НА КОНТРОЛІ "УРЯДОВОГО КУР'ЄРА
Газета продовжує тему надходження аграріям дотацій на молоко та м’ясо
Як зазначив у коментарі для «УК» президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа, проблема дотацій не стільки у затримці їх виплати, як у тому, що сільгоспвиробники воліють не думати про них. Сьогодні дотації як певний державний стимулятор втрачають обіг, каже він, бо обсяги виділених коштів на підтримку малі, порядки складні, а система конкурсних комісій працює за не зовсім зрозумілими критеріями. Із серії ти можеш зібрати купу необхідних документів, відповідати за всіма параметрами конкурсу для отримання пільгового кредиту або компенсації вартості будівництва тваринницького комплексу тощо, але не виграти його, бо він «умовний». Або ж якщо навіть пощастить отримати якусь мізерну підтримку з держбюджету, каже В. Лапа, то на «копійки» набіжить стільки перевіряльників з Контрольно-ревізійного управління та інших контролюючих інстанцій, що аграрій починає шкодувати про таку «допомогу». У сьогоднішній системі дотацій більше розмов, ніж реально дотацій, — підсумовує він. — На відміну від тієї підтримки, що діяла дотепер і якою так дорожили малі і середні агропідприємства.
Сільгоспвиробники відкидають думки про державний стимулятор. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Один із сільгоспвиробників, який побажав залишитись неназваним, розповів нам, що виплату дотацій (не лише цьогоріч) спеціально відтягують на кінець року, коли гроші фізично складно взяти і освоїти. Але чиновники часом ідуть на порушення букви закону і за значний «відкат» — подейкують до 70% — готові закрити очі, приміром, на невиконання проекту. Раніше про такі суми «вдячності» аграріїв чиновникам за державну допомогу чути не доводилось. Від 10 до 30% — так, але щоб 70%... Це вже нахабство! І схоже, воно стало для декого свого роду бізнесом...
Те, що кошти за програмами держпідтримки агросектору надходять до сільгоспвиробників вкрай повільно і освоюються зазвичай наприкінці року, певне тому підтвердження. Так, з 12,9 млрд грн, передбачених у держбюджеті-2011 на АПК, станом на 8 серпня, тобто більше ніж за півроку, з Держказначейства надійшло лише 4,9 млрд грн за 18 програмами з 21 існуючої. Оптимістичним оцінкам Мінагропроду, що цьогоріч можна розраховувати на повне фінансування програм згідно з помісячними планами асигнувань казначейством, аграрії не ймуть віри. Адже історія з недофінансуванням не нова — вона повторюється щороку.
Тим часом у селах стрімко скорочується поголів’я ВРХ. Так, за 20 років воно впало уп’ятеро — з 25 до менш ніж 5 млн голів.
Корови можуть піти під ніж
Анатолій ЧЕРНЯВСЬКИЙ,
сільський голова с. Бурти
Кагарлицького району Київської області
— З початку року жителі нашого села, які утримують корів і здають молоко на переробку, не отримали жодної копійки дотації, незважаючи на те, що вся необхідна документація була передана у вищі інстанції. Відтак, без фінансової підтримки залишилось 218 людей з 1,5 тисячі населення с. Бурти. Такого великого дійного стада, яке б утримували люди, немає у жодному іншому селі району. Це стало можливим завдяки працьовитості громади і добрій кормовій базі агрофірми «Перемога».
Щоправда, є побоювання, що люди почнуть здавати худобу на забій, якщо ціна за молоко так падатиме й надалі не буде дотаційних виплат на кг зданої на переробку сировини. Якщо у грудні молоко купували у населення по 2–2,2 грн/кг, то сьогодні за нього правлять 1,8–2 грн/кг. Те саме стосується агропідприємства «Перемога» (3 тис. га), що виробляє якісне охолоджене молоко з базовою жирністю 3,4%. У грудні за молоко такої якості платили 3,9–4 грн/кг, нині ж ціна впала до 3,5 грн. А все через брак дотації. Грубо кажучи, виробник втрачає від 20 до 50 копійок на кілограмі, тоді як переробник багатіє, продаючи молоко в пакетах уроздріб уже по 7 грн, у тому числі в наш дитсадок.
Не зрозуміло лише, куди діваються гроші з казначейства, які надходять з переробних підприємств на підтримку молочного тваринництва. Вже пройшло 7 місяців, а жодної копійки дотацій виробникам молока не лише в нашому селі, а й в районі не надійшло. Ходять чутки, що фізособам — виробникам молока взагалі їх не виплачуватимуть, а збережуть лише для великих сільгосппідприємств, що здають на переробку очищену і охолоджену сировину. Але чіткої відповіді донині не маємо.
Ситуацію ускладнює й те, що в районі не такий багатий урожай ранньої зернової групи, як очікувалось, і цьогоріч вочевидь буде сутужно з кормами. Населення вже зараз почало запасатися зеленою масою для відгодівлі домашньої ВРХ по 200 грн/т, маючи змогу купувати його у АФ «Перемога», що є кооперативним господарством і обробляє людські паї. Та якщо запаси скінчаться, а питання ціни та виплати дотацій не узгодять, утримувати худобу буде збитково і почнеться незворотний процес вирізання корів.
