Ті, хто цьогорічного серпня долучився до традиційного конопляного фестивалю HempFest у мальовничому Саду, який тривав упродовж двох днів, не тільки змістовно відпочили, а й переконалися, що давня українська культура поступово повертається на рідні поля. Звісно, не настільки швидко і без проблем, як на те заслуговує. Іноді на заваді стають задавнені стереотипи про її наркотичні властивості, хоч сучасні промислові сорти, виведені зокрема на Сумщині, спростовують ці застарілі погляди.

Організатори фестивалю продумали сценарій дійства до найменших подробиць, знайшовши час і місце не тільки для популяризаторської й пізнавально-розважальної частини свята, а й наукової. Відбулися тематичні виставки-ярмарки, з-поміж яких «Сучасний стан коноплярства України» (продукти переробки зерна та стебел; наука, законодавство, профільні асоціації, закордонні партнери), представницький круглий стіл «Розвиток галузі коноплярства — нові можливості для Сумщини та України». А ще була розлога лекція-екскурсія насіннєвими плантаціями, яку фахово і цікаво провів завідувач відділу селекції та насінництва інституту Віталій Кабанець. Була навіть подорож конопляним лабіринтом у кінній кареті.

Лідерські позиції зміцнюються

Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, упродовж кількох останніх років область істотно зміцнила свої позиції і її справедливо вважають українським центром коноплярства. Тут працюють дві великі наукові установи НААНУ: Інститут сільського господарства Північного Сходу, де займаються насінництвом цієї культури, та Інститут луб’яних культур у Глухові — одна з небагатьох, де виводять нові сорти ненаркотичних конопель.

До цієї роботи поступово долучаються представники бізнесу, фермерські господарства, зацікавлені установи, підприємства, організації. Тобто коло прихильників культури неухильно розширюється. Порівняно з минулим цього року площі під коноплями зросли більш як на дві третини і становлять майже 500 гектарів. Так само у краї нарощують виробництво насіннєвого матеріалу, що в найближчій перспективі дасть змогу довести посівні площі до тисячі гектарів.

Як акцентує заступник голови Сумської ОДА Тарас Савченко, з огляду на підвищення попиту на продукцію коноплярства у світі й Україні в харчовій, легкій промисловості, будівельній галузі, фармації, косметології тощо, є всі можливості зміцнювати різні напрями переробки. Це відкриває перед економікою області й країни нові перспективні обрії.

На переконання народного депутата Анни Колісник, яка взяла участь у фестивалі, коноплярська галузь неодмінно матиме різнобічну підтримку на законодавчому рівні. Адже йдеться про один зі стратегічних пріоритетів подальшого розвитку економічної, соціальної, туристичної складових країни.

Агротуристичний кластер буде

Те, що в області започатковують такий кластер, на фестивалі повідомив голова Сумської ОДА Дмитро Живицький. Він наголосив, що відповідний проєкт за підсумками конкурсного добору Міністерства розвитку громад та територій став переможцем та отримав фінансування з державного бюджету обсягом понад 14 мільйонів гривень. Один з його напрямів — популяризація виробництва і споживання продуктів з конопель. Сумська ОДА виступає як один з організаторів фестивалю і державний гарант підтримки галузі, розвитку коноплярства як стратегічної культури.

Майбутній кластер — багатовекторне утворення, в якому знайдуть практичне застосування різноманітні ідеї й задуми, що працюватимуть на імідж Сумщини як одного з потужних туристичних магнітів, стануть її своєрідною етнічно-культурною візиткою. Передбачають розширити площі під коноплями, зміцнити переробну базу, створити нові підприємства і робочі місця, збільшити відрахування до місцевих бюджетів тощо. А своєрідним фундаментом стануть центр українського коноплярства й етномузей, у якому знайдуть відображення історія, сьогодення та майбутнє вирощування цієї культури.

Одна з фішок — гастрономічні туристські маршрути, на яких гості краю знайомитимуться з її культурно-мистецьким, архітектурним, історичним багатством, смакуватимуть місцевими оригінальними стравами. Серед них ті, рецепти яких дійшли до нас із сивої давнини, і нові, які розробили нещодавно із використанням конопель.

Фестиваль став чудовою нагодою продемонструвати розмаїті кулінарні здобутки. Локація №1 на фудкорті з конопляними стравами в українській кухні в парку перед інститутом стала чи не наймасовішою. І дорослі, й діти, які дегустували представлені смаколики, визнали їх дуже смачними.

