У 2016 році експосол США в Україні Джеффрі Пайєтт так спрогнозував майбутнє України: «Українці є одними з найбільших виробників сільськогосподарських товарів, але вона (Україна) повинна стати аграрною наддержавою».

Аналізуючи статистичні дані, висновки експертів, публікації, якими рясніють засоби масової інформації, приходжу до висновку, що настанови американського дипломата українська влада сприйняла як керівництво до дії.

Баланс імпорту та експорту

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, в 2019 році Україна збільшила долю сільськогосподарської продукції в загальній структурі експорту до 44% порівняно з 39% в 2018 році. Водночас різко зріс імпорт сільськогосподарської продукції. Український ринок став прохідним двором для європейських постачальників, а наших вітчизняних експортерів поставили в жорсткі рамки, обмежившись мізерними квотами. Особливо це стосується продуктів тваринництва. Відвідуючи супермаркети, дивуєшся різноманіттю та великій кількості молока, сметани, вершкового масла, сирів, іншої молочної продукції. Й виникає природне запитання: «Звідки все це?». З кожним роком поголів’я великої рогатої худоби, свиней, інших сільськогосподарських тварин у нас різко знижується, а кількість тваринницької продукції збільшується.

Так, за даними Державної служби статистики України станом на 1 травня 2019 року, в державі поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, порівняно з відповідним періодом 2018-го, зменшилося на 3,5%, або на 3729,2 тисячі голів. На Полтавщині, яка щодо тваринництва перебуває в позитиві, станом на 1 березня 2020 року великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств нараховувалося 215,3 тисячі голів, що на 21,7 тисячі менше порівняно з 2019 роком, зокрема корів 113,9 тисячі голів, що на 7,5 тисячі менше. Тенденція зменшення поголів’я залишається.

Водночас, за даними асоціації «Укрмолпром», імпорт молочної продукції зріс на 25% порівняно з 2017 роком. А за перше півріччя 2019 року Україна наростила закупку імпортної продукції на 50%. Поголів’я свиней станом на 1 травня 2019 року по Україні у всіх категоріях господарств також зменшилося на 0,4% і становило 6136,5 тисячі голів. Скоротилось на 4% поголів’я свиней у господарствах населення, в яких утримують 42,8% поголів’я свиней. На Полтавщині станом на 1 березня 2020 року поголів’я свиней становило 274,3 тисячі голів, що на 38,9 тисячі менше порівняно з відповідним періодом минулого року.

У Полтаві працює єдиний на весь пострадянський простір Інститут свинарства. То де ж поділося надбання академіків Олексія Квасницького (до речі, чомусь з назви інституту прибрали прізвище цього всесвітньо відомого вченого), Федора Почерняєва, Валентина Рибалка? Де ж наш український снікерс — сало? Натомість у першому півріччі 2019 року імпорт свинини збільшився на 5%. Але порівняно з 2018 роком, який став рекордним по закупівлі свинини і сала — обсяги виросли в 5,2 раза. Головними постачальниками були Польща, Німеччина й Нідерланди.

На диво унікальна виникла ситуація з салом. За 8 місяців 2019 року Україна закупила його більше 30 тисяч тонн, а реалізувала на зовнішніх ринках аж 32,5 тонни.

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», рівень рентабельності галузі тваринництва різко падає. В 2019 році показник рентабельності вирощування свиней став збитковим — мінус 7,2%.

За останні роки в рейтингу Глобального індексу продовольчої безпеки Україна впевнено опускалася і в 2018 році посіла 63-тє місце серед 113 країн, які охоплено аналітичним оглядом. Які ж причини такої ситуації в тваринництві, яка сьогодні близька до катастрофічної?

Головними причинами зменшення поголів’я великої рогатої худоби є збитковість, тривалий період вирощування худоби, низькі реалізаційні ціни молока і м’яса, масове, абсолютно безкарне знищення луків і пасовищ, що не лише позбавляє селянина можливості випасати худобу, а й завдає непоправної шкоди природі, а це особливо небезпечно в умовах глобальних змін клімату.

Днями по телебаченню показали сюжет з Лубенського району Полтавської області. Тут жителі села Вовчик вийшли на захист пасовища, яке ділки почали розорювати. Такі незаконні дії практикують і в інших селах району, начебто під маркою надання земельних ділянок учасникам АТО. Дивно, невже цього не помічають Держгеокадастр, місцеві органи влади, природоохоронні служби? Дійшло до того, що сінокоси й пасовища не обліковують офіційною статистикою. Це призводить до грубих порушень природної рівноваги в агробіоценозах, водного режиму, зневоднення річок і, врешті-решт, перетворення квітучої української землі на пустелю.

Основною причиною скорочення поголів’я свиней також є незацікавленість товаровиробників у їхньому вирощуванні, що обумовлено, повторюся, збитковістю виробництва, поширенням африканської чуми та низькими реалізаційними цінами.

«Там, де немає молока, м’яса, сала, немає й села»

Нещодавно у радіоефірі на запитання журналіста: «Чому справжнього молока в Україні не купиш?», «Чому в супермаркетах молоко порошкове?» відповідав аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Андрій Мартиненко. Однією з причин, які до цього призвели, він назвав таку: податок на додану вартість молока в Польщі 5%, а в Україні — 20%.

