Нинішні десятикласники, які вже наступного літа понесуть атестати до вишів, зможуть вступити на оновлені спеціальності. Адже нещодавно Кабінет Міністрів затвердив новий перелік галузей знань і спеціальностей для вищої школи — постанова набирає чинності з 1 вересня 2015 року. Втім, документ не перекреслює існування окремих спеціальностей, а укрупнює вже наявні.
.jpg)
Актори й циркачі з одним дипломом?
Спершу заспокоїмо батьків цьогорічних випускників: під час вступної кампанії університети набиратимуть абітурієнтів ще за чинними напрямами підготовки. Студенти, які вже здобувають вищу освіту, отримають дипломи за тим напрямом підготовки, за яким вступали.
Перехід до укрупнених спеціальностей відбуватиметься поетапно. Аналізуючи документ, бачимо, що в галузі «освіта» з’явиться нова спеціальність «науки про освіту». Галузі «культура» і «мистецтво» об’єднаються. Так, приміром, «аудіовізуальне мистецтво та виробництво» міститиме фото-, кіно- та телемистецтво. Сценічне мистецтво увібрало театральне й естрадно-циркове.
Економіка увійшла в галузь «соціальні та поведінкові науки» і об’єднала економічну теорію, економічну кібернетику, прикладну економіку. Із 14 гуманітарних наук залишилося п’ять. Якщо досі в галузі «природничі науки» близько 50 напрямів, то в новому переліку до неї увійшли лише екологія, хімія, фізика та астрономія, прикладна фізика та наноматеріали й науки про Землю.
Із перевірених джерел «УК» стало відомо, що в новому переліку залишилися поодинокі пролобійовані спеціальності, серед яких, скажімо, менеджмент соціокультурної діяльності. Також виокремлено богослов’я.
Кількість предметів не зміниться
Принаймні так запевняють у провідних вишах. «УК» поцікавився, як введення нового переліку спеціальностей вплине на роботу університетів. «За змістом освіти нічого не зміниться, зміни відбудуться за класифікацією освіти і можливістю набувати широкі спеціальності, — пояснює проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров. — Приміром, раніше ми набирали абітурієнтів на інженера-технолога хлібопекарної промисловості, тепер спеціальність стане ширшою — інженер-технолог харчової промисловості. Насправді наші спеціальності укрупнено ще в 2006 році, коли філологія об’єднала аж 46 іноземних мов. І всі кафедри досі успішно працюють».
За словами Володимира Анатолійовича, не варто боятися змін — кафедри просто переформатуються, але загалом нововведення не вплине ні на кількість предметів, ні на викладачів. У КНУ ім. Тараса Шевченка позитивно оцінюють зміни, оскільки це дасть змогу нарешті порівнювати наші дипломи з європейськими.
Втім, зникнення з переліку спеціальностей «реклами та зв’язків з громадськістю» й «видавничої справи та редагування» розкритикували освітяни-медійники у відкритому листі до Президента: «Потужна світова індустрія реклами та піару претендує на окрему галузь суспільної діяльності. Вважати рекламу та піар тільки спеціалізацією, наприклад, в рамках спеціальності з маркетингу — звужувати цілу індустрію до маркетингових речей. Такою ж окремою індустрією є видавнича справа, освіта з якої корелює зі світовими трендами підготовки кадрів (publishing and editing). Відкриття її як спеціалізації в рамках журналістики недоречне, оскільки поняття видавничої справи набагато ширше за журналістику». Таку позицію висловили директор Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Різун й понад 20 представників університетів, які готують фахівців у галузі журналістики й інформації.
Як варіант, оптимально можна поєднати поняття видавничої справи, редагування, реклами, зв’язків з громадськістю та журналістики в рамках соціальних комунікацій. Тож керівники вишів просять перейменувати галузь освіти «журналістика» на «соціальні комунікації» й повернути до переліку спеціальності «реклама та зв’язки з громадськістю», «видавнича справа та редагування».