Допомога на папері
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА. Підприємствам АПК Дніпропетровщини з держбюджету за державними програмами виділено з початку року 66,7 млн грн. Зокрема, здешевлення кредитів профінансовано на 10,1 млн грн, часткову компенсацію з відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів — на 37,6 млн грн, закладення і нагляд за молодими садами і виноградниками — 17,3 млн грн, оздоровлення дітей працівників АПК — 229,2 тис. грн.
Таку інформацію надали «УК» в управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації. Однак на наш інформаційний запит з уточнюючими запитаннями, чи дійшли державні дотації до конкретного виробника, чи освоєні вони і скільки сільгосппідприємств області скористалися держпідтримкою, з управління прийшла відповідь … знову із вищезазначеними цифрами.
Стан справ почав прояснюватися після спілкування безпосередньо з аграріями. «А ми ці кошти і не просили. Нам вони не потрібні», — не вдаючись у подробиці, сказав директор агрофірми «Дружба» Новомосковського району, Герой України Анатолій Вуйчицький.
У свою чергу, перший заступник голови Синельниківської райдержадміністрації Микола Малюков роз’яснив, що сільгоспвиробники не поспішають користатися держпідтримкою, щоб не мати зайвих ускладнень. «Візьмеш суму в 10 тисяч гривень, а контролюючих органів матимеш 16, і підуть потім перевірки одна за одною, — каже Микола Степанович. — Підприємствам, звичайно, потрібна підтримка! Недостатньо, наприклад, тваринницький комплекс побудувати, треба туди ще тварину поставити, а це дорого. Звичайне господарство не осилить».
За словами М. Малюкова, у районі два агрогосподарства, і обидва не подали заявки на допомогу за кредитами. Її отримали лише садоводи, оскільки у районі є великий сад на 600 гектарів. І він потребує оновлення сортів, використання сучасних технологій вирощування і збору фруктів.
КОМЕНТАР
Інна ІЛЬЄНКО,
експерт з аграрних ринків
Асоціації
«Український клуб аграрного бізнесу»:
— Цьогоріч так звані дотації на молоко виплачуватимуться сільгосппідприємствам і приватникам зі спеціального фонду держбюджету, що наповнюється за рахунок ПДВ з молоко- та м’ясопереробних підприємств за реалізовану ними продукцію. Зважаючи на зміну механізму або порядку виплати дотацій з 1 січня 2011 року, підприємства не забарилися з «корегуванням» структур реалізації своєї продукції та закупівлі сировини.
Таким чином з’ясувалося, що надходження до спецфонду набагато менші, ніж очікувалось і було закладено у держбюджеті. На І півріччя вони становили понад 200 млн грн. Якщо екстраполювати надходження до спецфонду на наступні півроку, матимемо максимум 500-600 млн грн, а лише на виплату дотацій на кілограм молока, реалізованого на переробку, потрібно щонайменше 1,2–1,3 млрд грн. Відтак, буде складно фізично виконати план з виплати дотацій на молоко.
Тим більше, що механізм, або порядок виплат прописаний так, що переробні підприємства, крім ПДВ, мають наперед сплатити й дотації, а потім подавати на районні управління документи, що підтверджують здійснення виплати в 30-35 копійок на кілограм з проханням їх відшкодувати. Ті в свою чергу мають узгодити ці суми з Мінагропродом, що «дає добро» на відшкодування коштів переробникам у міру їх надходження з казначейства.
Зрозуміло, за таких умов навряд чи якесь з переробних підприємств виплачуватиме кошти наперед у збиток своєї рентабельності з очікуванням, що колись їх відшкодують з держбюджету. Адже кожен розуміє, що якщо гроші в спецфонд надходять в обмежених обсягах, то навряд чи буде повна компенсація.
Водночас із 1 січня ціна на молоко-сировину знизилася на 6-11%, тоді як сума дотацій становить 14% від ціни за кілограм молока-сировини. Та й ціни на молочні продукти вагомо не зростали. Отже, у цьому випадку окремим компаніям, у яких дотація становила значну частку, довелося компенсувати витрати на молоко-сировину за рахунок власної рентабельності.
Але вже у червні почалося не типове для літнього періоду зростання цін на молоко, а на початок серпня закупівельні ціни від сільгосппідприємств подекуди перевищують 4 грн за кг. З одного боку, це добре, оскільки підвищується ціна — зростає рентабельність сільгоспвиробників, а з другого, є побоювання, що повториться торішня ситуація, коли через різке зростання цін на молоко-сировину із серпня по листопад (у середньому на понад 40%, порівняно з груднем 2009-го) та здорожчання готової молочної продукції (щоправда, меншою мірою) скоротилося його споживання. Населення не було готове до такого підвищення і «проголосувало гаманцем», що вплинуло на обсяги реалізації молочної продукції. Останні залежувались на складах. Відтак уже з листопада компанії змушені були знижувати закупівельні ціни на молоко-сировину, щоб виробляти продукцію, доступну споживачеві. Цьогорічний процес зростання цін на молоко-сировину ще не зупинився, і коли буде перетнута цінова межа, за якою населення готове купувати молоко, і як це позначиться на вартості готової молочної продукції та загалом на ринку, важко прогнозувати.
Щодо дотацій на м’ясо, то виплати на кілограм були передбачені лише у першій редакції порядку розподілу коштів спецфонду, а у другій (нині чинній) редакції вони загубились. Підтримка на м’ясне тваринництво передбачена й у загальному, й у спеціальному фондах держбюджету, але лише у вигляді компенсації відсоткових ставок за кредитами, вартості реконструкції тваринницьких комплексів тощо.
Сторінку підготувала Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»