Чи потрібно замінювати документи жителям перейменованих міст?

Володимир ПИРІЙ,
Херсонська область

Чи потрібно замінювати документи жителям перейменованих міст?

Консультує юрист Всеукраїнського
благодійного фонду «Горєніє»
Олена МАНЬКО

— Законодавство України не передбачає кінцевих термінів зміни документів у цій ситуації.

Документи на нерухомість. Зміна назви вулиці не є зміною місця проживання. Тому всі необхідні виправлення в документи може бути внесено тоді, коли це буде зручно їхньому власникові. Наприклад, коли людина захоче змінити місце проживання — переїхати на іншу вулицю або в інше село чи місто.

Документи про право власності на квартири, будинки, земельні ділянки, інше майно, у яких вказано старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати їх у спадок. Тоді в документах, які оформлюватимуть на нового власника, вже буде вказано нову назву.

Проте на вартості послуг нотаріуса це не позначиться: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку саму суму, що й тоді, коли назва вулиці, села або міста не змінюється.

Для юридичних осіб. Обов’язково треба буде внести зміни у статутні документи юридичним особам. Проте відповідно до чинного законодавства ця процедура для них безкоштовна. Їм не треба сплачувати ні адміністративного збору, ні за послуги нотаріуса, оскільки нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасовано. Фізична особа — підприємець (ФОП) вноситиме зміни про свою адресу в Єдиному державному реєстрі, але це також безкоштовно.

Документи на транспорт. Нас дуже часто запитують, чи треба буде замінювати техталони на автомобілі та номерні знаки. У деяких містах Луганської та Полтавської областей чиновники робили заяви, що через зміну назв, пов’язаних із тоталітарним режимом, потрібно буде замінити техталони й номерні знаки. Проте власникам автомобілів теж нема чого хвилюватися. Перейменування вулиці не є зміною фактичного місця проживання, а тому не є підставою для обов’язкової перереєстрації транспортного засобу і внесення змін до техпаспорта автомобіля.

Його власник зможе зробити це, коли продаватиме або даруватиме авто. На вартості процедури перереєстрації це не позначиться, жодних додаткових платежів не передбачено.

Документи для призначення субсидій і для участі у виборах. Про зміни назв вулиць буде повідомлено всі державні органи, а тому вони мають приймати документи як із новими назвами в адресах, так і зі старими. Усі реєстри громадян має бути узгоджено зі змінами, певний час там паралельно «співіснуватимуть» старі й нові назви. Тому зміна назви в адресі не є підставою для відмови в отриманні субсидії.

Так само стара адреса в паспорті не може бути підставою не видавати виборцеві бюлетеня. Дільничні виборчі комісії отримають списки вулиць, які було перейменовано, і зобов’язані видати бюлетені усім виборцям, які є у списках на цій дільниці. ЦВК вже поширила заяву: розбіжності в адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку і пов’язані з перейменуванням вулиці, не можуть бути перешкодою для голосування на виборах.

 Кому суд віддасть дитину?

Наші родичі три роки тому удочерили чотирирічну дівчинку з дитбудинку. Але її біологічну матір не було позбавлено батьківських прав. Нещодавно вона вийшла з місць позбавлення волі, дізналася, хто всиновив дитину, і хоче подати в суд, щоб її забрати. Чи може суд віддати їй дитину?

Родина ВОЛОЩОКІВ,
Київська область

 — Насамперед потрібно чітко визначитися з термінологією вашого питання.

Усиновлення — оформлена спеціальним юридичним актом (рішення суду) передача на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи дочки. Це оптимальна, найкраща форма влаштування дитини з погляду захисту її прав та інтересів. Усиновлення — правовий акт, в результаті якого дитина одержує нових батьків і родичів та припиняється юридичний зв’язок дитини зі старою родиною.

Прийомна сім’я — родина, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання і спільне проживання.

У вашій ситуації, найімовірніше, родичі не усиновили дівчинку, її було передано до прийомної сім’ї. Дітей, яких виховують у прийомній сім’ї, в чинному законодавстві означено так:

Діти, позбавлені батьківського піклування, — діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з браком відомостей про їхнє місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати батьківські обов’язки.

Тобто слід чітко визначитися:

1. За якою саме процедурою (усиновлення, прийомна сім’я) було передано дівчинку до родини ваших родичів;

2. Які документи підтверджують це (усиновлення, прийомна сім’я) — наприклад, рішення суду;

3. Подати письмовий запит у дитбудинок про отримання історії дівчинки.

Якщо підтвердиться, що було усиновлення, біологічна мати не матиме права повернути дівчинку.

Якщо ж ваші родичі — прийомна сім’я дівчинки, біологічна мати матиме змогу звернутися до суду відповідно до ст. 170 ч. 3 Сімейного кодексу України.

Згідно зі статтею 170 «Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав», суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2—5 частини першої статті 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них небезпечне для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитину передають другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органу опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Якщо причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, буде усунуто, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Матеріал підготувала Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»