Якщо кілька років поспіль питаннями моніторингу та збереження Чорного моря займалися виключно європейські та громадські організації, окремі фанати, екологи-активісти, то відтепер уряд здійснив серйозний крок. Україна готова впроваджувати положення рамкової директиви ЄС про морську стратегію, головна мета якої — поетапне поліпшення екологічного стану морського середовища. Це офіційною бюрократичною мовою. Якщо ж казати простою мовою тих, хто вболіває за Чорне море, то це підтвердження того, що до висновків громадських та екологічних організацій нарешті дослухалися. Тож механізм запрацював.

Першим доказом того, що механізм працює, стала презентація двох друкованих видань за підтримки європейського проєкту. Книжки, яскраві, пізнавальні, цікаві передали миколаївським бібліотекам, вишам, громадським організаціям. Одна з них — «Секрети Чорного моря», що містить 24 історії про море та його мешканців. У ній, до речі, є відповідь на запитання, чи можна підпалити Чорне море, звідки в морі осетри, які краби, мідії, устриці в нас живуть, чому рапана — хижак, який знищує здорову морську іхтіофауну.

Сам собі дослідник

У довіднику міститься інформація і про улюбленців усіх відпочивальників дельфінів.

Виявляється, що емоційні заклики туристів «Дельфінчики, дельфінчики!» можна перетворити на наукове дослідження. Так вважає представниця Українського наукового центру екології моря Карина Вишнякова. Вона стривожена фактами загибелі дельфінів і вважає, що загрози для їхнього життя характерні для всієї акваторії Чорного моря. Нікуди не поділася проблема браконьєрства, коли китоподібні заплутуються і гинуть у знаряддях лову. Плюс забруднення морської води неочищеними стоками і шумове завантаження. Організація, яка протидіє загибелі китоподібних, пропонує всім фіксувати на фото та відео цих тварин, надсилати до природоохоронних організацій. На підставі таких любительських спостережень науковці зможуть робити певні висновки про їхню міграцію.

За підтримки проєкту ЄС-ПРООН «Вдосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» видано кишеньковий визначник мешканців Чорного моря. Це зручний тест, який дає змогу звичайній людині зробити висновок, у якому стані Чорне море в певному місці. Про це розповіла експерт із комунікацій європейського проєкту Олена Марушевська.

«Наприклад, ви побачили в морі червоні або синьо-зелені водорості. Подивилися у визначник. Зрівняли з фото і прочитали відповідь, що це означає. А ці водорості — сигнал про забруднення, — пояснює Олена. — А ось наявність мідій, морських гребінців, морських метеликів, крабів, мушель «крила янгола» свідчать про те, що тут море в задовільному стані».

Науковці, які проводять ретельний моніторинг Чорного моря, абсолютно не проти, аби їм допомагали звичайні люди. Що більше учасників екологічного моніторингу та підсумків їхніх спостережень, то більшою кількістю фактів оперуватимуть науковці. Отже, інформація про море та його стан буде повною.

Мета — здорова екосистема

Звісно, аматорські дослідженні цікаві, їх враховуватимуть фахівці. Стратегія морської природоохоронної політики України ґрунтується виключно на наукових дослідженнях. Завдяки проєкту «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» виявилося, що 83% сміття, знайденого в Чорному морі, становить пластик, а саме ПET-пляшки, пакети. Визначили, що Дунай і Дністер несуть у море 6—50 одиниць сміття за годину, а загальна кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного. Дослідження виявило 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини. Серед них стійкі органічні речовини-забруднювачі: пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби.

Є, звісно, і позитивні новини. Але на тлі негативу вони не такі істотні. Тож ухвалення комплексної програми дій на часі. Як зазначає співробітниця Миколаївської філії Національного екологічного центру Марина Романенко, стратегічний план з порятунку моря необхідний, щоб розв’язувати проблеми комплексно.

«Чорне — це море шести країн, кожна з яких відповідає за його збереження. Певна річ, Україна має нести відповідальність», — каже Марина Романенко.

Один з розробників стратегії кандидат біологічних наук морський біолог Євген Дикий переконаний, що очікувана програма, над якою працює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і науковці та експерти, для нашої держави — унікальний документ. Перший за часів Незалежності.

