Нещодавно парламент укотре намагався взятися за оновлення застарілого радянського Кодексу законів про працю. Проте наріжним каменем у голосуванні за новий кодекс стало… питання рівності за сексуальною орієнтацією. Здавалось би, в нашому Основному Законі у 24 статті записано: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
У результаті після багатьох спроб наші народні обранці все-таки ухвалили цю поправку. Проте, можливо, питання було зовсім не у сексуальних уподобаннях, а в інших не менш важливих новаціях нового проекту головного закону працюючих українців?
Працювати у вихідні стане вигідно
Обговорюючи новий Трудовий кодекс, дехто з експертів наголошує, що він істотно обмежує права людей, які працюють. Мовляв, немає нічого прогресивного і європейського в цьому законопроекті, тож його не варто ухвалювати. Однак коли починаєш читати сам нормативний акт, то не можна не звернути увагу на те, що такі експерти трохи лукавлять. Адже у цієї «медалі», як і у всіх інших, два боки.
«Новий Трудовий кодекс належить до пакета «безвізових законів» і спрямований на поліпшення й розширення прав найманих працівників, — зазначає юрист адвокатського об’єднання «Безпалий і партнери» Євгеній Журавський. — У ньому законодавець намагається знайти баланс між інтересами роботодавців та правами працівників. Придивившись уважніше до положень нового кодексу, бачимо, що розширюючи права працівників в одних пунктах, він їх звужує в інших».
На думку експертів, одне із найцікавіших зрушень для працівників — виключно письмова форма укладення трудових договорів із роботодавцем. Після ухвалення Трудового кодексу працівники чітко знатимуть і свої, і права та обов’язки роботодавців (умови роботи, відшкодування, підвищення кваліфікації тощо).
Щодо плюсів запропонованого законопроекту, то передовсім варто зазначити закріплення права працівника укладати трудовий договір ще до свого звільнення із попереднього місця роботи. «Серед інших позитивних норм — невстановлення випробувального терміну під час прийняття на роботу для вагітних, працівників, які мають дітей до 3 років, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи, — наголошує керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз. — Однак є негативний пункт, через який у разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі роботодавець має право протягом строку випробування звільнити його, письмово попередивши про це за три дні, без виплати вихідної допомоги».
Доволі прогресивна й норма, яка надає можливість працівникові на власний розсуд за наявності поважних причин визначати день звільнення, якщо це відбувається за його ініціативою. «Для гарантування трудових прав працівника у проекті кодексу закріплено положення, згідно з яким роботодавець не має права без згоди працівника змінювати умови трудового договору. Зокрема вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, змінювати умови праці та оплати тощо, — наголошує Віктор Мороз. — Наявні гарантії для вагітних, матерів, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, збережено і в цьому проекті Трудового кодексу. Вважаю не менш важливими такі аспекти ТК, як можливість працівника виконувати роботу вдома (цього раніше не було), визначати день звільнення на власний розсуд у разі розірвання трудових відносин за ініціативою працівника. Звісно, таке можливо за наявності поважних причин (раніше потрібно було обов’язково повідомляти роботодавця за 14 днів та скорочення цього строку допускалося у виняткових випадках)».
Збережено гарантії й щодо невикористаної відпустки під час звільнення, і видачі працівникові трудової книжки та виплати заробітної плати у день звільнення. Крім того, підвищено розмір вихідної допомоги під час звільнення працівника: в разі наявності стажу роботи до 5 років — у розмірі однієї середньомісячної зарплати, до 10 років — у подвійному розмірі, понад 10 — у потрійному.
Також збільшено розмір виплат за понаднормову та працю вночі й у вихідні, а нормальний робочий час збережено обсягом 40 годин на тиждень. «Відповідно до положень проголосованого в парламенті в першому читанні проекту ТК України, понаднормову оплату праці здійснюватимуть не у подвійному, а в потрійному розмірі, а надбавка за роботу в нічний час становитиме не 20, а 30%», — зазначає Євгеній Журавський.
Збільшено й мінімальну тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 календарних днів. Передбачено надання різноманітних додаткових відпусток та соціальних (фактично декретних) відпусток. «Істотна зміна законопроекту — оновлення строків позовної давності у трудових спорах, — зауважує юрист. — Відповідно до положень КЗпП, строк позовної давності за трудовими спорами становить 3 місяці. Натомість новий ТК передбачає рік, щоб звернутися до суду по захист порушених прав працівника».
Другий бік медалі
«До недоліків Трудового кодексу можна зарахувати те, що роботодавець має право без згоди працівника, якщо інше не передбачено трудовим договором, перемістити його на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, — роз’яснює Віктор Мороз, — доручити роботу на іншому обладнанні в межах його трудової функції та кваліфікації, якщо це не протипоказано за станом здоров’я, без зміни істотних умов трудового договору. Однак якщо при цьому змінюються умови транспортної доступності переміщення, то це дозволяється лише за письмовою згодою працівника. На жаль, суттєво обмежено вплив профспілкових організацій на звільнення працівників. Негативним також може видатися право роботодавця контролювати роботу підлеглих за допомогою відеоспостереження».
Щодо останньої новації: варто зазначити, що й до ухвалення цієї норми таке практикували. Наприклад, камери встановлено в деяких кафе, ресторанах, на автомийках. Так роботодавець контролює не лише підлеглих, а й клієнтів. Не всім подобається й норма, яка передбачає відшкодування витрат роботодавця на навчання працівника. «Згідно із положеннями нового ТК, працівник повинен буде відпрацювати у компанії певний проміжок часу, якщо вона оплатила його навчання, — пояснює фахівець. — Якщо співробітник із невідомих причин відмовляється відпрацьовувати чи звільниться із власної вини, він повинен буде відшкодувати роботодавцеві витрати, пов’язані з його навчанням».
Передбачено в законопроекті й нові санкції стосовно працівників. Окрім діючих дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення, передбачено ще одне — попередження. Зокрема, положеннями нового кодексу не обмежено граничного терміну можливості його застосування з часу виникнення проступку (нині цей термін становить 6 місяців).
До причин звільнення додаються також розголошення комерційної таємниці, грубе порушення правил техніки безпеки, низька кваліфікація працівника.
Експерти звертають увагу, що парламент проголосував за скорочену процедуру підготовки проекту Трудового кодексу до другого читання (за задумом законотворців, він повинен набрати чинності з першого січня 2016 року). З огляду на таке «прискорення» текст доопрацьованого ТК України може істотно змінитись у процесі його підготовки та розгляду в другому читанні. Тож які саме норми залишаться у фінальній версії, ще не відомо.