Стрижуть гроші, а не волосся
У переліку значно впорядковано технічні спеціальності. Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка міститиме чотири споріднені напрями. Електроніка об’єднає електронні пристрої та системи, акустотехніку, радіотехніку, радіоелектронні апарати.
«Раніше у нас було два бакалаврати: радіотехніка і радіоелектронні апарати. Тепер готуємо студентів за спеціальністю «телекомунікації й радіотехніка» разом з інститутом телекомунікацій, — розповідає декан радіотехнічного факультету Національного технічного університету «КПІ» Олександр Рибін. — Кафедри, які у нас були з радіотехніки, залишилися. Крім того, хочемо відкрити робототехніку, адже намагаємося йти в ногу з часом».
Проте в деяких українських вишах зі статусом національних окремі напрями підготовки викликають щирий подив. Приміром, коли диплом університету отримують фахівці з фітнесу і рекреації або віртуози гребінця і ножиць — перукарі-модельєри. Скажіть: які суперважливі дисципліни вони вивчають упродовж кількох років?
Тож українська система вищої освіти потребує поетапних і виважених змін. Професори переконані: хоч як називай спеціальність чи факультет, головне, щоб і викладачі, і студенти займалися сучасними науковими розробками, давали і отримували не лише теоретичні знання, а й навички. Тоді випускники вишів пишатимуться своїми дипломами та будуть затребувані на ринку праці.
ОКРЕМА ДУМКА
Ігор КУТЬКО,.jpg)
доктор медичних наук, професор,
академік Академії наук вищої освіти України:
— Новий перелік — перший крок до вдосконалення підготовки й атестації науково-педагогічних кадрів. Безумовно, кількість спеціальностей потрібно значно скоротити і ввести нові, які на часі. За 50 років роботи в медичній галузі знань добре з’ясував для себе, що 30% дисциплін, які викладають, нікому не потрібні. Натомість у медінститутах слід збільшити викладання клінічних дисциплін — це важливо в умовах розширення симптомів і синдромів різних захворювань з урахуванням їх розповсюдженості та соціальної значущості.
КОМПЕТЕНТНО
«У вишах залишаться викладачі, які запропонують якіснішу освіту»
Введення нового переліку галузей знань і спеціальностей викликало неабиякий резонанс у профільній галузі. Тож по роз’яснення окремих аспектів «УК» звернувся до першого заступника міністра освіти Інни СОВСУН.
.jpg)
Перший заступник міністра освіти Інна СОВСУН
— Інно Романівно, цього року випускники шкіл вступають до вишів за чинним переліком. Наскільки поетапно запроваджуватимете новий?
— Торік у листопаді ми мали амбітність перейти на новий перелік уже до початку вступної кампанії-2015. Проте громадські обговорення та погодження з 15 міністерствами значно розтягнулися у часі. Довелося пройти складний
шлях. Але це добре, адже потрібно детально опрацювати стандарти для кожної спеціальності.
У чинних освітньо-кваліфікаційних характеристиках, програмах конкретно прописано перелік предметів, які потрібно вивчати. У нових стандартах визначатимуться загальні компетенції, якими має володіти випускник вишу, котрий здобув дану спеціальність. А як цих результатів досягти — вже проблема окремого університету. І це питання його автономії.
Щоб розробити такі стандарти, співпрацюємо з закордонними колегами. Зокрема у британців хочемо перейняти короткі описи для кожної спеціальності. Буквально на 5—6 сторінках тексту (замість 50!) викладено суть підготовки. Такий підхід дасть змогу абітурієнтам чіткіше орієнтуватися під час вибору майбутньої професії.
— Хто саме розроблятиме стандарти для вищої школи?