Поживно, корисно, смачно

Навіть побіжного погляду було досить, щоб упевнитися, що порівняно з минулими фестивалями продуктовий майданчик став масовішим, насиченим різноманітними стравами і напоями. Ірина та Юрій Колесники представляють фермерське господарство «Екосвіт». Вони працюють у селищі Ямпіль Сумської області. Мають 15-річний досвід роботи, з них шість років — з коноплями. Як каже Ірина, в їхньому продуктовому активі продукція на будь-які вибагливі смаки: сир, торти, хліб, майонез, олія й навіть ікра та молоко. До слова, рецепт цієї страви господиня залюбки запропонувала читачам «УК», наголосивши, що ще наші предки виготовляли конопляне молоко, годували ним маленьких дітей, зміцнюючи їхнє здоров’я.

Поділився власним рецептом прихильник конопель Олег Земнухов із Житомира. Його виробничі та кулінарні набутки добре знають у різних куточках країни, починаючи від одягу та взуття і закінчуючи… халвою і квасом. Як наголошує Олег, халва — незамінний продукт для зміцнення імунітету. Вона містить різноманітні амінокислоти, поживні речовини, яких немає в жодному іншому продукті чи страві. Так само цінний конопляний квас.

Сумчанка Аня Добринь детально розповіла про макарун — французьке тістечко. Однак у Сумах готують його з додаванням конопель. Без сумніву, цей кулінарний шедевр сподобається нашим читачам. Тож продуктова локація не тільки виправдала, а й перевершила всі сподівання гостей фестивалю, стала яскравою і смачною його сторінкою.

ДОВІДКА «УК»

На Сумщині працюють дві виробничі лінії з чотирьох, що є в Україні, на яких переробляють коноплі й виготовляють волокно, підприємство з виробництва коноплепону і текстилю з коноплеволокняним наповнювачем.

Первинну переробку конопляної сировини здійснюють ТОВ «Лінен оф Десна», Інститут сільського господарства Північного Сходу НААНУ, Інститут луб’яних культур НААНУ. Конопляні зерна переробляють ФГ «Екосвіт» та ТОВ «Десналенд», виготовляє будівельні матеріали ТОВ «Конопляні будинки», утеплювачі та коноплепон ТОВ «Сумикамволь».

ПРЯМА МОВА

Віктор КАБАНЕЦЬ,
директор Інституту сільського господарства
Північного Сходу НААНУ:

— Головна мета HempFest — пошук нових можливостей у використанні посівних конопель як надзвичайно важливої, стратегічної сільськогосподарської культури. Завдання складне, розраховане на тривалу перспективу. Однак з кожним новим фестивалем знання і практичні можливості розширюються, набувають чітких обрисів.

Ось і цьогорічне дійство ствердило в переконанні, що обрано правильний перспективний шлях, зроблено на ньому черговий ефективний крок. Така думка численних учасників, які приїхали з різних куточків України: Києва, Житомира, Харкова, Чернігова, Черкас, Полтави і, звісно, Сумщини.

Поклавши початок важливій і потрібній роботі, неухильно її продовжуватимемо. Адже це справа державної ваги, яка неодмінно матиме масштабний економічний, екологічний, соціальний результат і для нинішнього, і для майбутніх поколінь.

РЕЦЕПТИ

Конопляне молоко від ФГ «Екосвіт»

Інгредієнти:

насіння конопель лущене 200 г,

вода питна 600 мл.

Збити блендером всю масу приблизно 3—5 хвилин, вичавити макуху. Додати фрукти, джем, мед тощо за смаком. Термін придатності продукту — доба. Зберігати в холодильнику.
(смт Ямпіль Сумської області)

Халва конопляна від Олега Земнухова

Інгредієнти:

300 грамів лущеного насіння (без оболонки) перемолоти в кавомолці, до суміші додати приблизно півтори столові ложки конопляного меду, конопляний протеїн, все перетерти. Не нагрівати. Робити кульки завважки приблизно 15—20 грамів, обкачавши в лущених зернах.
(м. Житомир)

Тістечко «Макарун» від Анни Добринь

Для приготування порції з 12 тістечок

Для печива: борошно мигдальне — 40 г, конопляне — 20 г, лляне — 15 г, волоський горіх — 8 г, цукрова пудра — 83 г, білок курячого яйця — 58 г, цукор — 58 г.

Усі сухі інгредієнти змішати, ретельно збити білок із цукром. Білкову масу додати до суміші борошна з цукровою пудрою і довести до консистенції сметани. Викласти на тефлоновий килимок і дати підсохнути впродовж 20—30 хвилин. Випікати в духовці за температури 120 градусів 10—12 хвилин.

Для крему: по 100 г чорного шоколаду і вершкового сиру, урбеч (пасту) конопляних ядр — 30 г

Шоколад розтопити на водяній бані, змішати з вершковим сиром, охолодити, збити міксером, додати конопляний урбеч. Перемішати і з’єднати кремом по два печива.
(м. Суми)