ПЕРСПЕКТИВА

В Україні планують впровадити стимулюючу методику розрахунку тарифів
 

Національна комісія з регулювання сфери комунальних послуг запропонувала нову методику розрахунку тарифів на водопостачання та водовідведення. Розробник методики, директор департаменту стратегічного планування і розвитку Нацкомісії Дмитро Арлачов розповів, що в ній закладені стимули пошуку ефективнішого господарювання і залучення інвестицій для підприємств, які подають воду і відводять стоки.

Пояснюючи необхідність зміни методики, він зауважив, що в чинному порядку тарифоутворення немає стимулу для компаній знижувати операційні витрати. А новий метод розрахунків стимулюватиме комунальників не лише залучати інвестиції у галузь, а й зменшувати виробничі витрати. А тоді вже можна буде говорити про протилежний процес — збільшення прибутків. Отже, це пряма вигода для компанії.

От тільки чи вигідною буде нова методика споживачам житлово-комунальних послуг? Д. Арлачов зауважив, що вона в перспективі передбачає навіть… деяке зниження тарифів. На фоні нинішнього стану справ у ЖКГ таке повідомлення звучало як фантастичне. Однак посадовець пояснив, яким чином компанії допомагатимуть споживачам заощаджувати гроші на оплаті.

— Запропонована методика спрямована на вигоди як для підприємства, так і для споживача послуг. Адже вона передбачає перехід до довгострокового планування — на 3—5 років, — зазначив Д. Арлачов. — Перший етап  регуляторний, він триватиме приблизно три роки. Якщо протягом цього часу фактичні затрати компанії виявляться меншими, ніж закладено регулятором, то вигода залишається у компанії. Тобто в неї є стимул знижувати затрати. На наступному ж етапі — він триватиме 5 років — розрахунок тарифу відбуватиметься так. Половина отриманого прибутку залишиться у компанії. А другу половину «віддадуть» споживачу у вигляді зниження тарифу. Тобто досягнута компанією економія буде розділена між двома учасниками. До всього, для кожної компанії регулятором визначається завдання — на скільки вона зобов’язана знижувати затрати. Це, до речі, те, чого немає в нинішній методиці.

Отже, здається, споживачі повинні радіти. Їм навіть нічого робити не треба для того, аби житлово-комунальний тиск на їхні гаманці зменшився. Хоча всі мої знайомі, яким я розповіла про майбутнє нововведення, сприйняли інформацію надто скептично. Так, один зі споживачів, Віталій Воронцов, бухгалтер за професією, відреагував досить різко:

—Та це просто хочуть завуалювати зростання тарифів так, щоб споживачі нічого не зрозуміли!

Втім, оптимістичних розробників і песимістично налаштованих споживачів може «розсудити» інша інстанція — підприємство з постачання води і відведення стоків.

Перший заступник генерального директора «Київводоканалу» з економіки і фінансів Ганна Циганок зауважила, що столичні водопостачальники готові брати участь у цьому пілотному проекті, експериментувати, тільки-но отримають узгодження від регулятора. Але далеко не всі водопровідно-каналізаційні підприємства можуть прийняти цю методику.

— Як фахівець можу сказати, що нині в Україні немає жодного водоканалу чи теплової організації, яка готова до впровадження цього методу. Адже є низка питань, які ще мають бути вирішені. Одне з найбільших — щодо форми власності. В цьому сенсі Київ готовий дещо більше, ніж інші регіони, оскільки комунальні підприємства переведені в розряд акціонерних товариств. Інший момент, який нас зацікавив у цій методиці, — можливість залучення інвестицій. Так, у нас одне з найбільших питань — реконструкція Бортницької станції аерації. Нині велику роботу веде і місто, і підприємство щодо залучення інвестицій у цю реконструкцію, але зазвичай все упирається в проблему джерела повернення коштів. Їх у підприємства немає. Адже ми працюємо за збитковим тарифом, рентабельність у нас негативна. На сьогодні фінансування оновлення основних засобів у ЖКГ становить приблизно 25%. Тобто 20 років у кращому разі латаються дірки, бо система фінансування нічого іншого не дозволяє.

Звісно, тут напрошується запитання: якщо  підприємство ледве зводить кінці з кінцями (тарифи «Київводоканалу» покривають собівартість менш ніж на 60%), то де гарантія, що відбудеться зниження тарифів для споживача?

—Результатом для споживача має стати якість води, не потребуючи ремонту мережі, і повна впевненість у завтрашньому дні. Я так думаю, адже я теж споживач. Певні результати можна буде побачити, можливо, через 2—3 роки. Це не фінансові результати, а якісні, — пояснила Ганна Циганок. — Але це тільки щодо першого регуляторного періоду, який триває три роки. Тобто довгостроковий ефект у споживача виникне.

Що ж, залишається сподіватися, що так воно і буде. Втім, розробка методики — це тільки перший крок. За словами Д. Арлачова, зараз вона  перебуває на юстуванні. Однак для того, щоб методика запрацювала, потрібно, аби відповідне спільне рішення прийняли три органи влади — Нацкомісія з регулювання сфери комунальних послуг, Мінрегіон і Мінекономіки. А далі планується схожі методики розробляти і для інших житлово-комунальних сфер, зокрема для сфери виробництва теплової енергії.

Як ця методика «поведе себе» на практиці в Україні — покаже час. А ось за рубежем, переконує Дмитро Арлачов, вона себе вже непогано зарекомендувала. І наводить як зразок досвід Великобританії. Там інвестиції під час використання стимулюючої моделі зросли. Тариф же зменшився удвічі.

Купатися в банкнотах дешевше? Фото з сайту verytiksi.ru

ДО РЕЧІ

Мінрегіон готує новий закон

Мінрегіон України прагне чітко розмежувати необхідність технічної модернізації житлово-комунального господарства та його реформування. Про це повідомив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Олександр Аліпов. Серед головних чинників реформування — дерегуляція, створення простої та дієвої нормативно-правової бази.

— Реформування галузі та її модернізація — речі принципово різні. Модернізація та розвиток вимагають інвестицій, зокрема і державних. А реформування — це узгоджені дії всіх органів влади, і перш за все  місцевих, спрямованих на створення можливості для мешканців багатоквартирних будинків стати ефективними власниками. Це пошук  механізмів залучення інвестицій, ресурсозбереження на всіх рівнях виробництва комунальних послуг, — підкреслив перший заступник очільника Мінрегіону.

За його словами, одним із найбільших каменів спотикання реформування галузі є нормативна база. Так, нині діє 21 закон у сфері ЖКГ, але деякі з яких навіть по-різному визначають термінологію. Саме тому Мінрегіон розпочав підготовку єдиного базового закону у сфері ЖКГ, покликаного замінити всі існуючі. Прес-служба Мінрегіону повідомила, що у новому законі передбачається розділення правовідносин власності (житлова політика) та управління житлово-комунальним господарством (надання комунальних послуг).

— Ми плануємо чітко визначити комунальні ресурси товаром, ввести обов’язковий технічний та комерційний облік і  законодавчо встановити правовідносини, єдині для всіх без винятку виробників та споживачів послуг, — наголосив Олександр Аліпов.