ОБМІН ДОСВІДОМ
Кореспондент «УК» побувала в російських школах, де вже не бояться оптимізації, а вчителі не соромляться своєї зарплати
У рамках Днів освіти України в Росії минулої п’ятниці до Москви прибув потяг з більш ніж 400 нашими делегатами на чолі з міністром освіти і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником. Ще на пероні величезна когорта освітян поділилася на групи – кожен за своїм профілем.
Щоб зберегти осанку, під час уроку можна й постояти — для цього у класах є спеціальні парти. Фото Дмитра ШУЛІКІНА
У «Лукоморье» учні записуються на масаж
Мені пощастило побувати в кількох московських школах — разом з групою директорів загальноосвітніх закладів з різних куточків України. Наші освітяни наочно побачили, як працюють їхні російські колеги. «Навчальний 2011-2012 рік у нас революційний — всіх першачків перевели на нові стандарти, а педагоги пройшли необхідну підготовку, – розповідає начальник московського Південного окружного управління освіти Ніна Мінько. — Також зрівняли витрати держави на одного школяра. Якщо раніше у звичайній школі один учень «коштував» 63 тисячі рублів (понад 16 тис. грн) на рік, а в гімназії – 120 тисяч (понад 31 тис. грн), то тепер школярі обходитимуться державі однаково. Причому всі навчальні заклади отримують фінансову автономію».
Для порівняння: за словами директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міносвіти Олега Єреська, український школяр «коштує» значно менше — всього 6,5 тис. грн на рік. «Якщо в Росії витрати на школярів прораховують і закладають заздалегідь, то в нас рахують після закінчення фінансового року — це нонсенс!» — додає Олег Вікторович.
За словами російських освітян, у них змінилася і система оплати праці. Якщо раніше зарплата зростала залежно від стажу (щоп’ять років) та нагород, то нині її прив’язали до середньої по промисловості. Так, столичні вчителі отримують 40–50 тисяч рублів на місяць, що становить 10,4 –13 тисяч гривень. Зізнаються, педагогам із солідним стажем та відзнаками було важко відмовитися від старої системи, втім з часом і вони відчули переваги кардинальних нововведень.
Пережили в Росії й іншу проблему — оптимізацію шкіл і тепер залюбки діляться з українськими колегами власним досвідом. «Знаємо, у вас зараз це ще болючий процес, він був не менш болючим і в нас. Але впродовж 12 років поступово і педагоги, і батьки, й учні переконалися, що в новому закладі отримають і кращі умови, й фінансування, — розповідає «УК» Ніна Мінько. — Адже часто більша школа поглинала менші разом з їхніми рідними будівлями. У нас є школа, яка має сім споруд».
У центрі освіти № 936 педагоги поділилися цікавими новаціями. Зокрема комплексною системою безпеки — її керівництво школи вважає запорукою отримання якісної освіти. «Ми встановили відеоспостереження в класах та коридорах. Завдяки цьому зникли крадіжки. Вчителі спочатку думали, що за ними підглядатимуть, а потім зрозуміли, що це їх може навіть захистити – приміром, довести батькам, що оцінка їхній дитині поставлена заслужено», — розповідає директор ЦО №936 А. Корольов. Та й педагоги під час уроку намагаються якомога краще подати шкільний матеріал — запис зберігається впродовж кількох тижнів.
У ЦО №1998 «Лукоморье» продемонстрували, як дбають про здоров’я школярів, нестандартно проводять уроки, не забувають про фізхвилинки, спрямовані на профілактику різних захворювань. А під час фізкультури учні можуть отримати сеанс масажу, прийняти фітованну чи насолодитися ароматерапією.
Перші 5 розділів обговорять у жовтні
Загалом наші освітяни у різних тематичних секціях досить корисно провели час. За один день перебування їм вдалося відвідати чимало навчальних закладів (дитсадків, шкіл, вишів) та укласти близько двадцяти угод про подальшу співпрацю. Зокрема, було презентовано книжку під редакцією Дмитра Табачника «Все про Росію» — її отримали ректори вишів обох держав.
Найгарячішим питанням двосторонньої зустрічі став початок роботи над спільним посібником з історії для вчителів. Оскільки українським журналістам так і не вдалося потрапити до Міністерства освіти і науки РФ, про це обидва міністри — Дмитро Табачник та його російський колега Андрій Фурсенко — розповіли під час прес-конференції прямо на пероні Київського вокзалу Москви.
За словами міністра освіти і науки РФ, створення такого посібника – перший крок на шляху встановлення відповідності між підручниками двох країн. Більше того, спільних посібників буде кілька. «Їх створення дасть змогу іти тим шляхом, яким ідуть європейські системи освіти — через міжкультурну та міждержавну толерантність виходити на спільні розуміння найважливіших і чуттєвих питань», — пояснює український міністр. Перші п’ять розділів книги українські та російські історики обговорять уже 16 жовтня в Києві.
На запитання «УК», що нам заважає досягнути такого ж рівня зарплати для вчителів, як у Росії, Дмитро Табачник зазначив: «Ріст економіки – якщо він хоча б кілька років відповідатиме таким високим темпам, у Києві теж можлива значна надбавка. В нашій столиці вже встановлені надбавки завдяки новому керівництву». Андрій Фурсенко додав: «Насправді не всі педагоги Росії отримують стільки ж, скільки москвичі. І наш головний критерій — прив’язувати зарплату вчителів до середньої по економіці». Залишається сподіватися, що вже наступного року, коли освітян Росії прийматиме гостинна київська земля, нам теж буде чим пишатися.
Інна КОВАЛІВ,
«Урядовий кур’єр»,
Київ–Москва–Київ