблять експерименти. Тому для постійного збирання й аналізу звернень громадян, вироблення конструктивних пропозицій на Дніпропетровщині створили Громадську платформу з питань медичної реформи, до складу якої увійшли представники кількох громадських організацій.
Представники платформи та інших організацій і рухів проводять регулярні моніторингові візити до медичних закладів, де спілкуються з медиками і пацієнтами.
— Таким чином ми створюємо список рекомендацій для кожного медичного закладу. Його розглядають провідні експерти медичної галузі, а потім виносять на затвердження керуючого комітету. Вся процедура триває два тижні. Завдяки громадській платформі виробилася чітка позиція: жодних змін без обговорення з громадськістю, — пояснює голова Громадської платформи, член керуючого комітету Світлана Харківська.
Щоб розібратися в мінусах та плюсах реформування, в Дніпропетровську провели «круглий стіл». Учасники засідання, зокрема, обговорили питання підготовки сімейних лікарів, забезпечення їх транспортом, технічного оснащення і ремонту амбулаторій, посилення мотивації роботи медиків і заохочування молодих спеціалістів.
За словами заступника начальника головного управління охорони здоров’я Олени Лугової, після переведення первинної ланки медицини на баланс місцевих бюджетів ці медичні заклади забезпечують потрібним обладнанням та медикаментами. Якщо торік було закуплено обладнання на загальну суму 1,25 млн грн, то лише за п’ять місяців 2012-го — на 3,22 млн грн. Крім того, Дніпропетровщина як пілотний регіон у 2012 році додатково отримала з державного бюджету 82 млн грн на придбання лікувально-діагностичного обладнання та автотранспорту для закладів первинної допомоги. З обласного та місцевих бюджетів виділено 27 млн грн на ремонтні роботи, які вже розпочато в амбулаторіях.
Голова Громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації Лариса Бабич зазначила, що з обласною владою є конструктивний діалог.
— Жодна реформа без підтримки населення не пройде. Коли ми побачили невдоволення, помилки, звернулися до керівництва області, воно нас почуло. Під час візитів до амбулаторій ми бачимо як проблемні питання, так і позитиві моменти. Це покращене фінансування, нове обладнання, проведення ремонтних робіт. Будь-яка реформа потребує корекції, це робочий процес. Головне, що нас чують. Наразі готуємо пропозиції, які в серпні подамо до Міністерства охорони здоров’я, — повідомила вона.
Голова Дніпропетровської облради і заступник голови керуючого комітету Євген Удод, підсумовуючи обговорення, сказав: «Уроки, які ми отримали в Дніпропетровську, — найжорсткіші. Але і висновки зроблені».
ДОВІДКА «УК»
Мережа закладів первинної медичної допомоги Дніпропетровської області складається з 53 Центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких входять 377 амбулаторій загальної практики—сімейної медицини. Торік спеціальну підготовку за бюджетні кошти пройшли 169 сімейних лікарів, 2012-го буде підготовлено 242 сімейних лікарі, а 2013-го — 220. Нині в медичних закладах Дніпропетровщини працюють 450 сімейних лікарів. Тільки Дніпропетровськ потребує понад 500 сімейних лікарів, на сьогодні їх працює 112. У місті функціонують 72 амбулаторії та 7 філіалів. Цього року сімейним лікарям з міського бюджету щомісячно виплачується надбавка до окладів розміром 500 гривень.
Відповідно до постанови Кабміну, медичним працівникам ЦПМСД підвищено заробітну плату з урахуванням обсягу та якості виконаної роботи. Наприклад, якщо раніше заробітна плата дільничного лікаря-терапевта вищої категорії, за яким закріплено 2696 осіб, з урахуванням надбавок за вислугу років та безперервний стаж роботи становила 3074 грн, то після нарахування надбавки за обсяг виконаної роботи ця сума збільшилася на 1921 грн і становить 4995 грн. А зарплата дільничної медсестри вищої категорії, за якою закріплено 2015 осіб, з 2198,4 грн підвищується до 3937,88 грн.
ДОСВІД
Амбулаторії на колесах
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
Виїзні спеціалізовані бригади лікарів, створені при Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова, давно стали частими візитерами у найвіддаленіших селах Придніпров’я. Торік амбулаторії на колесах здійснили 135 виїздів в області, а цього року — вже понад 80.
«Ми розробили план роботи виїзної амбулаторії, якого чітко дотримуємося. Завдяки таким виїздам жителі найвіддаленіших районів Дніпропетровщини мають змогу пройти безкоштовне медичне обстеження та проконсультуватися щодо стану свого здоров’я у висококваліфікованих медичних спеціалістів», — зазначає головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко.
Така лікарська амбулаторія складається з лабораторно-діагностичної й рентгенологічної бригад, які оснащені спеціальним медичним обладнанням та технікою (лабораторіями, флюорографами, УЗД-апаратами тощо). Лабораторно-діагностична бригада, до складу якої входять кардіолог, гастроентеролог, гінеколог, невропатолог, лікар-ендоскопіст та ЛОР-сурдолог, виїжджає у віддалені села двічі на тиждень — щосереди й щочетверга. Рентгенологи ж обласної лікарні бувають у селян кожної середи, четверга та п’ятниці.
Головним завданням виїзних амбулаторій є діагностика і виявлення хвороб у сільського населення на ранніх стадіях. Протягом 2011 року обласні медики вузьких спеціальностей провели майже 17,5 тис. обстежень і надали більш ніж 8 тис. консультацій жителям віддалених сільських районів Дніпропетровщини. Флюорографію завдяки виїздам рентгенологічних бригад пройшли понад 15 тис. селян. Цього року «мечниківці» на виїздах обстежили майже 12 тис. сільських жителів, виконали 9,6 тисячі флюорографічних обстежень і видали 371 направлення на стаціонарне лікування.
За словами начальника головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Валентини Гінзбург, така виїзна робота обласних медиків дає змогу виявляти захворювання на ранніх стадіях і своєчасно розпочинати лікування в місцевих амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини, а в разі потреби — в обласних лікувальних закладах. Всі обстеження і консультації лікарів виїзних бригад здійснюються за кошти обласного бюджету.
У рамках «Днів здоров’я» у сільські райони виїжджали також і бригади обласної стоматологічної поліклініки, які допомогли здійснили пільгове зубопротезування 12 ветеранам Великої Вітчизняної війни.