— Прогресивні люди із сучасним баченням, які мають досвід роботи за кордоном, читають іноземними мовами. Ці викладачі та науковці увійдуть до науково-методичної ради, науково-методичних комісій, які розроблятимуть нові стандарти. Скажімо, британці готові допомогти нам створити новий формат стандартів, провести тренінги. І їм комфортніше працювати з людьми, які вільно володіють англійською, оскільки під час перекладу втрачається багато нюансів.
— Чи залучили представників вишів до розроблення нового переліку галузей та спеціальностей?
— Долучалося багато людей, починаючи з команди професійних експертів. Насправді початковий драфт ми писали всією командою, потім запрошували до міністерства представників університетів, обговорювали в Комітеті ВР з питань науки і освіти, довго тривали громадські обговорення на сайті нашого відомства.
Безперечно, дехто залишився не задоволеним. Але всі були б задоволені, якби їм не треба було нічого змінювати, а лише отримувати більше грошей.
Першими обурилися технічні виші. З ними ми дійшли компромісу: брали за основу міжнародну стандартну класифікацію освіти, яку розробляє ЮНЕСКО, дивилися, як класифіковано галузі знань і спеціальності в інших країнах. В усіх переліках інженерія йшла окремою галуззю з багатьма спеціальностями. Наші політехніки переконували, що повинні бути 12—14 галузей різних інженерій. У результаті залишилося п’ять.
У міжнародній класифікації немає спеціальності «міжнародні відносини». Якщо, скажімо, опановуєш економіку і на магістратурі спеціалізуєшся на міжнародній економіці.
— Як новація вплине на роботу університетів?
— Переформатування галузей і спеціальностей автоматично не призведе до переформатування структури вишу. Тобто якщо не буде галузі «міжнародні відносини», це не означає, що зникне такий факультет. Це питання внутрішньої структури університету, адже не секрет, що деякі спеціальності створено під окремі кафедри.
Приміром, політехніки визнали, що на певних спеціальностях перші три роки навчання однакове. Спеціалізація починається аж на четвертому курсі. Отже, певний предмет, який можна читати одну годину 300 студентам, викладач читає п’ять разів студентам п’яти різних спеціальностей. Це пов’язано зі ставками, і ми проведемо такі зміни, що в університетах залишаться кращі викладачі, які запропонують студентам якіснішу освіту.
— Чому з переліку зникають «видавнича справа і редагування», «реклама та зв’язки з громадськістю»?
— Якби ми створили окрему спеціальність «реклама і зв’язки з громадськістю», це означало б, що існує окрема кафедра, яка 6 років від бакалаврату до закінчення магістратури навчає такого напряму. Навчати цього фаху впродовж шести років — марно витрачати бюджетні кошти. За бажання університети можуть сформувати окрему освітню програму з реклами чи піару в межах ширшої спеціальності. Адже тепер студент матиме змогу обирати мінімум 25% дисциплін, а на бакалавраті це цілий рік навчання.
— Чи варто викладачам очікувати на скорочення?
— Вочевидь, деяке укрупнення кафедр відбудеться, і скорочення стане неминучим. Проблема ще й у тому, що за старою моделлю фінансування вишів кількість ставок пов’язували із кількістю студентів, що абсолютно нелогічно. Адже викладач може читати лекцію і 200 студентам, і десятьом. Тож в умовах, коли зменшиться загальне навантаження, скорочуватимуться певні ставки. А викладачі, які залишаться працювати, отримуватимуть вищу зарплату.
Чому ми до цього йдемо? По-перше, є проблема демографії: зі шкіл випускається значно менше одинадцятикласників. По-друге, коли 80% випускників вступають до університетів — це дуже багато, адже для них немає ринку праці. Тому скорочення системи освіти з виокремленням найкращого повинне відбутися. Водночас виші мають створити таку систему забезпечення якості освіти, щоб залишалися кращі викладачі, які володіють іноземними мовами, обмінюються досвідом з іноземними колегами, друкують праці за кордоном.
Матеріали підготувала Інна КОВАЛІВ, «Урядовий кур’єр»