"Чим граються наші діти"

Оксана МАЛОЛЄТКОВА
8 грудня 2020

Токсична фарба, що має різкий запах, перевищення норм вмісту бору і свинцю, погано закріплені дрібні деталі, елементи живлення та магніти, гострі краї, інші візуальні дефекти. І це далеко не повний перелік характеристик низькоякісних іграшок. Серед наслідків користування ними — травмування, алергічні реакції, які можуть набувати важких форм.

У дітей перших років життя дуже вузькі дихальні шляхи, й алергічні набряки можуть призвести до ускладнення дихання. А потрапляння деталей у дихальні шляхи може спричинити трагедії.

Нині не всі українці, на жаль, можуть купувати високоякісні безпечні іграшки, що означає недешеві. Вони кажуть, що попит на дешевші товари породжує безгрошів’я. Але експерти закликають купувати менше іграшок, просто вони мають бути такими, щоб навіть потенційно не спричиняли проблем зі здоров’ям дитини.

Яскраві кольори геть не завжди слугують синонімами якості товару

Мотлоху — ні

Багато батьків вважають, що дитина недовго грається іграшкою і швидко втрачає до неї інтерес, тому не дуже замислюються над її якістю.

«У середньому 20% іграшок у дитини високоякісні, решта — сумнівної якості. Тож дитина багато часу контактує із такими предметами. І ми намагаємося донести до батьків, а також дорослих, які купують іграшки дітям близьких чи знайомих, те, що такі іграшки можуть бути дуже небезпечними. І це не перебільшення», — каже виконавчий директор громадської спілки «Українська асоціація індустрії іграшок» Наталія Іваненко.

40—50% товарів на українському ринку іграшок сумнівних якості та походження, що становлять небезпеку для здоров’я дітей або порушують права інтелектуальної власності. Тобто ці товари реалізують із порушенням норм законодавства, і третина з них так чи інакше може шкодити здоров’ю дітей.

«Є європейська оперативна система сповіщення про шкідливі й потенційно шкідливі товари «Рапекс». Туди потрапляють товари, заборонені до реалізації, але їх можна знайти на ринку України. Продавці кажуть: що люди купують, те ми продаємо. Часто продавці іграшок і власники магазинів не знають, які документи мали б підтвердити якість іграшки. Це все свідчить, що лише на плечі батьків лягає відповідальність за те, що вони купують. В ідеалі відповідальність має бути розділено між владою, бізнесом, споживачем (батьками). В Україні влада здійснює контроль, але недостатньо.

Непорядного бізнесу дуже багато, дарма що йдеться про дітей. І не всі розуміють, що так підтримують корупційні схеми потрапляння товару в Україну і ставлять підніжку вітчизняному виробникові. А деякі українські виробники, уникаючи зайвих перевірок і додаткових витрат, на маркуванні іграшки зазначають, що це сувенір, отже, не підлягає декларуванню», — розповідає Наталія Іваненко.

Що таке бобокар

Асоціація щороку проводить соціологічні дослідження критеріїв вибору іграшок. І вже чотири роки поспіль 80% опитаних ставлять на перше місце безпеку, а на друге — ціну. А відповідь на запитання, чи можна відрізнити високоякісну оригінальну іграшку від її підробки, така: 80% не знають! Тобто, зауважує Наталія Іваненко, покупці ніби й свідомі у виборі, але не вміють відрізнити високоякісний товар від низькоякісного.

«Лінуються звертати увагу на деталі. Зокрема на марку. Її назва може відрізнятися від оригіналу лише однією літерою (це не друкарська помилка, а підробка), а може й бути зовсім іншою, наприклад, це часто стосується конструкторів. Лінуються читати назву самої іграшки. І замість робокара купують бобокар. Добре, якщо на упаковці є QR-код і перед придбанням за цим кодом можна зайти на сайт виробника чи постачальника. Але слід звертати увагу не лише на назву сайту — підробки є й тут. Треба, щоб на картинці з’явилася така іграшка, яку тримаєте в руках», — уточнює Наталія Іваненко.

У якісної іграшки має бути повне маркування, яке легко читати. Ідеальне маркування таке: знак відповідності Технічному регламенту безпеки іграшок (трилисник у неповному колі); категорія/тип іграшки, її назва; артикул або номер партії; вікове призначення; назва та адреса виробника або назва та адреса імпортера/уповноваженого представника; застереження, інструкції, дата виготовлення, термін придатності; українська мова.

Наталія Іваненко коментує: має одразу насторожити, якщо маркування часткове, наприклад, нема інформації про компанію імпортера/уповноваженого представника — так найчастіше підробляють загальновідомі бренди. А щодо маркування виключно іноземною мовою, то експертка зауважує: «Можливо, таку іграшку виготовлено за стандартами іншої країни, але український споживач не може бути впевненим у її якості».

Щодо торгівлі через інтернет, то тут усі рекомендації актуальні. «Я сама цікавилася в продавців через їхні сторінки в соцмережах інформацією про маркування. Половина не відповідала або повідомляла, що маркування немає. Робіть висновки самі», — констатує фахівець.

Дуже важливо, коли споживач може ідентифікувати продавця, тобто в місці продажу має бути куточок споживача з інформацією про суб’єкта господарювання. А ще покупцеві неодмінно мають видати товарний (для фізособи-підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування) або фіскальний чек, щоб у разі потреби обміняти товар чи написати скаргу в Держпродспоживслужбу.

