У спадок від батьків мені залишилася стара хата. Я її зруйнував, а натомість побудував нову. Чи повинен я приватизувати цю будівлю, аби довести своє право власності на неї?

Павло ШУЛІКА,
с. Кусинівці Вінницької обл.

Андрій СЄДОВ,
заступник міністра юстиції:

— Правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, його подальшого використання і утримання визначає Закон «Про приватизацію державного житлового фону» (далі — закон).

Згідно з положенням частини першої статті І закону, приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир  (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у  квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд — це житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, житлові будинки, які побудовані громадянами за власні кошти, приватизації не підлягають.

У свою чергу, набуття права власності на такі житлові будинки врегульовано Цивільним кодексом України, частиною другою статті 331 якого визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 182 Цивільного кодексу право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

На сьогодні державна реєстрація права власності здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраторами бюро технічної інвентаризації в порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Мін’юсту від 7 лютого 2002 року № 7\5 (у редакції наказу Мін’юсту від 28 липня 2010 року № 1692\5), зареєстрованим в Мін’юсті 18 лютого 2002 року за № 157\6445 (далі — положення).  Відповідно до положення, державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюваних документів, одним з яких є свідоцтво про право власності, видане органами місцевого самоврядування (пункт 6 Додатка 2 до пункту 2.2 положення).

Оформлення права власності на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадять органи місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам за наявності документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництва об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (абзац другий підпункту «а» пункту 8.1 положення).

До заяви про оформлення власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені положенням (пункт 8.2).