Торік міські діти провели літо на асфальті в буквальному сенсі слова: відкритися в серпні ризикнули одиниці оздоровчих закладів в Україні. Чи ж усміхнеться їм літо-2021? Адже кількість стаціонарних закладів для дитячого відпочинку та оздоровлення невпинно зменшується. Свіжа статистика: в Україні готові розпочати оздоровчий сезон лише 348 оздоровниць, тоді як у 2019-му їх було 489. Ось що означає не працювати бодай рік. Які літні канікули очікують школярів цього року, «Урядовий кур’єр» аналізував на прикладі ситуації, що склалася у Рівненській області.

Тепер за кошти громади

На Рівненщині з дотриманням карантинних норм та рекомендацій санітарних лікарів дітей готові прийняти сім закладів. Серед них — дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Країна мрій», що в Острозькій територіальній громаді, в гарній лісовій місцині.

«Торік ми єдині в області ризикнули прийняти дітей на одну зміну, в серпні, щоб бодай утримати базу, яку створювали роками. І — опинилися у збитках, адже відповідно до рекомендацій були заповнені лише наполовину. Нині підготували комплекс до відкриття сезону на ентузіазмі наших працівників — звичайних сільських жителів, які хочуть мати бодай такий, сезонний, заробіток. Дуже сподіваємося, що нам-таки вдасться відпрацювати бодай три зміни, які ми вже розпланували.

Перша починається з 12 червня і на прохання дітей буде присвячена їхньому улюбленому Гаррі Поттеру, друга буде музейною, а третя — ювілейною, бо саме в серпні далекого вже чорнобильського 1986 року ми вперше прийняли дітвору. Відтоді жодного літа не зачинялися — навіть торік у карантин відпрацювали одну зміну. До речі, жодна дитина не захворіла», — розповідає директор комплексу патріарх дитячого оздоровлення в Україні Іван Дячук.

Щоб так було й цього літа, треба вже сьогодні, як мовиться, на марші, вирішити багато проблемних питань. Бо лише бажання дітей та їхніх батьків тут замало. До речі, телефони в директора цими днями не змовкають — люди активно цікавляться, як оздоровити дітей, що засиділися на асфальті.

Головна проблема, звісно, фінансування. Вартість одного ліжко-дня в «Країні мрій» (як і в інших закладах області) — на рівні 430 гривень. Помножте, і вийде чималенька сума. У попередні роки, відповідно до обласної програми оздоровлення та відпочинку дітей до 2021 року, суми на співфінансування путівок в оздоровчих закладах області надавав обласний бюджет. Тепер кошти пропонують шукати в територіальних громадах. Їх на Рівненщині 64, і всі працюють напряму із держбюджетом. Логічно: чому б громадам не подбати про своїх дітей? Втім, навіть на папері власні програми оздоровлення розробили далеко не всі — не кажучи вже про надання коштів.

Приміром, Рівненська міська громада, маючи власний комунальний заклад «Електронік-Рівне», надає на оздоровлення дітей понад 9 мільйонів гривень.

Острозька територіальна громада, що утворилася в межах колишнього району, передбачила пів мільйона. Хотіли більше, каже голова громади Юрій Ягодка, але не мають можливості — занадто багато повноважень делегувала їм держава, не підкріпивши їх фінансовим ресурсом.

Обласна програма продовжує діяти

Утім, вважає заступник голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська, ресурс за бажання можна віднайти, адже переважну більшість місцевих бюджетів виконують і навіть перевиконують. А за підсумками першого півріччя за такої умови їх можна переглядати й відповідно перерозподіляти кошти. От тільки бюджетні сесії в громадах, у кращому разі, пройдуть наприкінці липня. Додайте необхідну фінансову бюрократію, і на сезон-2021 сподіватися тим, хто досі нічого не надав, уже не доводиться. 

Оскільки згадана обласна програма діє, чому б не підстрахувати громади, переважна більшість яких від початку року опинилася в нових реаліях? Адже обласний бюджет теж щомісяця перевиконують. Втім, на цю програму в ньому передбачено лише… 450 тисяч гривень, що нині крапля в морі. А в ст. 7 Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» чітко записано: «Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують реалізацію державної політики у сфері оздоровлення, збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги…» Отже, відповідальність у самоврядування й виконавчої влади, як бачимо, спільна.

Карантинні умови не відміняються

Друга проблема — налагодити роботу в карантинних умовах. Це непросто, але за бажання можливо.

«Керуємося постановами головного державного санітарного лікаря, які передбачають заповнення закладів на 50 відсотків та роботу персоналу вахтовим методом — без виїзду з території закладів. До того ж до відкриття оздоровниці мають провести лабораторні дослідження води, медогляди всіх працівників, погодити з нами меню та списки постачальників продукції, аби щонайменше за 5 днів до першого приїзду дітей ми видали закладові відповідний паспорт», — каже перший заступник начальника головного управління Держпродспоживслужби області Олександр Костюк.

Представники ДСНС наголошують на умовах дотримання правил протипожежної безпеки, які, до речі, постійно змінюють.

Тому нечисленному персоналу оздоровчих закладів треба в ці дні встигнути багато. А на додачу — пройти атестацію: відповідно до постанови Кабміну, це форма державного контролю за організацією роботи.

«За 40 років роботи директором пройшов не одну атестацію, гадаю, успішною буде й ця, бо, хоч як складно, працюємо в правовому полі, з дотриманням усіх передбачених законодавством вимог, — каже Іван Дячук. — Корінь проблеми в іншому: дитяче оздоровлення перестало бути пріоритетом для чиновників різних рівнів. Чим далі, тим більше воно стає головним болем нашим та самих батьків. Між тим, якщо заповнити заклади на 50 відсотків, тоді вартість ліжко-дня має бути щонайменше 800 гривень — адже і котельня, й лазня працюватимуть! Якщо до нас приїздять виключно здорові діти, чому тоді завантаженість тільки 50 відсотків? Дуже чекаємо на мудре рішення державного санітарного лікаря». 

Проблемним є і медогляд працівників, адже далеко не всі лікувально-профілактичні заклади погоджуються це робити навіть за гроші. Де їх узяти, теж питання, хоча законодавством передбачені безкоштовні медогляди. Нелегко знайти, приміром, інженера з охорони праці, насамперед через мінімальну оплату праці та максимально високі штрафи за недотримання правил протипожежної безпеки. Педагогічні виші скасували практику для студентів, тож із вожатими теж проблеми. Вже не кажу про знову-таки передбачене законодавством двотижневе навчання педагогічного та медичного персоналу оздоровчих закладів до початку сезону.

Насамкінець.  І все-таки на початку червня діти нарешті зможуть залишити асфальт, хоча далеко не всі. На Рівненщині планують роботу пришкільних таборів із двотижневим денним перебуванням у 97 школах. Чи можна назвати це повноцінним оздоровленням, як на мене, велике питання.

До речі, на Рівненщині 170 тисяч дітей шкільного віку, з них близько 130 тисяч — пільгові категорії, які підлягають першочерговому оздоровленню.

27 травня відбудеться всеукраїнська селекторна нарада з питань організації літнього дитячого оздоровлення-2021. Усі з нетерпінням очікують адекватних рішень офіційного Києва.