Огорожа в нас низенька, і з нашого двору добре видно, що відбувається по той бік вулиці. Нещодавно спостерігав таке. Із двору навпроти вийшов чоловік з відрами, мабуть, з наміром щось вилити під вишні за двором. Не встиг зробити тротуаром кілька кроків, як почувся голосний зойк: «Ой, що ж ви робите, зупиніться!» Ошелешений дядько замалим відра з рук не випустив. А жіночий голос і далі його сварив, що він хотів перейти  дорогу з порожніми відрами.

Аж через кілька хвилин до нього наблизилася молода матуся з дитячим візком, і весь цей час він не переходив тротуар, стояв мовчки й чекав, поки вона пройде повз. Здивувало, що жіночка молода, а така забобонна.

Минулого тижня мені треба було піти у справах в інститут свинарства. Того дня саме випав сніг. Іду й тішуся, що переді мною пройшло вже чимало людей, тротуар гарно втоптаний. З такими думками наблизився до підпертого опорою стовпа, яка утворила своєрідну арку над тротуаром. Дивлюся, посеред неї слід вузенький, а натоптано в обхід. Через кількасот метрів така сама арка, й знову люди обходять її. «Попід опорою ходити не можна, то ж ворота в пекло», — просвітив мене випадковий перехожий.

Увечері розповів про це дружині, а вона похвалилася, що щойно мала телефонну розмову з листоношею про передплату на газету на наступний рік. Кажу їй: «Шановна, зайдіть у будинок, на місці все оформимо, віддам вам за газету гроші». Але працівниця пошти пообіцяла зайти наступного дня, зауваживши, що після заходу сонця гроші з хати виносити не можна.

Через те, що вночі з господарства не можна нічого виносити, наш знайомий не взяв на гостинець свіжоспечених пирогів, які дуже любить.

Та це ще що. У полтавському палаці дозвілля «Листопад» два забобонні народні артисти України відмовилися давати інтерв’ю журналістові, який прийшов до них за лаштунки з насінням. Колега не знав, що в артистичному середовищі панічно бояться навіть згадки про насіння, яке асоціюється в них з малими гонорарами.

Забобонні й автомобілісти, які запевняють: якщо помити машину вранці,  ввечері обов’язково буде дощ, і навпаки, якщо ввечері, то вранці слід чекати дощу. Згідно з прикметами, в які вони вірять, не можна мити машину у дворі — вкрадуть; рахувати гроші й свистіти в машині — призведе до фінансових втрат; лузати насіння в салоні автомобіля — до аварії. Вірять вони і в прикмети, які «до добра». Ось деякі з них: пташки забруднили машину — чекай грошей; купив авто в багатого власника — чекай на гроші й успіх у справах. У жодному разі не можна говорити в машині, що збираєшся її продати. Тому що вона зрозуміє й почне ламатися. Таксисти, як і водії громадського транспорту, виїхавши у перший рейс, вважають за краще щоб першим у салоні побував чоловік. Далекобійники не люблять, щоб у салоні машини їх хвалили, і самі ніколи не хваляться поїздками без аварій.

Поширені на Полтавщині забобони, в які вірять незалежно від професії. На переконання частини полтавців, не можна: дарувати годинник, відзначати сорокарічний ювілей, їсти з ножа, підбирати щось на перехресті, ходити в одному черевику, виносити сміття після заходу сонця, розсипати сіль, свистіти в приміщенні, бажати здоров’я після чхання. А тринадцяте число місяця, що припадає на п’ятницю, тут традиційно вважають нещасливим днем.

До речі, п’ятниця, 13, має коріння в культурі різних народів і пов’язана з міфічними уявленнями і фобіями. У США, за даними статистики, більш як 21 мільйон людей потерпають саме від цього виду фобії. Американці цього дня відмовляються виходити на роботу, подорожувати літаками і навіть виходити на вулицю. Було підраховано втрати, яких зазнає США від не здійсненого цього дня продажу товарів та послуг. Вони сягають 800—900 мільйонів доларів.

Ніде правди діти, в дитинстві я також вірив: якщо кіт чи кішка (не обов’язково чорні) перейде мені дорогу, то те місце треба перетинати із заплющеними очима тримаючись за ґудзик.

 Людина літала на Місяць і побувала на дні Маріанської западини. Активно освоює високі технології.  Але досі не перервалася ниточка, що з’єднує нас із минулим, де вірили в духів і надприродне. Ця ниточка — прикмети. І нехай вчені доводять, що вони не мають розумного й логічного підґрунтя, люди все одно вірять у владу якихось подій над майбутнім.