Для безплатного навчання 2020 року було відведено 117 861 місце, з них 105 741 — регіональне замовлення і 12 120 — державне. До закладів професійно-технічної освіти зараховано 106 402 випускники, з них за регіональним замовленням 95 930 (91% прогнозованого обсягу), за держзамовленням, зокрема за професіями загальнодержавного значення, розпочали навчання 10 472 абітурієнти (86% запланованого обсягу). Торік до таких закладів було зараховано 104 384 вступники за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник». Порівняно з 2019 роком 2020-го набір вступників за регіональним замовленням збільшився на 6%, а за держзамовленням — лише на один відсоток. Такі цифри під час онлайн-брифінгу оприлюднив заступник міністра освіти і науки Ігор Гарбарук.

Підтягнутися до лідерів

Ігор Гарбарук назвав області, які зарахували найбільшу кількість учнів за кошти регіонального замовлення. Одеська область виконала замовлення на 100%, Запорізька — на 98, Харківська й Дніпропетровська — на 97, Львівська — на 83%.

«Це свідчить про те, що в регіонах фахово працюють над цим питанням, а іншим регіонам потрібно покращити свою роботу в цьому напрямі, підтягнутися до лідерів», — прокоментував він. Що стосується держзамовлення, то найбільшу кількість учнів для підготовки кадрів за професіями загальнодержавного значення зарахували у Дніпропетровській області — 1251 учень (93% замовлення), Харківській — 947 (94%), Запорізькій — 750 (97%), Львівській — 732 (84%), Донецькій — 711 (75%).

Заступник міністра нагадав, що цього року вступна кампанія до закладів профтехосвіти розпочалася трохи пізніше — у червні, коли дев’ятикласники отримали свідоцтво про базову загальну середню освіту і була змога провести вступну кампанію.

«Загалом вона відрізнялася від торішньої умовами проведення. Тобто конкурсні випробування та зарахування проводили в умовах карантину. Було оновлено правила: із цього року право на першочерговий вступ отримали призери фінального етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук; скористатися пільгами під час вступу могли люди з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей. Спростився й механізм взаємодії закладів з підприємствами: щоб відправити фахівців на навчання або підвищення кваліфікації, роботодавцеві тепер достатньо лише підписати угоду із закладом, покривши витрати на навчання.

Найбільше змін припало на роботу приймальних комісій із вступниками. За ними закріпили функцію консультування щодо вибору професії, умов навчання та перспектив працевлаштування після випуску. Ці заходи в умовах карантину подекуди відбувалися засобами телефонного зв’язку, в онлайн-форматі чи поштою. Цього року через карантин терміни вступу в межах ліцензійних обсягів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник» було продовжено на два місяці», — каже Ігор Гарбарук.

Важливість комунікації

Як зауважив заступник міністра, щоб стимулювати вступ абітурієнтів до закладів профтехосвіти на національному рівні, перед вступною кампанією МОН на сайті створило окремий розділ з докладною інформацією про вступ у такі заклади, відповіді на поширені запитання, графіки днів відкритих дверей, відео про переваги навчання. У червні МОН розіслало закладам два профорієнтаційні постери: перший стосувався переваг навчання в закладах профтехосвіти, другий — правил прийому. У липні на сторінці МОН у соцмережах розпочалася кампанія популяризації робітничих професій. Щоб адміністрації закладів та приймальні комісії краще розумілися на особливостях комунікації з випускниками, було проведено інформаційну сесію серед працівників закладів та навчально-методичних центрів. Для своєчасного інформування освітян і батьків про впроваджені через карантин зміни в закладах освіти МОН запропоновано окремий інформаційний ресурс mon-covid19.info, де постійно оновлюється інформація (цей ресурс підійде і батькам дошкільнят, школярів, студентам коледжів та вишів).

«Заклади цього року проявили високий рівень організованості, самостійно налагодити прийом заяв на вступ в умовах карантину, консультування щодо документів та особливостей навчання. Тобто успіхи у процесі комунікації є, і маємо продовжити цей шлях. Проте вже який рік поспіль не виконуємо і регіональне, і державне замовлення. Тож локальний ринок знову недоотримає тих фахівців, бо кількість випускників профтехосвіти не відповідає потребі країни. Регіони повинні мати більш дієву комунікацію між регіональними радами, бізнесом, який працює на їхній території, та освітніми закладами. Маємо прийти до того, щоб освіта мала замовлення хоча б на 5—7 років від реального сектору економіки. Маємо спільно працювати, щоб підвищувати престижність профтехосвіти, посилювати інтерес роботодавців, реальними справами завойовувати довіру до системи тих людей, які впливають на рішення молоді, — батьків і вчителів. Країна потребує робочих рук, згадати хоч програму «Велике будівництво», яка працює у країні. І ті перспективи, які є, вказують, що профтехосвіта може гарантувати працевлаштування і забезпечити достойною зарплатою», — резюмував Ігор Гарбарук.