Це питання давно порушують і самі аграрії, але чомусь їх ніхто не чує в уряді. Тому вітчизняні товаровиробники програють конкуренцію і місця на полицях у магазині європейським виробникам. А засилля імпортних продуктів харчування призводить не лише до захоплення ринку і витіснення українського агробізнесу, а й поступово знищує базу внутрішнього виробництва продуктів харчування.

Про це мені розповідали у СТОВ «Перемога» Чорнухинського району Полтавської області, де утримують 1200 голів ВРХ, із них 500 голів дійної череди та 1200 голів свиней, ПП «Агроекологія» Шишацького району, де утримують 6 тисяч голів ВРХ, у тому числі 3 тисячі корів, а також у ФГ «Ярошенко» Семенівського району, державному підприємстві «Дослідне господарство «Степне» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААНУ й інших господарствах, які спеціалізуються на тваринництві.

Директор ПСП «Альфа Агро» з Херсонської області Ігор Брагінець розмірковує: «Якщо хочемо мати здорову націю, то слід подумати про молоде покоління й подбати про те, щоб кожна дитина в садочках та школах випивала склянку молока та споживала шматочок вершкового масла. Для цього, певно, доцільно було б звільнити від ПДВ поставки цієї продукції в навчальні заклади».

Розвиваючи цю думку, в 2018 році Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства», яка займається питаннями пропагування органічного виробництва, виробництва екологічно безпечної продукції, збереження і примноження родючості ґрунтів, охорони навколишнього середовища провела круглий стіл на тему: «Виробляючи якісне молоко, — піклуємося про здоров’я людей» за участі керівників і спеціалістів сільгосппідприємств, фермерів, молочної галузі. Обласна газета «Село полтавське» провела акцію «Пийте діти молоко — будете здорові!». На жаль, через різні бюрократичні бар’єри, пов’язані з тендером, поставку молока виграли не ті підприємства, які виробляють екологічно безпечне молоко.

На території Полтавської державної агарної академії встановлено композицію одвічній годувальниці українського народу — свині, а біля Інституту свинарства композицію у вигляді свиноматки з приплодом поросят. Щоб не сталося так, що свині у нас залишаться тільки як пам’ятники.

Нещодавно, читаючи книжку «Червона троянда» Леоніда Бородая, в якій він описує нелегкі передумови створення і небувалий розквіт колишнього сильного радгоспу імені Чапаєва Диканського району, що успішно займався вирощуванням свиней, звернув увагу на такий вираз: «Там, де немає молока, м’яса, сала, немає й села». І це істина! Невже, нам, українцям, смачніше молоко, м’ясо, сало, завезене з інших країн, ніж своє, вирощене на українських родючих чорноземах?

Україна — могутня аграрна держава. Саме на селі у нас створюється продовольча база держави, саме аграрна сфера значною мірою наповнює державний бюджет. І в цьому сенсі важливе місце належить тваринницькій галузі. З огляду на ситуацію, яка склалася, мимоволі думаєш: чи буде вона розвиватися, чи українському тваринництву скоро прийде кінець?

Цим нині повинні перейматися й великі товаровиробники, і фермери, й громади і передусім керівництво держави, яке має всебічно сприяти розвитку галузі й вирішувати актуальні для неї питання так само настирливо, як і питання ринку землі.

Микола ОПАРА,
заслужений працівник сільського господарства України,
для «Урядового кур’єра»

ТИМ ЧАСОМ

Держпродспоживслужба Чернігівщини розширює лабораторні дослідження щодо фальсифікації молочної продукції

Сучасний ринок пропонує споживачеві широкий вибір вітчизняних та імпортних продовольчих товарів. Значне розширення асортименту не обходиться без зловживань та випадків фальсифікації продукції. Найчастіше це стосується молочної продукції: щоб знизити собівартість товару, деякі виробники замінюють молочні жири рослинними.

Для виявлення подібних випадків використовують визначення жирнокислотного складу жиру, що міститься в продукті, з подальшим його порівнянням зі стандартним складом. Фахівці Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка акредитована в системі ISO/IEC 17025:2017, впровадили методику газохроматографічного визначення жирнокислотного складу жирів та жировмісних продуктів тваринного та рослинного походження. Фахівці лабораторії провели запуск у роботу та калібрування за американськими зразками виробництва фірми «Restek» газохроматографічного комплексу на базі Кристал 5000.2.

За допомогою цього обладнання є можливість проводити за існуючими стандартами визначення складу тваринних жирів (масло вершкове, сухе молоко та ін.) та рослинних жирів (рослинні олії, маргарини та ін.) методом газової хроматографії.

Як повідомив начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен, найближчим часом планується підключення та запуск автоматичного дозатора ДАЖ-2М, за допомогою якого також можливо працювати з великою кількістю проб в автоматичному режимі. Це дасть змогу поліпшити відтворюваність результатів та виключить людський чинник при введенні проби, зазначається на сайті відомства.