Чому не вибілюється тіньове підприємництво?

Наприкінці лютого — на початку березня 2016 року на розсуд широкого підприємницького кола громадські організації ділової спільноти представлять документ, яким планують закласти фундамент для детінізації української економіки. Йдеться про законопроект із робочою назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо гідного оподаткування для виходу економіки з кризи». Його також грунтовно обговорюватимуть на широкій представницькій платформі промисловців та підприємців — Всеукраїнському форумі бізнесу, що має відбутися в березні, щоб вийти на прийнятний документ, що сприятиме відновленню ділової активності, розвитку економіки, а головне — впевненості українців у завтрашньому дні. 

Тобто підготовчий процес має завершитися ще в першому кварталі цього року, щоб уже навесні він перенісся з експертних обговорень на  парламентський рівень — нині триває пошук прибічників серед депутатів, і таких чимало. Про це йшлося під час «круглого столу» в столиці, де звучали пропозиції щодо справді ефективних, на думку бізнесменів та експертів, змін у системі оподаткування. Останні зміни податкового законодавства «під ялиночку» вони вважають імітацією реформ у час, коли Україна майже вичерпала запас міцності. Нині, за даними експертів, 60% економіки в тіні — такого немає в жодній країні. У тіні не лише корупціонери, а й ті, для кого працювати за законом означає банкрутство. Тож треба дати їм такі норми, щоб за законом, тобто на світлі, було працювати вигідно, а корупціонери — ще одне питання до правоохоронців.  

Реформа: відкладений старт

Учасники зібрання констатували, що новорічні подарунки у вигляді податкових змін, оформлених законом №909, вкотре зіпсували нерви підприємцям. Як наголосила член громадської ради при Державній фіскальній службі, віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Юлія Дроговоз, незважаючи на те, що торік перед коригуванням Податкового кодексу проводили різні зустрічі, де цікавилися думкою бізнесменів, економічних експертів щодо бар’єрів, які, на їхню думку, перешкоджають розвитку підприємництва, і всі сподівалися на поліпшення умов, цього, на жаль, не сталося.

«Ми отримали компроміс — ним стало найгірше поєднання з напрацьованих податкових змін Міністерства фінансів і профільного парламентського комітету. Серед найбільш одіозних норм — два реєстри на відшкодування ПДВ, а повинен бути один, щоб усі підприємці мали однакові права на бюджетне повернення коштів і було мінімізовано корупційну складову», — каже вона.

Експерти не в захваті від інших «компромісних» норм, зокрема й від скорочення державної підтримки агросектору.

«Громадськість мала зауваження не лише до мінфінівських напрацювань, а й до так званого ліберального парламентського законопроекту. А з огляду на той компроміс, який отримали, ми зібрали найкращі, на наш погляд, напрацювання ініціативних груп. Хочемо, щоб наші підприємці не придивлялися до інших країн, які готові приймати наших підприємців з їхніми ідеями та грошима. Нині чимала група — переселенці дивляться в бік Білорусі, Польщі, країн Балтії. Вони ледве вивели принаймні частину свого капіталу з Донбасу і не хочуть ризикувати ним ще раз через несприятливий бізнес-клімат. А це наш внутрішній інвестор, якого треба зупинити на півдорозі виведення його капіталу за кордон», — каже представник громадської організації «Автомайдан Київ», один з ініціаторів законопроекту про гідні податки Дмитро Карп.

Представляючи позиції, які мають увійти в новий законопроект, координатор Руху бізнесу України Андрій Гарнат висловив переконання, що документ про гідне оподаткування стане угодою між бізнесом і владою, згідно з якою бізнес детінізується, створюватиме нові робочі місця.

«Із ставками податків, які їм під силу, підприємці не матимуть бажання їх мінімізувати, йти в конвертаційні центри», — впевнений він.     

За словами Андрія Гарната, громадськість пропонує такі основні ставки податків: податок на додану вартість — 15% (замість нинішніх 20%), що є стандартною мінімальною ставкою в Євросоюзі; податок на прибуток — теж 15% (нині 18%); податок на доходи фізичних осіб — замість чинної норми  18% становитиме 10%. А ще пропонують істотно знизити єдиний соціальний внесок (ЄСВ): до 10% замість нинішніх 22%.

Є задум відкоригувати й спрощену систему оподаткування. Експерти нагадують, що у світі 60% ВВП дає саме мале підприємництво, яке мобільніше пристосовується до змін на ринку. В Україні ж ця цифра становить лише 0,5%. І цю статистику потрібно змінювати.

«Нові ставки будуть вигідні всім, а не окремим групам бізнесу», — переконана Юлія Дроговоз. 

Співавтори законопроекту щодо гідного оподаткування, який і має дати старт реформам, говорячи про компенсатори зниження ставок, прогнозують детінізацію та економічне зростання. Кажуть, що мають усі необхідні розрахунки. Наприклад, порівняно з чинною системою оподаткування надходження до бюджету та Пенсійного фонду зменшаться на 127 мільярдів гривень, які за рахунок детінізації будуть компенсовані на 110 мільярдів. Збільшиться платоспроможність населення, активізується внутрішній ринок. Ще 17 мільярдів покриють зокрема внутрішні та зовнішні інвестори, з огляду на створення унікальних умов розвитку бізнесу, як вважають розробники.

Є нюанси

Співавтори законопроекту просять українську владу приділяти більше уваги не ходінню по позики, збільшуючи борг держави перед кредиторами, а стимулюванню розвитку бізнесу, зокрема за допомогою посильних податкових ставок. На їхню думку, влада мала б активно обстоювати перед кредиторами інтереси українських підприємців, не допускати жодного погіршення умов ведення бізнесу, адже саме це запускає механізм його переселення за кордон, у сприятливіші умови. А підприємці хочуть працювати тут, в Україні, яка має потужний інтелектуальний та виробничий потенціал, що визнають в усьому світі. 

Втілення в життя законопроекту з гідними ставками оподаткування може й не виправдати сподівань громадськості. Про це каже член ради підприємців при Кабміні Наталя Потапова. «Пропозиції ініціаторів позитивні. Але якщо не виконувати законів, нічого не зміниться. Ми привчили бізнес не платити податків. Так, нам потрібні ставки, наприклад ЄСВ — 10%, але  зарплати з тіні самі підприємці не виводитимуть. Потрібен жорсткий контроль за сплатою ЄСВ, але паралельно необхідно вводити й персональну відповідальність  інспекторів за дії, які завдаватимуть збитків бізнесу. Слід наводити порядок у Пенсійному фонді. І в службі зайнятості, де відсиджуються держслужбовці, які звільнилися і не бажають перекваліфіковуватися. А кошти на утримання держава дає. В Україні вже бракує спеціалістів,  працювати нікому», — каже вона.

«Треба наводити лад і в держзамовленнях спеціалістів», — вважає представник ВГО «Студентська республіка» Олександр Щерба. Він зауважує, що держава, на жаль, замовляє тих, кого може вивчити, а часто не тих, хто потрібен. Потім вони стають на біржу, а не платниками податків.

Від редакції.Добре, що громадськість стає дедалі активнішим учасником у реформаторських процесах. Але активісти хочуть, щоб влада, як і декларує, таки почала дослухатися до них, ретельніше бралася до боротьби з корупцією, виважено підходила до податкових змін, створювала умови всім, а не окремим групам бізнесу. Адже хоч виправляти помилки й не соромно — це відбирає дорогоцінний час. Україна у світових рейтингах вже й так у п’ятірці держав з найгіршою економікою.