Слів нема, повідомлення про перехід з аналогового на цифрове телебачення дуже розхвилювало й розбурхало багатьох громадян. Річ у тому, що далеко не всі, хто користується телевізором, готові до такого кроку. Та й роз’яснення у ЗМІ та виступах на різноманітних нарадах звучать не дуже обнадійливо та переконливо. Приміром, як повідомила на зібранні в Черкаській облдержадміністрації представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Надія Горбаченко, можуть виникнути проблеми з цифровим сигналом у Золотоніському і Драбівському, Городищенському, Звенигородському, Чигиринському, Чорнобаївському районах та м. Ватутіному. Адже там хоч і є вежі Черкаської філії радіомовлення та радіозв’язку, на них не встановлено спеціальних передавачів провайдера, який і надаватиме цифрове телебачення. Нині фахівці працюють над усуненням цих недоліків.
Оливи у вогонь доливає ще й намагання поштового відомства впровадити у сусідній Чернігівській області пілотний проект створення пересувних поштових відділень та закриття стаціонарних. Місцеві газетярі бояться, що так Укрпошта сприятиме ліквідації регіональних газет. У всякому разі, на Чернігівщині вже відзначають різке падіння накладів газет і подальше скорочення національного інформаційного простору.
І хоч, запевняють у Черкаській дирекції Укрпошти, такі зміни черкащанам не загрожують, у багатьох, особливо в сільській місцевості, спокійніше на душі не стає. Адже з практики відомо: сьогодні «такі зміни не загрожують», а завтра — хто його знає! Тим більше, що підприємство припускає можливість використання пересувних відділень.
— У разі потреби ми готові використовувати пересувні відділення поштового зв’язку, де громадяни зможуть отримувати такі самі поштові послуги, як і у стаціонарному відділенні, — повідомили в Укрпошті.
Як сказала баба Ганна з Байбузів Черкаського району, вона вже давно звикла до свого простенького телевізора з кімнатною антеною, до районної газети «Сільські обрії», а що то за цифрове телебачення — ніяк не второпає. Ви можете скільки завгодно розповідати їй про розвиток ринкових електронних послуг, електронну пошту, веб-періодику, відеозв’язок, електронні платіжні системи тощо. Але ж не її провина, як і багатьох інших сільських жителів, що вони не навчилися користуватися електронними сервісами. Що далеко не в усіх є вдома інтернет. Та й звикли в селі хоч раз на тиждень бачити листоношу з велосипедом, яка привезе пенсію, місцеву чи центральну газету, прийме платежі і навіть продасть деякі продукти чи мийні засоби. Та ще й новини розкаже.
Зрозуміло, цифра — великий прогрес. Це сучасна технологія телемовлення. Її головні переваги — значно вища якість зображення і звуку, стабільний сигнал, можливість приймати більше каналів. Фахівці зазначають, що традиційне аналогове телебачення, яке використовує для передачі даних електричний сигнал, технічно застаріло. Усе це правда. Однак правда й те, що, приміром, на Черкащині майже 30% території залишиться без цифрового сигналу.
Можливо, колись і ця біла пляма зникне. А баба Ганна, а з нею й тисячі інших селян, уникнуть імовірного інформаційного вакууму, про який твердять скептики. А поки що ситуація зрозуміла не зовсім. Як стверджує елементарна логіка, до будь-яких змін чи впровадження новацій слід добре підготуватися. На практиці ж виходить трохи не так.
Недавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що в країні триває децентралізація, тож влада на місцях має подбати, щоб люди отримували всі необхідні послуги незалежно від того, наскільки віддалені їхні населені пункти від обласного центру. Зрозуміло, йдеться й про інформаційні послуги, які в наш неспокійний час людям потрібні не менше, ніж хліб щоденний.