«У документі є підхід, запозичений з останніх директив Європейського Союзу. Його випробувано на Балтійському морі. А тепер завдяки нашим зусиллям дійде черга і Чорного. Ідеться про те, щоб не реалізовувати окремі природоохоронні заходи за принципом «на яку проблему звернули увагу, те і зробили». Головне, що буде застосовано комплексний підхід, коли кінцева мета — не ліквідація окремих проблем, а приведення загального стану морської екосистеми до певного наперед визначеного екологічного стандарту, гарного екологічного стану», — зазначає вчений.

Він пояснює, що за мету визначено поняття «здорове море». Для її реалізації слід здійснити кілька кроків. Перший — комплексний екологічний моніторинг за 60 показниками, які відповідають чи не відповідають вимогам. Далі визначають причини невідповідності. І згодом розробляють шестирічний план, яких заходів слід вжити, які усунути проблеми. І не лише у морських глибинах, а й на суші навколо водойми. Якщо море не виходить на запланований рівень здоров’я, заходи коригують.

Директор українського наукового центру екології моря, також один із розробників стратегії Віктор Коморін каже, що до кінця року проєкт документа буде готовий.

«Відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом, Україна повинна імплементувати певні директиви. Одна з них — директива про морську стратегію. Крім того, що це документація згідно з європейськими стандартами, це чинний документ для управління якістю морського довкілля. Це не просто паперова робота, а інструмент, який потрібен Україні, щоб поліпшувати рік у рік стан морського довкілля».

Як повідомляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, до кінця року уряд має затвердити Стратегію морської природоохоронної політики України. А перший шестирічний план мають розробити впродовж 2021 року. Також 2021-го заплановано посилити національні установи, відповідальні за морський моніторинг шляхом модернізації лабораторій та введення в експлуатацію відремонтованого науково-дослідного судна. Що ж, перспективи у Чорного моря непогані.

Як зміцнити імунітет?

А доки пишуть стратегії та розробляють заходи, реальні люди роблять реальні справи. На Миколаївщині, яка є центром Північного Причорномор’я, протягом майже місяця відбувалися цікаві заходи, присвячені Міжнародному дню Чорного моря. Їхніми ініціаторами були приморські природні парки — Національний природний «Білобережжя Святослава» на Кінбурнській косі та регіональний ландшафтний «Тилігульський» на узбережжі Тилігульського лиману.

На Тилігульському лимані, стан якого залежить від стану Чорного моря, до заходу міжнародного масштабу відкрили спеціальну локацію для спостереження за птахами — будиночок для бьордвотчерів на Чиловій косі. У такий спосіб ініціатори заходу планують залучити до відвідувань парку та спостережень за птахами чималу кількість туристів.

А на території Кінбурнської коси відбулась акція «Море повертає». Тоді керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов передав знайдені під час морських експедицій 2020 року цінні археологічні предмети директорові Очаківського краєзнавчого музею ім. О.В. Суворова Анжелі Захаровій. Серед переданих знахідок головна — основа колони давньогрецького періоду.

Порадувала і новина від Миколи Грубого, керівника громадської організації «Кінбурн». Він сповістив, що штучний риф, який було встановлено на Кінбурнській косі у вересні цього року (про це писав «УК»), уже обростає іхтіофауною. За два місяці експерименту штучний риф з мушель устриць уподобали мідії та інші молюски, маленькі рибки, ракоподібні, мікроводорості. Усі вони знайшли у ньому надійний притулок. А це означає, що процес біоценозу запущено, отже, можна коригувати процес очищення моря. Як зазначає Євген Дикий, цей експеримент можна порівняти зі зміцненням імунної системи Чорного моря та здатністю самоочищатися від біологічних органічних забруднень.

Допомагають зміцнити імунітет моря всі, хто не байдужий до цього унікального природного ресурсу. Навесні та восени учні шкіл Очаківського району беруть участь в акціях «Чисте узбережжя». Аби сміття, яке залишають люди після відпочинку, не потрапило в море, юні захисники природи прибирають його на березі.

Отже, якщо зусилля держави та громадськості поєднати, то можна допомогти Чорному морю зберегти чистоту води і здоров’я всіх його мешканців. І тоді воно стане менше хвилюватися.