Наприкінці липня під стінами Тернопільської міської ради з металевої бочки клубився чорний дим, довкруж витав, м’яко кажучи, своєрідний запах. Це громадські активісти палили торф — з протестною метою. Ще на початку минулого опалювального сезону міський голова Сергій Надал оголосив, що в обласному центрі природний газ поступово замінюватимуть альтернативним паливом, зокрема торфом. Знайшовся інвестор, готовий модернізувати в Тернополі сім котелень, облаштувати їх новим обладнанням для спалювання фрезерного торфу. Навіть збудував завод з переробки його на торф’яні крихти — сировину для котелень.
Торф уже давно застосовують як паливо, і не лише в Україні. Та міська влада чи не захотіла, чи «забула» перед впровадженням нового інвестиційного проекту обговорити його із громадськістю, не поінформувала про особливості й можливі еколого-медичні й соціально-економічні наслідки. Це спричинило незадоволення тернополян, яке триває кілька місяців. А ще з’ясувалося, що цей проект не пройшов попередньої екологічної експертизи.
Прагматичний підхід
У липні 2012 року Тернопільська міськрада долучилася до європейської ініціативи «Угода мерів». Вона передбачала розроблення і втілення Плану дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року. Йшлося зокрема про скорочення викидів вуглекислого газу на 20%, зменшення на стільки само споживання традиційних енергоносіїв і збільшення використання альтернативних джерел енергії. «Угода мерів» спонукала попрацювати над проектом «Модернізації теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива». Таким видом палива стала торф’яна крихта. Порахували, що завдяки осучасненню семи котелень заклади бюджетної сфери не просто будуть у теплі, а й матимуть 30% економії.
Втілювати ці задуми в життя мала група компаній Промгазтехнологія. Торфом займаються уже чотири роки. Принаймні так стверджує менеджер Олександр Кушер. Компанія також виготовляє котли і сушарки для торфу. Він запевнив, що в Тернополі впроваджують технологію світового рівня. Котел працює в автоматичному режимі, спалює всі об’єми торфу, тож немає недопалу, тобто відходів, з яких недоотримували б енергію.
Тим часом гендиректор Промгазтехнології Олег Воєводкін зазначив, що всі котли, які встановили в Тернополі, мають показник викиду пилу 50 міліграмів на метр кубічний, а це євростандарт. Для очищення від пилу використовують рукавні фільтри з імпульсною регенерацією. Щоправда, такий фільтр може з часом порватися, тому його треба постійно контролювати. Олег Воєводкін запевнив, що в Тернополі контролюватимуть показники викиду пилу й результати замірів публікуватимуть на своєму сайті. Компанія має сертифіковані пиломіри.
Назвав і суму інвестицій, які компанія мала б укласти в модернізацію котелень і розвиток торфовиробництва: понад 100 мільйонів гривень. «Завод, який ми побудували в області, створює майже 60 робочих місць, залишаємо кошти тут. Бачимо цей проект позитивним», — підкреслив Олег Воєводін.
Комунальне підприємство (КП) «Тернопільміськтеплокомуненерго» — оператор системи теплопостачання й підхід до змін має суто прагматичний, тобто використовує всі можливі шляхи, щоб дати собі раду в складних економічних реаліях. Так каже директор КП Андрій Чумак. Ще п’ять років тому, проаналізувавши енергетичний баланс країни, тут збагнули, що не варто орієнтуватися на якийсь один вид палива. Тож нині підприємство спалюватиме у своїх котельнях торф, агропелети, відходи деревини.
Чому ж обрали саме Промгазтехнологію?
«Це вітчизняний виробник, погодився також виступати інвестором, не було потреби шукати додаткових джерел кредитного фінансування», — розставив крапки над «і» Андрій Чумак.
Екологічні ризики
Що торф — досить перспективне паливо, тернопільські науковці також не сперечаються. Але він таїть певні екологічні ризики, нагадує доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педуніверситету ім. В. Гнатюка (ТНПУ), кандидат біологічних наук Галина Гуменюк. І наводить результати аналізу торф’яних брикетів з підприємства «Житомирторф». Тисяча тонн містить зокрема радіонукліди, які потрапляють у навколишнє середовище: цезій-137 — 176 бекерів на кілограм, стронцій-90 — 10 бекерів на кілограм тощо. Під час горіння органічних речовин виділяється вуглекислий газ, який спричиняє парниковий ефект.
Володимир Хоменчук, доцент кафедри хімії та методики її викладання ТНПУ ім. В. Гнатюка, кандидат біологічних наук, додає: у торфі може міститися до 2,5% сірки, що створює небезпеку кислотних дощів. У сукупності сажа, сірчистий газ, крапельки води за сприятливих кліматичних умов (штиль, висока вологість, низький тиск) можуть провокувати появу смогових явищ. У такому разі насамперед страждатимуть люди із серцево-судинними хворобами, алергією, можуть з’являтися в містян проблеми з органами дихання.
