Так уже у світі повелося: що одним на біду, іншим — на користь. Та затяжна зима, що так довго не полишала територію України, — це ще дрібнички порівняно з тим, що діється в інших кінцях світу. США і Канаду після тривалої посухи накрила друга зима, набагато суворіша, ніж була в нас. Таке траплялося лише тричі за всю історію спостережень. Тому лише 30% тамтешніх посівів озимої пшениці тепер перебувають у доброму стані, тоді як у нас майже вся перезимувала без втрат. І з сівбою ярих там запізнюються, бо ж не сіяти у сніг! Через холоди загинуло багато посівів у Франції, а Австралія й Аргентина потерпають від небувалої посухи.
Як зауважує аналітик ринку зернових і олійних культур консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова, завдяки погодному чиннику спостерігається зростання світових цін не лише на пшеницю, а також на кукурудзу, сою тощо. Скажімо, кукурудза на Чиказькій біржі подорожчала вже на 8% через несприятливий прогноз урожаю в Аргентині та невтішні перспективи щодо врожаю у США.
Передбачають, кукурудзи в Південній Америці недоберуть близько 14 мільйонів тонн, сої через неврожай в Аргентині та США — до 17 мільйонів тонн.
З огляду на всі ці чинники Чорноморський регіон і Україна як головна його частина стають ще більш потужними гравцями на світовому ринку продовольства, ніж раніше. Уже зараз, як зазначає аналітик зернового ринку Марина Сич, ціни форвардних торгів на зерно нового врожаю (пшеницю, кукурудзу) на 25 доларів вищі, ніж на цю дату торік, на ячмінь — на 50.
В Україні ж діють не лише світові чинники, а й суто наші, вітчизняного і аж ніяк не природного походження, які теж неабияк впливають на прибутковість аграрного виробництва, але негативно. Скажімо, посіви сої цього року, ймовірно, скоротяться, незважаючи на привабливі світові ціни. Причина — у скасуванні відшкодування експортного ПДВ на цю культуру, проти чого неодноразово й активно протестували сільгоспвиробники. Чи буде скасовано цю новацію у Податковому кодексі? Народні обранці на словах нібито й готові піти назустріч аграріям, а на ділі таке рішення всіляко затягують.
Натомість хліборобам не до зволікання: оскільки терміни сівби ранніх і пізніх культур через погодні аномалії фактично збіглися, їм доведеться докласти величезних зусиль, якомога повніше використати можливості техніки і людські ресурси, щоб посіяти вчасно і без втрат. Особливо це стосується ярого ячменю — на сівбу залишився тиждень, бо підпирають кукурудза і соняшник, інакше земля пересохне і урожай буде втрачено. Тому, попри всю сприятливу світову кон’юнктуру, значно розширити площі посівів ячменю навряд чи вдасться. Навпаки, експерт прогнозує певне скорочення — до 2,4 мільйона га порівняно із 2,53 торік.
Натомість очікується певне розширення площ під кукурудзою та ярою пшеницею. Якщо ж врахувати вдалу перезимівлю озимих, то урожай буде в будь-якому разі не нижчий за торішній. Щоправда, може відіграти роль нестача вологи, але й тут є плюс: у такому разі зерна виходить менше, зате якість його вища — більше продовольчого і менше фуражного.
І друге важливе питання: чи зможуть підвищені ціни на продукцію аграріїв перекрити їхні зростаючі виробничі витрати? Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначає: підсумовуючи різні оцінки аграріїв-експертів, профільного міністерства та фахівців самої конфедерації, можна говорити про загальну суму витрат на весняні польові роботи близько 125—129 мільярдів гривень. Тобто констатуємо подорожчання весняної кампанії порівняно з торішньою на 21—25 мільярдів гривень, або ж на 23—25%.
Головними чинниками сукупного подорожчання стали ціни на мінеральні добрива — зростання на понад 30%, засоби захисту рослин — близько 15%, паливно-мастильні матеріали — 27—30% і насіння — 18%. Серед інших чинників варто відзначити невелике, проте зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року (3723 гривні), збільшення орендної плати за землю, а також темпи інфляції споживчих цін і коливання обмінного курсу гривні.
Варто згадати і про постійний дефіцит коштів, який має тенденцію до зростання. Якщо раніше він становив близько 10%, то у цьому році аграрії його оцінюють трохи вище — 13—15% запланованої вартості робіт, а за деякими оцінками, більше. За словами генерального директора консалтингового агентства «Укр- АгроКонсалт» Сергія Феофілова, 85% необхідних виробничих витрат аграрії компенсують власними коштами. Навіть якщо припустити, що цьогорічне підвищення цін на зернові дасть змогу трохи збільшити прибутковість аграрного виробництва і накопичити хоч якийсь запас коштів, то наступного року така сприятлива ситуація з погодою навряд чи повториться, а витрати хліборобів не зменшаться. Радше навпаки.