Голова правління громадської організації «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра» Олена Куликова звертає увагу, що натрапити на низькоякісну іграшку можна не лише в сумнівних торгових точках, а й у торговельних центрах, різноманітних дешевих магазинах у відділах іграшок. Вона зауважує, що в системі «Рапекс» щомісяця опиняються популярні в Україні магнітні конструктори. За її словами, такі конструктори з незахищеними магнітами в Європі й Америці не вважають іграшкою, бо товар містить велику кількість дрібних магнітиків і якщо кілька проковтнути, то загроза здоров’ю буде величезна.

Безпека і радість дітей залежить від обізнаності дорослих. Фото Володимира ЗAЇКИ

Знати якомога більше

Олена Куликова розповіла, як виходять на ринок високоякісні іграшки.

«В Україні вимоги до безпеки іграшок зафіксовано в Технічному регламенті безпеки іграшок (ТРБІ), затвердженому урядовою постановою від 28 лютого 2018 року №151. Цей регламент прийшов на заміну сертифікації. Це оцінка безпеки іграшки. У документі максимально конкретизовано фізичні, хімічні, гігієнічні, пожежні вимоги до іграшок, визначено відповідальність за невиконання цих вимог. Чинність регламенту розповсюджено на продукцію, яку виробник розробив і визначив як іграшку, тобто товар, призначений для використання у грі дітьми до 14 років.

Іграшка потрапляє на ринок, якщо вона високоякісна і нешкідлива, не створює загроз та небезпеки здоров’ю й життю, не спричиняє фізичних травм (рівень небезпеки має бути співмірний з віковою категорією). У разі потреби слід надавати інформацію про обов’язковий нагляд дорослих під час використання іграшки.

Після оцінки безпеки іграшки виробникові неодмінно видають декларацію відповідності іграшки вимогам ТРБІ. Така відповідність підтверджується обов’язковим нанесенням на іграшку, її упаковку, інструкцію з експлуатації чи інший супровідний документ національного знака відповідності — трилисника в незамкненому колі. Якщо трилисник у замкненому, це теж має викликати підозру», — акцентує Олена Куликова.

Другий обов’язковий документ для виведення іграшки на ринок — висновок державної санітарно-епідемічної експертизи для виробника чи постачальника, який видає Держпродспоживслужба. Цей документ фіксує вміст токсичних елементів, важких металів. Експертка підкреслює, що такі самі висновки мають бути у виробника на всю сировину для виготовлення іграшки.

«Кожен споживач перед купівлею товару має право ознайомитися з документом про безпеку — декларацією відповідності або документом, який підтверджує якість, — висновком державної санітарно-епідемічної експертизи», — уточнює начальниця підрозділу головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Ірина Мазепа.

Вона розповідає, як Держпродспоживслужба контролює ринок. Здійснюють постійний контроль — планові заходи, а також позапланові — за скаргами споживачів. Торік було підібрано 136 різноманітних іграшок, і за підсумками лабораторних досліджень 130 не відповідали загальним вимогам: була невідповідність маркування вимогам технічного регламенту, вимогам за сировинним складом.

Цього року підібрали 86 зразків, отримали протоколи випробувань за 28, 15 з яких не відповідають вимогам ТРБІ ні за маркуванням, ні за сировинним складом. Серед основних невідповідностей — перевищення рівня шуму, норми вмісту свинцю, бору, легкозаймистість, м’яка пластмаса, наповнювачі м’яких іграшок, зокрема кульки, без спеціальних чохлів.

«Ми відстежуємо постачальників, розповсюджувачів і робимо оповіщення на всій території країни, щоб така продукція не спричинила небезпеки, — роз’яснює Ірина Мазепа і вкотре закликає не купувати іграшки там, де не видають чеки: — У спеціалізованих магазинах також ніхто не захищений від купівлі підробки, але там видають чек і є більша ймовірність захистити свої права у разі потреби», — зауважує вона.

Є нюанс із поверненням іграшок: «Якщо купили товар і не користуєтеся, то маєте право повернути його протягом двох тижнів. Буває, що іграшку розпакували, з’ясували, що вона має дуже різкий запах, або повідпадали деталі, але два тижні минуло. Звертаєтеся до суб’єкта господарювання, щоб повернути гроші, а отримуєте відмову, бо вже минуло два тижні? Це порушення! В іграшки має бути гарантійний термін. Якщо суб’єкт господарювання не дає цього гарантійного терміну, то споживач може пред’явити свої права протягом того періоду, який зазначено в нормативних документах на цю іграшку. Якщо придбали іграшку зі знижками, на розпродажі, а вона виявилася низькоякісною, то теж можна повернути гроші, незалежно від того, чи було цей товар придбано зі знижкою. Якщо він не був у використанні, споживач має право повернути гроші».

Усі експерти закликають українців скаржитися в органи ринкового нагляду на порушення прав у торговельних мережах. Не мовчати, якщо дитина зазнала шкоди від контакту з іграшкою, щоб так убезпечити інших малюків. Цікавтеся підсумками лабораторних досліджень іграшок, які проводять на замовлення Держпродспоживслужби, громадських організацій, оскільки такі дослідження для окремого споживача обійдуться недешево.

Слід пильнувати, адже поки що, на жаль, фіксують збої у логічному ланцюжку: порядний бізнес — контроль влади — свідомий споживач — здорові діти.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua