«Іспит — розмова двох розумних людей. А якщо один з них виявиться нерозумним? Тоді другий залишиться без стипендії», — жартують студенти у соцмережах. І недарма. Якщо раніше можна було одержати грошову підтримку від держави, не вберігши заліковку навіть від трійки,  відтепер стипендії отримуватимуть лише ті, хто має найкращі здобутки у навчанні. А також соціально незахищені категорії.

Хоч уряд ухвалив довгоочікувану постанову за три дні до нового року, призначення стипендій досі обростає всілякими міфами. Студенти хвилюються, коли зможуть отримати (і чи матимуть право взагалі) кошти за січень, якщо досі в університетах не оновлено стипендіальні комісії та поки що не відомо, як формуватимуть рейтинг успішності. Та й як його формувати, якщо в багатьох вишах ще не завершилася зимова сесія — майбутні бакалаври й магістри саме складають іспити. Тож хто й коли отримає нові стипендії й чи стимулюватимуть вони студентів до навчання, дізнавався «УК».

Знання — сила!

Новації для студентів почалися після ухвалення в парламенті Закону №5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Він змінює окремі пункти Закону «Про вищу освіту» й запроваджує два види стипендій: академічні та соціальні. Згодом постановою №1050 від 28 грудня уряд затвердив новий Порядок призначення і виплати стипендій, де докладніше прописано новації.

Так, з 1 січня 2017 року академічні стипендії призначатимуть згідно з рейтингом успішності — його складатимуть виші на підставі навчальних досягнень студента впродовж останнього семестру на кожному факультеті, курсі, спеціальності. Складова успішності становитиме не менш як 90% рейтингового бала, решта — досягнення студента в науковій, науково-технічній діяльності, громадському житті, спорті. Рейтинг слід формувати на підставі об’єктивних та прозорих характеристик і оприлюднити на офіційному веб-сайті вишу.

Призначатимуть виплати (у межах передбачених коштів) чи позбавлятимуть їх стипендіальні комісії. До їхнього складу тепер мають входити не менш як 50% представників студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій студентів. Тож багатьох спудеїв турбує питання, коли ці комісії запрацюють.

«Стипендіальні комісії створено ще 2004 року, згідно з попередньою постановою про стипендії, — пояснює «УК» проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. — Тепер комісії буде реорганізовано в частині збільшення представництва студентів, оскільки нова постанова — це фактично зміни до старої. Стипендію за січень студенти отримають, як і раніше, оскільки рейтинг літньої сесії діє до кінця семестру — тобто до 31 січня. Нові рейтинги буде затверджено за результатами січневої сесії, яка ще триває».

Мінімальна академічна стипендія становитиме 1100 гривень, підвищена — 1600. У виші мають визначити ліміт стипендіатів — 40—45% кількості студентів-бюджетників. Студенти, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями чи спеціалізаціями (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), отримуватимуть 1400 гривень, підвищена стипендія становитиме 2360. У Міністерстві освіти і науки зазначають, що в такий спосіб планують знизити дефіцит студентів на цих спеціальностях.

Фахівці Аналітичного центру CEDOS торік у листопаді провели цікаве дослідження й проаналізували, чи насправді підвищена стипендія приваблює студентів. Вони зазначають, що схожу практику застосовують ще з 2004 року для майбутніх педагогів, фізиків й математиків. Вочевидь, попереднє підвищення було незначним. Хоч у центрі констатують, що підвищена стипендія має обмежений вплив на абітурієнтів через протидію інших чинників: від низького рівня шкільної освіти до невисокої зарплати після закінчення університету.

Справедливе оцінювання

Ніде правди діти, студенти скаржаться, що не завжди викладачі об’єктивно оцінюють їхні знання під час складання заліків та іспитів. Тож наскільки справедливими будуть бали в рейтингу, для багатьох залишається  запитанням.

«Проблема в об’єктивності, оскільки є студенти, які справді старанно навчаються, виконують усі завдання, не пропускають жодної пари, а викладачі занижують оцінку на екзамені, фактично завалюють їх, — розповідає «УК» голова студентського парламенту Інституту журналістики університету імені Тараса Шевченка Марієтта Вейс. — Тобто є студенти, які мають мотивацію вчитися і отримувати стипендію, а є викладачі, які не дають їм такої можливості. Тож постає запитання: чи існуватиме ця мотивація у студентів надалі? Тому вважаю, що вчена рада має ще брати до уваги й те, як оцінено студента: можливо, він у рейтингу не на тому місці».

 «А як вчена рада  може це простежити?» — запитую. «У нас є практика, що керівництво вишу дозволяє представникам студпарламенту бути присутніми під час іспиту в так званих конфліктних викладачів — щоб визначити, наскільки комфортно студентові дають змогу сповна розкрити знання, чи беруть до уваги його старання впродовж семестру тощо. Гадаю, було б доцільно перейняти наш досвід й іншим вишам. Тоді можна уникнути суб’єктивності».

Підтримка незахищених

Із 1 січня держава матеріально підтримає окремі категорії студентів — вони отримуватимуть соціальні стипендії. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, чорнобильці, шахтарі та їхні діти, учасники бойових дій та їхні діти, діти загиблих воїнів, а також внутрішньо переміщені особи.

Молоді, яка матиме право отримувати соціальну й академічну стипендії, нададуть одну на вибір. Щоб отримати соціальну стипендію, треба подати до вишу заяву та певні документи. Усіх отримувачів соціальних виплат поступово вноситимуть до Єдиного державного автоматизованого реєстру.

Тепер студенти вишів III—IV рівнів акредитації отримуватимуть  тисячу гривень соціальної стипендії, студенти вишів I—II рівнів акредитації — 750. А діти-сироти й позбавлені батьківського піклування — 2 тисячі щомісяця.