Отже, нехай торф і знаний давно як паливо, та він спричиняє певну загрозу для довкілля. І тут своє слово мають сказати екологи. Начальник Державної екологічної інспекції в області Едуард Ференц зауважує, що спалювання торфу в котельнях належить до діяльності з підвищеною небезпекою й підпадає обов’язковій державній екологічній експертизі.
Цьогоріч у березні почали перевіряти Тернопільміськтеплокомуненерго і з’ясували, що в семи котельнях монтують технологічне обладнання, яке має працювати на торф’яній крихті. За результатами перевірки дали попередній припис — не впроваджувати проект до отримання позитивних висновків Держекоінспекції в області. Підприємство певний час на це зважало, та згодом до екоінспекції звернулася громадськість із сигналом, що в одній із котелень роботи знову відновили. За невиконання припису посадових осіб Тернопільміськтеплокомуненерго оштрафували. Тепловики звернулися до окружного адміністративного суду щодо правомірності видачі інспекцією припису. До цього суду звернулася й Держекоінспекція. Тож наразі суб’єкт господарювання не має права здійснювати викиди в атмосферне повітря і втілювати проекти доти, доки не отримає висновків Державної екологічної експертизи та дозволу на викиди забруднюючих речовин у повітря.
Є ще один важливий екологічний нюанс. Обладнання для котелень на торфі монтувало Тернопільтепло. Ця фірма повинна також мати дозвіл на викиди. 30 травня вона звернулася до управління екології та природних ресурсів обласної держадміністрації. Як зазначає його головний спеціаліст Галина Карбонишин, 13 червня виробничникам відмовили у видачі дозволу на викиди. Чому? Немає висновку Державної екологічної експертизи, а також з огляду на рішення головного управління Держспоживслужби, де чітко прописано, що не наведено даних щодо впливу фізичних чинників забруднення атмосферного повітря, зокрема шуму під час роботи обладнання, транспортування й подачі палива та під час його завантаження в бункер для зберігання. Крім того, у межі уточненої санітарної зони з врахуванням рози вітрів потрапляє житлова забудова, немає відомостей щодо безпеки зберігання відпрацьованого палива й елементів систем очищення викидів — золи та сажі.
Соціальна напруга
Градус громадської напруги задали чи не з перших кроків утілення проекту переведення комунальних котелень на торф. Передусім не зробили екологічної експертизи. Населення детально не поінформували про виробничі задуми. Юлія Мамчак, громадська активістка, розповідає, що жителі, які проживають неподалік котелень, котли яких уже пробували завантажувати торфом, мають великі претензії не лише щодо запиленості повітря, а й вмісту в ньому шкідливих речовин, смороду та надмірного шуму. Пані Юлія ознайомлює і з висновком незалежного експерта, де зокрема йдеться про те, що труба однієї з котелень розташована значно нижче від висоти довколишніх будинків А це означає, що всі шкідливі речовини потрапляють до помешкань. Найгірше ж те, що навколо деяких котелень є житлові забудови, дитячі садочки.
Додам: висоту труби котельні виробничники вже наростили до 34 метрів. Гендиректор Промгазтехнології Олег Воєводкін зізнався, що торф для тернопільських котелень усе-таки доправляли із заводів, які реконструювали в Чернігівській та Черкаській областях. Цього року розробляють торфовище в Шумському районі на Тернопіллі, де добуватимуть фрезерний торф, який є основою для переробки на паливо. Саме звідси його із жовтня мають намір возити до Тернополя.
«Зелений Тризуб» б’є тривогу
Через кілька днів після того, як вітер розносив над міськрадою чорний торф’яний дим, обласний осередок Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений Тризуб» провів у Тернопільському прес-клубі круглий стіл. Увагу вирішили зосередити на екологічних, медичних, юридичних і соціально-економічних аспектах переобладнання комунальних котелень у Тернополі на спалювання торфу.
Зібралися не лише екологи, а й науковці, представники громадськості та інвестори і замовник проекту. У резолюції учасники заходу запропонували зупинити впровадження проекту з переобладнання в Тернополі семи котелень на спалювання торфу і припинити експлуатацію вже змонтованого обладнання для усунення розробниками й виконавцями допущених порушень чинного законодавства. Тернополян також цікавить, які вигоди отримають від торф’яного опалення, як зміняться тарифи на тепло.
Отож варто було б оцінити економічний ефект і можливі соціально-економічні результати від діяльності котелень на торфі. Активісти наполягають на скликанні вже у вересні громадських слухань.
Зрештою, потрібно усунути не лише всі допущенні виробничниками порушення українського законодавства, а й подолати глибоку недовіру громадськості до їхніх діянь. Схоже, спека навколо котелень, що мали б працювати на торфі, у Тернополі ще триватиме.
Ми в Google+