Мабуть, найбільшим сюрпризом, коли оприлюднили дані дослідження «Індекс здоров’я України», стала цифра про задоволеність медичною допомогою, яку ми отримуємо від терапевтів і сімейних лікарів. Ні мало ні багато: виявилося, що 73% українців задоволені консультаціями у первинній ланці.
«Ми запитували про задоволеність допомогою у стаціонарі, сімейного лікаря, пологових будинках, швидкій. 73% людей загалом задоволені або радше задоволені терапевтами і сімейними лікарями. Якщо порівнювати показник у регіонах, то в Запорізькій (47%) та Сумській областях (49%) він майже вдвічі нижчий, ніж у Харківській, Волинській, Донецькій областях — відповідно 89, 88 та 85%», — каже координатор дослідження доцент Школи охорони здоров’я НаУКМА Тетяна Степурко.
Без високих очікувань
Дослідження проводить Фонд «Відродження» другий рік поспіль. Експерти обіцяють ще принаймні чотири роки відстежувати зміни, що відбуватимуться в охороні здоров’я саме з точки зору того, як змінюється життя українців у цій царині. Внаслідок довгоочікуваного ухвалення законів про медреформу цей рік став фактичною її легалізацією, юридичним і фінансовим стартом загальних змін, а не лише окремих спроб, що здійснюються з ініціативи в регіонах чи з допомогою міжнародних організацій. Специфіка й одночасно цінність дослідження, яке є альтернативою офіційній медичній статистиці, в тому, що це погляд на систему охорони здоров’я саме очима родин, які або звертаються по медичну допомогу й мають якісь видатки, або не звертаються з певних причин.
«Є певна динаміка змін, які ми можемо побачити. Але обов’язково треба дивитися не тільки на фактично зафіксовані цифри, а й на те, що відбувається в областях, наскільки активно місцева влада йде назустріч реформі, чи вона почала автономізувати медичні заклади, чи є місцеві проекти, спрямовані на зміни в системі», — каже директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська.
Дані індексу здоров’я (їх планує використати в роботі й МОЗ) потребують глибшого аналізу, кажуть експерти. Проте вже можна казати, що на показник задоволеності слід дивитися в контексті інших параметрів.
«Якщо порівняти з рівнем задоволеності в інших секторах економіки, то задоволеність охороною здоров’я дуже низька», — каже Тетяна Степурко. Висока цифра передовсім означає, що люди на практиці, йдучи до лікаря, зустрічають те, на що очікували. «Імовірно, очікування були не дуже високими, тому щоб їх задовольнити, не треба було докладати особливих зусиль».
Цей показник хоч і суб’єктивний, проте вагомий: він часто вирішальний, коли людина роздумує, чи йти в разі потреби до лікаря. Якщо вона не задоволена, то відповідно менше звертатиметься по пораду до фахівця.
Нехтують профілактикою
Як показало дослідження, 77% тих, хто хворів чи травмувався, в той чи той спосіб ішов по допомогу до лікаря. Проте 23 % (тобто майже чверть) українців, хто так і не звернувся до лікаря, навіть захворівши. «Тому треба передовсім дивитися саме на ці 23 %», — каже експерт.
Щодо профілактичних оглядів (електрокардіограма, огляд гінеколога чи уролога, а також стоматолога), то, як і торік, середній показник становить 67% (отже, третина українців не особливо переймається чи не має нормального доступу до таких обстежень). Найнижчі результати на Волині (26%), найвищі — на Буковині (87%)
«Можна сказати навіть без глибокого аналізу, що в тих областях, де люди менше звертаються до лікарів саме з профілактичною метою, більше йдуть по допомогу вже через хворобу. Ці ножиці простежуються дуже чітко. Більше того, очікування й результати, коли ви йдете до лікаря задля профілактики, зовсім інші, ніж коли вже потрібне лікування, — каже експерт Реанімаційного пакета реформ Тетяна Юрочко. — І ще одна, здається, очевидна річ — ефективність використання ресурсів у системі. Якщо ми дотягуємо аж до того, коли, щоб одужати, доводиться таки вкластися в лікарняне ліжко, ресурсів — і людських, і фінансових — доведеться витратити в рази більше.
