ЕКСПЕРТИЗА
Виробники так і не навчилися чесно маркувати продукцію
Незважаючи на те, що асортимент харчової продукції нині просто вражаючий, обізнаному споживачеві купити якісний продукт украй важко. Адже більшість виробників задля додаткових прибутків виготовляють свою продукцію із сировини, якість якої залишає бажати кращого. Проте звичайний покупець не зможе візуально з’ясувати, з чого ж насправді зварили «згущонку», що додали у масло. А от фахівці Держспоживінспекції вивчили склад продукції. Причому оцінили не тільки маркування, а й віддали відібрану в ході численних перевірок продукцію до спеціалізованих лабораторій, де спеціалісти вивчили «внутрішній світ» харчів.
Проблемне маркування
— Територіальними управліннями з питань захисту прав споживачів проведено ретельне дослідження м’ясо-молочної продукції. Чому досліджували саме її? А тому, що вона належить до групи соціально значущих продуктів, — переконує директор департаменту споживчої політики Держспоживінспекції Ольга Соколова. — Ми не говоримо, що продукція, яку ми відібрали та перевірили, небезпечна для здоров’я або неякісна. Ми акцентуємо на тому, що будь-який споживач має право на доступну й достовірну інформацію. Це означає, що покупці повинні чітко розуміти, що саме купують. Відповідно виробник зобов’язаний на етикетках чесно вказувати склад продукту. Проте чимало виробників нехтують цим обов’язком.
Ось так і виходить, що навіть обізнані споживачі, які уважно вивчають маркування, не мають гарантій, що назва збігається з самим продуктом. Приміром, купуємо масло, а насправді отримуємо спред. Бо якщо в масло додали рослинну олію, то цей продукт уже не має права називатися маслом. Це спред, і коштуватиме він трохи дешевше за свого «молочного брата».
Так, візьмімо масло солодковершкове ТМ «Вершковий рай», виготовлене ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», м. Хмельницький. Тестування показало, що цей продукт не відповідає вимогам нормативної документації (НД) за фізико-хімічними показниками через наявність рослинного жиру. Також у продукті знайшли бактерії коліформи, яких там не повинно бути.
Не все гаразд і у масла солодковершкового селянського «Рибальське», жирність 73%, від ТОВ «Рихальський завод сухого молока», с. Рихальське. Цей продукт не відповідає вимогам НД за наявністю немолочного жиру.
Реєстру бути
Є проблеми й зі сметаною. Сметана селянська (21% жирності) від ЗАТ «Галичина» не відповідає вимогам НД за масовою часткою жиру. Фактично в ній виявили 18,5%, хоч задекларовано було 21%.
— Якщо ви купуєте сметану з 21% жирності, то вона й повинна бути такою, — переконує Ольга Соколова. — Аж ніяк не менш жирною. Адже чим вища жирність, тим дорожчий продукт.
Перевірили експерти і сметану «Простоквашино» (20%) виробництва компанії «Галактон». У цьому продукті теж занижений рівень жирності. Фактично в ній 19% замість обіцяних 20%. Звісно, різниця не суттєва, але вона є. Звернули фахівці увагу на одну із найулюбленіших дитячих солодощів — згущене молоко.
У молоці незбираному згущеному з цукром від «Первомайського молочноконсервного заводу» експерти виявили бензоат натрію й сорбат калію. Ці домішки загалом можна використовувати у виробництві харчових продуктів. От тільки в цьому конкретно взятому продукті згідно з ДСТУ їх не повинно бути.
— Це молочний продукт, тому і в його складі повинні бути винятково молочні жири, — зазначає радник голови Держспоживінспекції Андрій Нелепов. — Згідно з ДСТУ на згущене молоко в цьому продукті не повинно бути консервантів. Хоча я розумію навіщо його додають, консерванти подовжують термін придатності продукції.
Також протягом дев’яти місяців 2011 року в торговельних мережах по всій Україні експерти перевірили майже 400 тонн м’ясопродуктів. Як наслідок, забраковано та знято з реалізації 36% від перевіреної кількості.
Дослідили фахівці майже 200 тонн молокопродуктів, з них забраковано та знято з реалізації ледь не 35%. У 30% товари бракувались та знімались з реалізації за нестачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, що позбавило споживача свідомого вибору продукції.
На риторичне запитання «чому так відбувається» аграрії лише знизують плечима і зазначають, мовляв, поголів’я корів з року в рік зменшується, то звідки взятись молоку. Розв’язання проблеми спеціалісти бачать у створенні єдиного державного реєстру тварин. Державні ветеринарна та фітосанітарна служби України розпочали активну роботу над упровадженням реєстру. Адже ідентифікація та реєстрація тварин гарантує безпечність та надає можливість відстежувати продукцію тваринництва.