Монастирищенська багатопрофільна лікарня в Уманському районі на Черкащині — одна з тих, яка може постраждати внаслідок оптимізації мережі. Нині в ній дев’ять відділень, працюють майже 200 медиків. Вони надають допомогу понад 35 тисячам жителів громади та переселенцям.

На недавній сесії Монастирищенської міськради було ухвалено звернення депутатів міської ради до Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, Черкаської обласної військової адміністрації та Уманської районної військової адміністрації (їй підпорядкована громада, яка раніше була районом) про збереження у великих громадах так званих загальних лікарень. На думку депутатів, Уманська кластерна лікарня в сучасних обставинах не в змозі впоратися з потоком пацієнтів. Про це написав у соцмережі Монастирищенський міський голова Олександр Тищенко. Він додав: «Віримо, що нас почують».

Економія або швидкість надання послуг

«Передбачено створення на базі областей госпітальних округів. У кожному окрузі будуть звичайні, кластерні та надкластерні лікарні. Передбачено, що найпростіші захворювання лікуватимуть якомога ближче до пацієнта, в загальних лікарнях, — ідеться у зверненні. — У разі складніших проблем зі здоров’ям пацієнт потраплятиме у кластерні та надкластернi лікарні, які надаватимуть високоспеціалізовані послуги.

Згідно із проєктом МОЗ, одна загальна лікарня має бути з розрахунку на 50—80 тисяч жителів, а кластерна — на 150 тисяч. В Уманському районі з населенням 254,2 тисячі жителів проєкт передбачає створення однієї кластерної лікарні (на базі Уманських районної та міської лікарень) і однієї загальної. Тобто з наявних лікарень колишніх Жашкiвського, Маньківського, Монастирищенського та Христинівського районів залишиться тільки одна. Це може призвести до того, що така реформа не поліпшить, як це передбачає закон, а значно погіршить доступність медичного обслуговування населенню».

Депутати наводять кілька цілком логічних аргументів, щоб лікарні не закривати. Серед них значна віддаленість населених пунктів від обраної реформаторами лікарні, завантаженість та інші.

«Для збереження лікарень у певних громадах просимо Міністерство охорони здоров’я та Кабінет Міністрів України зменшити показник кількості населення для збереження загальної лікарні до 30 тисяч осіб», — просять монастирищенці.

«Етапу закриття лікарні немає. Її ніхто не закриває. Просто якщо Національна служба здоров’я не укладатиме договору із закладом, не платитиме нам кошти за нашу послугу, фактично ми збанкрутуємо через те, що самі себе не окупимо», — зазначила в коментарі «Суспільному» директор Монастирищенської багатопрофільної лікарні Наталія Мороз.

Якщо пацієнти їздитимуть до Жашкова чи Умані, то долатимуть від 50 до 100 кілометрів. Така мандрівка загрозлива для багатьох хворих і фізично тяжка для людей похилого віку. Особливо якщо це ургентний випадок, для прикладу, кишково-шлункова кровотеча чи травми, аргументують місцеві медики.

На важливості збереження лікувального закладу для Монастирищенської громади наголошує заступник міського голови Зоряна Заворотна: «Нашу лікарню поки що ніхто не закриває, але за проєктами міністерства будуть зміни в системі охорони здоров’я країни, які стосуватимуться й нас. Ми маємо бути готовими до них і саме тому вже зараз просимо зменшити норматив кількості населення для обслуговування лікарнею до 30 тисяч осіб. Ми повинні зберегти лікарню в Монастирищі, щоб наші жителі мали швидкий доступ до медичних послуг.

Згідно із проєктом Мінохорони здоров’я, загальна лікарня має обслуговувати щонайменше 40 тисяч пацієнтів. Керівництво громади готове всіляко допомагати медичному закладу, але найбільше розраховуємо на підтримку держави.

Ми плануємо фінансово підтримувати лікарню, зробити утеплення, ремонт даху. Також запрошуємо молодих лікарів, для яких придбали п’ять квартир».

