ВИСНОВОК
Фахівці застерігають: без квот для теле- і радіоефіру, які скасував «мовний закон», передач державною мовою значно поменшає
Олександр РОМАШОВ
для «Урядового кур’єра»
Це відзначила Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у своєму зверненні, ухваленому нещодавно.
У документі, зокрема, констатується, що кількість контенту російського виробництва на вітчизняних каналах (і нині дуже велика) значно збільшиться, бо купувати і демонструвати такий контент мовникам стає вигідніше через зникнення витрат на дубляж чи титрування. До того ж, реалізуючи власні проекти російською, наші канали зможуть розраховувати на продаж таких передач російським мовникам. Безумовно, через здешевлення виготовлення сумісного російськомовного продукту активізується і зросте й цей сегмент виробництва.
Враховуючи те, що українськомовне населення країни в абсолютній більшості знає російську, вітчизняні мовники почнуть купувати дубльовані чи титровані російською американські фільми, серіали, передачі, які теж займають помітне місце в програмах наших каналів, знову- таки тому, що це здешевлюватиме продукт. Така сама тенденція торкнеться всієї західної продукції.
Таким чином, об’єктивно, попри всі декларації в цьому законі про провідну роль української мови як державної, в такій суспільно важливій частині інформаційного, культурного простору, як теле- і радіоефір, українська мова виявиться в дискримінаційному становищі.
Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення висловила велику стурбованість з цього приводу й своїм зверненням хоче привернути увагу широкого загалу, кожного громадянина до цієї проблеми, небезпечної для України, для українців як політичної нації.
«Звертаємося до власників та топ-менеджменту вітчизняних каналів, — йдеться у зверненні, — і хочемо нагадати про соціальну відповідальність медіа-бізнесу, про руйнівні для суспільства наслідки надмірної русифікації ефірного простору.
Історично сталося так, що населення України стосовно до мови складається з двох груп: двомовної і одномовної. Остання — в абсолютній більшості — це російськомовна група. Порозуміння, злагоду між обома групами в коротко- та середньостроковій перспективі не забезпечить тотальна одномовність. Чим вище буде тиск якоїсь із груп — тим більше зростатиме спротив іншої. Навіть неможливе — перемога однієї з груп — стане поразкою для обох, для всього народу України, бо втратимо частину своїх культурних багатств. Й чи залишимося одним народом?.. Цивілізований, європейський шлях у майбутнє для нас — шлях до тотальної двомовності. Тому закликаємо телевізійний бізнес дивитися на кілька кроків уперед, не торувати небезпечну дорогу в завтра. Рух нею зведе нанівець сьогоднішні «здобутки» від зменшення ареалу української мови в ефірі.
Вимагаємо внести зміни до закону, про який ідеться. Програми підтримки української мови, обіцяні нині владою, будуть декларативними і оманливими, якщо матимемо в країні переважно російськомовне телебачення і радіо.
Нарешті, з надією звертаємося до пересічних людей, до глядачів і слухачів, яким не байдужа доля української мови. За російською мовою стоїть велика країна, стоїть Росія. За українською, окрім вас, немає нікого!
Ахіллесова п’ята комерційних телевізійних каналів, комерційного радіо, а це основна частина мовників, — рейтинги, які визначають чисельність аудиторії, кількість глядачів чи слухачів. Низький рейтинг — рекламодавець не йде на такий канал, туди не поспішають інвестиції, канал не цікавить політиків. І всі ці чинники призводять до його занепаду. Якщо ігноруватимемо канали, які підуть шляхом згортання кількості українських передач, то реально підтримаємо саме українське слово в ефірі. Майбутнє мови залежить від вас!»
Коментуючи ухвалений документ, член Громадської ради, професор Олександр Макарський зазначив: «Ми не маємо ілюзій щодо того, що канали, які відвернуться від державної мови, глядачі ігноруватимуть такою мірою, щоб через зниження рейтингів ці канали змінили мовну політику на користь української. Але треба нагадувати людям, що влада приймає такі рішення, які народ дозволяє їй приймати».
Заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак теж вважає, що питома вага української мови в телеефірі зменшиться, особливо в областях, де ухвалено рішення з приводу регіональних мов. Та якою має бути мова в ефірі згідно з новим законом, Нацрада відтепер не контролює. З ліцензій узагалі вилучено пункт про мову передач.