СИТУАЦІЯ
Реалізація проекту постанови НКРЕ може призвести до краху багатьох бюджетоутворюючих підприємств
Володимир НИКОНЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Господаря, який вирішив зварити бульйон з курки, що несе золоті яйця, назвали б нерозумним. А як оцінювати ділові якості чиновників, що чинять так само на загальнодержавному рівні? Коли, керуючись начебто турботою про наповнення державного та місцевих бюджетів, насправді завдають їм шкоди на мільярди гривень?
Паперові надходження
«Урядовий кур’єр» писав про те, як через пасивність держструктур у питанні захисту українського ринку від агресивного імпорту феросплавів вітчизняні заводи опинилися у складному становищі. На них додатково впливає регулярне підвищення вартості електроенергії, що робить їх продукцію неконкурентоспроможною. Незабаром принади такого «захисту» вітчизняного виробника можуть відчути на собі ще кільканадцять десятків підприємств металургійної, хімічної та інших галузей. Це станеться у випадку, якщо одна з новацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), набуде форми затвердженого документа.
У статті «Феросплавній галузі відвели роль пасинка», опублікованій в «УК» 21 березня, йшлося про наслідки переведення з першого на другий клас енергоспоживання Запорізького заводу феросплавів. Внаслідок цього тариф на електроенергію для підприємства зріс на 30%, випуск продукції став збитковим і керівництво заводу змушене було зупинити роботу майже половини феросплавних печей, скоротити 1400 працівників.
Феросплави, які виробляють українські підприємства, за якістю - одні з кращих у світі. Фото з сайту stakhanov.org.ua
Хто відповість за наслідки?
Нині така ж «перспектива» постала перед Стахановським заводом феросплавів та багатьма підприємствами металургійної, хімічної, будівельної промисловості. Оскільки в проекті постанови НКРЕ «Про затвердження Критеріїв визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» є пункт щодо відміни однієї з попередніх постанов, якою ці підприємства були віднесені до першого класу споживачів. А переведення їх у другий автоматично веде до значного зростання ціни на електроенергію. Запропонований Комісією проект регуляторного акта є міною великої руйнівної сили. Це можна продемонструвати на прикладі Стахановського заводу феросплавів, після спілкування з його керівництвом. Розповідаючи про перспективи підприємства, інвестиційну та екологічну програми, в які планують вкласти десятки мільйонів гривень, тут уточнюють, що це можливе за умови стабільної роботи. Мається на увазі, що держава в особі НКРЕ не буде підштовхувати до краху підприємства феросплавної галузі.
На підприємстві проаналізували наслідки вступу в дію постанови НКРЕ — через віднесення заводу до другого класу споживачів ціна електроенергії для нього зросте на 28%. Сумарно за рік доведеться заплатити за ті обсяги електроенергії, які споживали торік, на 260 млн грн більше.
Нині СЗФ працює з рентабельністю 5%. Якщо врахувати, що складова електроенергії у собівартості феросплавів складає 50-60%, у випадку набуття чинності згадуваного проекту регуляторного акта вона в середньому зросте ще на 14,6%. А рентабельність впаде з плюс 5% до мінус 10–12 %.
Внаслідок можливої зупинки заводу на вулиці опиниться майже 1600 працівників підприємства. Якщо врахувати, що в кожного з них є родина, то, як мінімум, 5 тисяч жителів Стаханова залишаться без засобів на існування. Звільненим доведеться виплатити близько 35 мільйонів гривень компенсації з державної казни. Додамо до цього ще 64 мільйони гривень прямих податків, які могли б, але не одержать бюджети різних рівнів. У тому числі 18 мільйонів гривень — місто Стаханов, для якого завод феросплавів є головним годувальником.
Формалізм — гірше злого умислу
Однак це не все. Якщо підприємство зупиниться, то ніяких гіпотетичних 260 мільйонів гривень додатково держава не одержить. Зате, як і у випадку із Запорізьким заводом феросплавів, енергетика України недоотримає майже мільярд гривень, які завод платить щорічно за спожиту електроенергію.
Далі — цікавіше. «Механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди не розроблявся, оскільки за результатами аналізу введення в дію положень проекту акта не очікується настання будь-яких негативних наслідків», — гласить один із пунктів проекту документа. А те, що внаслідок його дії можуть закритися підприємства і без роботи залишаться тисячі людей, не «негативні наслідки»? А мільярди гривень, які могла б, але не одержить держава за куплену у неї електроенергію, вважатимемо поповненням казни? А багатомільйонні суми податків, які міг, але не одержить місцевий бюджет, — це теж не «негативні наслідки»? А знищення підприємств металургійної, хімічної та інших галузей економіки України, оскільки витримати чергове підвищення тарифів на електроенергію зможуть одиниці, за це треба нагороди давати?
«Стрижка» всіх під один гребінець не вимагає великої затрати розумових сил. Водночас, за умови диференційованого підходу, держава одержувала б додаткові сотні мільйонів гривень.