Райони різні, а тривоги спільні

Схожа ситуація нині і в інших закладах охорони здоров’я в області. Як зазначив у коментарі виданню «Віче» головний лікар Тальнівської багатопрофільної лікарні Олег Солодько, нинішній рік стане ключовим для подальшого існування медицини в Тальнівській громаді на Звенигородщині.

«Оскільки у країні триває реформа, пов’язана з утворенням госпітальних округів та кластеризацією закладів, лікарні буде поділено на загальні, кластерні та надкластерні. Кластерна лікарня має бути в районному центрі, в нас це Звенигородка. Тому цього року з всіх сил обстоюватимемо наш медичний заклад, щоб він мав право на подальше існування».

На думку Олега Солодька, якщо лікарню залишать тільки у Звенигородці, доступність медичних послуг для жителів громади буде ускладненою.

За словами керівниці обласного управління охорони здоров’я Антоніни Уманець, на Черкащині чотири кластери — вони відповідають районам області. Але оскільки це має бути спроможна мережа, деякі лікарні не потрапляють ні в загальні, ні в кластерні, ні в надкластерні, тому їхню долю нині вирішують. Ці заклади однозначно не закриють. Вони надаватимуть допомогу, але, можливо, для них буде визначено пріоритетні пакети. Питання про формування госпітального округу Уманщини, отже і доля монастирищенської та інших лікарень, будуть зрозумілі після затвердження постанови МОЗ.

У міністерстві свої розрахунки

Керівник Проєктного офісу з відновлення при Міністерстві охорони здоров’я України Олексій Яременко цими днями в інтерв’ю Інтерфакс-Україна досить детально зачепив болючу тему оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

«Потреба у трансформації мережі — це не винахід України. Майже всі країни, особливо наші найближчі сусіди Польща, Литва, Латвія, Естонія та інші вже проходили цей шлях 20 років тому, — прокоментував посадовець. — Нині документи ВООЗ свідчать, що ефективна мережа медичних закладів не може сформуватися сама собою, бо фінансові механізми — це не все, що потрібно. В охороні здоров’я важливе планування, тому ми маємо чітко розрахувати потреби населення й визначити обсяги медичної допомоги для тієї чи іншої лікарні. Це дасть змогу використовувати ресурси й можливості правильно, зокрема фахівців та обладнання.

2017 року реформу почали впроваджувати, і система загалом переходила від бюджетного управління до оплати за послуги. Ця трансформація нелегка, вона стосується всіх ланок — від міністерства, Національної служби здоров’я України і до конкретних надавачів послуг і пацієнтів. Ми розуміємо, куди йдемо, однак цей шлях трансформації не може бути стрімким, на кожній ланці люди мають змінити свої звички. 2018 року було сформовано округи, потім — перелік опорних лікарень. Ми планували, що через три роки переглянемо цей перелік.

Тепер виходимо на наступний рівень. Працює трирівнева система, і ми можемо чіткіше описати функції, які мають бути у стаціонарних закладах охорони здоров’я. Нині говоримо про конкретну постанову. Думаю, що її буде проголосовано впродовж наступного місяця, саме завершується її громадське обговорення».

За словами посадовця, регіони продовжуватимуть працювати з госпітальним плануванням і визначенням закладів. Потім Міністерство охорони здоров’я погоджуватиме ці плани, щось допрацьовуватиме з регіонами. І вже повноцінно реформована мережа запрацює з 2024 року. Буде сформовано всього 136 госпітальних кластерів. У кожному з них має бути щонайменше одна кластерна лікарня, здатна забезпечити лікування найбільш поширених хвороб. У кластері їх може бути й більше з розрахунку обслуговування одна лікарня на 150 тисяч населення. Відповідно очікують майже 170 кластерних лікарень.

Насамкінець: А доки розгортається черговий рівень реформування, продуманих рішень чекають жителі Монастирищеської й інших громад, які сподіваються на виважені й зрозумілі кроки змін на користь людей. Навіть під час вій­ни.