Число тих, хто відкладав звернення до лікаря через брак коштів, порівняно з минулим роком зменшилося: 30% проти торішніх 42%. Найменш доступна медична допомога з точки зору пацієнтів в Одеській та Черкаській областях.
З кишені пацієнтів
52% опитаних протягом останнього місяця витрачали гроші на ліки. Середня цифра в аптечному чеку становила 570 гривень (торік — на 20 гривень менше). Найбільше грошей в аптеках залишили в Тернопільській та Дніпропетровській областях, найменше — на Хмельниччині та Житомирщині.
«Зрозуміло, що левова частка — це витрати з кишені пацієнта. Більшість людей незахищена, тому один з основних акцентів реформи — уникнути таких ризиків. І ми всі чекаємо часу, коли буде сформовано базовий пакет послуг, щоб скористатися ним», — каже Тетяна Степурко.
48% опитаних сказали, що не витрачалися на ліки впродовж останнього місяця.
«Можливо, це перший сигнал того, що запрацювали «Доступні ліки», — каже Вікторія Тимошевська.
Інша проблема: понад половина обсягу українського фармринку, що ставить понад 60 мільярдів гривен, — це витрати на самолікування, препарати, яких не призначав лікар. Питання, наскільки ефективна в цьому разі просвітницька кампанія серед пацієнтів, спірне. Перекрити кисень надмірному використанню ліків можуть чітко прописані протоколи лікування, щоб самі лікарі не призначали кожному пацієнтові по десятку сумнівних фуфломіцинів.
Вакцинація: динаміка позитивна
У ще одному дражливому та оброслому міфами питанні — вакцинації дітей простежується нехай маленька, але позитивна динаміка. Якщо торік чверть батьків відмовлялася від щеплень, то цього року — 21%. Як і в більшості інших показників, тут так само великий розрив між регіонами. Найнижчі показники в Івано-Франківській та Тернопільській областях, найвищі — на Волині та Миколаївщині.
«На Тернопільщині чомусь дуже багато витрачають на ліки, але не хочуть вакцинувати дітей», — наголошує Тетяна Степурко.
І хоч би яку високоякісну кампанію проводили в медіа чи соцмережах, у цьому питанні ключову роль відіграє лікар, кажуть експерти. «Передовсім батьки довіряють своєму лікареві. Це бачимо й за нашими дослідженнями, які проводимо понад 10 років. Коли батьки чують аргументи проти вакцинації, то шанси, що вони відмовляться, зростають. На жаль, це свідчить про неякісну освіту медичних працівників або не дуже якісну консультацію», — каже керівник програм комунікації та розвитку ЮНІСЕФ в Україні Анна Суходольська.
Саме від того, як лікар пояснить те, що батьків турбує найбільше, — страхи щодо якості вакцин, протипоказання й поствакцинальні реакції й залежить рішення татів і мам щодо щеплення дитини.
«Ми побачили це під час свого дослідження в Івано-Франківській області: коли медсестра чи фельдшер усе докладно розповідає, ця робота дає найбільший ефект».
Нормальна комунікація лікаря з пацієнтом не лише у питанні щеплення, а й у решті аспектів, що стосуються здоров’я, — один з наріжних каменів успіху профілактики й зниження кількості хвороб. Розраховуємо, що принцип «гроші ходять за пацієнтом» (його, за даними того самого дослідження, найбільше підтримують пацієнти, так само й як референтні ціни на ліки та їхню доступність) підштовхне лікарів уважніше ставитися до цього.
ДОВІДКА «УК»
Цього року індекс здоров’я покращився до 62 балів (торік був 55). До нього ввійшло п’ять категорій: задоволеність медичною допомогою, звернення до лікаря та запобігання хворобам, витрати на допомогу й ліки, знання про здоров’я і здорова поведінка, а також оцінка стану здоров’я.
Дані збирали впродовж травня — червня цього року. В опитуванні взяли участь понад 10 тисяч респондентів з усієї підконтрольної Україні території. Анкету розробили за підтримки фахівців ЄС та Гарвардського університету. Докладно ознайомитися з даними можна за посиланням http://health-index.com.ua/