Доки триває конкурс з обрання кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро (НАБ), депутати продовжують удосконалювати законодавство, яке, на їхню думку, дасть змогу позбутися нечистих на руку держслужбовців і змусити їх заплатити повною мірою за корупційні злочини. І вже найближчим часом обіцяють розглянути кілька законопроектів, якими пропонують ввести в країні інститут детективів з розслідування таких справ і створити спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
За корупціонерів візьмуться детективи
Для депутатів, які підготували два альтернативних законопроекти, ключовими стали кілька питань: як посилити повноваження тих, хто працюватиме у Національному антикорупційному бюро, і яким має бути покарання, щоб відучити чиновників брати хабарі.
Зокрема депутати профільного комітету парламенту з боротьби з корупцією за участю громадськості підготували законопроект №1660-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з попередження корупції». Цим документом пропонують ввести в Україні інститут детективів, які поєднували б функції слідчих та оперативних співробітників.
Також депутати вирішили уточнити підслідність бюро, додавши до переліку посадових осіб, щодо яких воно може вести досудове розслідування, Президента України, повноваження якого припинено. При цьому запропоновано дозволити укладати угоди зі слідством незалежно від ступеня тяжкості скоєного злочину.
Домовлятися зі слідством в окремих випадках пропонує автор іншого документа, №1660, що має назву «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України». Наприклад, ухвалити зміни до статті 368⁴ Кримінального кодексу України, доповнивши її положенням про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно заявили про злочин.
«Законопроект пропонує розширити перелік випадків звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального правопорушення «Підкуп особи, яка надає публічні послуги». Це, гадаю, якісно підвищить ефективність викриття корупціонерів від влади й дасть змогу законодавчо чітко гарантувати особам, які заявили й допомогли викрити корупціонера, їхнє звільнення від відповідальності й усунути негативні наслідки суб’єктивного чинника в правоохоронній й судовій діяльності», — вважає адвокат Олександр Готін.
Доходи порівняють з видатками
Ще одна важлива новація обох документів — процедура, за якою мають конфіскувати майно чиновників, котрі не можуть пояснити, на які кошти його купили. За словами співавтора законопроекту №1660-1 народного депутата Єгора Соболєва, якщо чиновник не зможе пояснити, звідки у нього будинки, дорогі машини і яхти, майно забиратимуть на користь держави, а сам чиновник сяде за грати.
Передбачається, що у невідкладних випадках для збереження речових доказів або спеціальної конфіскації майна у провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину на підставі постанови прокурора, відрядженого до НАБ, на майно або кошти може бути накладено попередній арешт терміном до 72 годин з одночасним зверненням до слідчого судді про арешт такого майна. Також пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс новою негласною слідчою дією — моніторингом банківських рахунків. На відміну від законопроекту №1660, де таку слідчу дію прописано як гласну.
«Пропонується тотальний контроль за будь-яким банківським рахунком особи й моніторинг у поточному режимі інформації про операції, що здійснюються на одному або кількох банківських рахунках. Вважаю, що такі заходи — невиправдане порушення балансу інтересів у ланцюгу держава — громадянин, — підкреслює адвокат Олександр Готін. — Особливо дивує запропонований привід для здійснення контролю: «за наявності обгрунтованого припущення, що особа здійснює злочинне діяння з використанням банківського рахунку/банківських рахунків». Розмитість і нечіткість термінології у побудові ст. 159¹ законопроекту припускає надмірний невиправданий суб’єктивізм правозастосування, що породжує стан зловживання правом з боку правоохоронної системи.
На думку юриста, саме з цих підстав не можна визнати виправданою новелу законопроекту, яка пропонує доповнити статтю 170 абзацом, що передбачає право начальника оперативного підрозділу НАБ лише власним письмовим рішенням накладати арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах.
«Вочевидь правильнішим у цьому разі (за необхідності для підрозділів антикорупційного бюро термінового вжиття запобіжних заходів) було б удосконалення судової процедури санкціонування слідчим суддею такого арешту майна, зокрема обмеження строку розгляду судом подання бюро кількома годинами. Тим більше, що запропоновані процесуальні заходи — не негласні, а гласні процесуальні обмежувальні міри», — підкреслив Олександр Готін.
Які з цих новацій варто впроваджувати в життя, депутати обіцяють вирішити вже найближчими днями, щоб надати максимально широкі повноваження органу, на який суспільство чекає майже два десятки років.