У яких випадках внутрішньо переміщену особу можуть змусити повернути отриману нею адресну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг?
Марія БИШЕВА, м. Харків
Консультує юрист ВБФ «Горєніє»
Яна ПІЯВСЬКА
— Відповідно до п. 6 урядової постанови від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», підстав усього дві:
— будь-хто з членів сім’ї володіє житлом, розташованим у підконтрольних Україні регіонах;
— будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Законодавство зобов’язує уповноваженого представника сім’ї, якому призначено грошову допомогу, повідомляти орган соцзахисту населення про зміну обставин, які впливають на призначення допомоги, протягом трьох днів. Інакше УПСЗН вимагатиме повернути надміру виплачені гроші. У разі відмови добровільного повернення кошти стягують у судовому порядку.
Якщо УПСЗН виявило, що переселенець подав недостовірну інформацію або не повідомив про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, виплати припиняються з наступного місяця. Їх можуть відновити, якщо протягом місяця уповноважений представник сім’ї повідомить управління соцзахисту про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
У деяких випадках вимогу управління соцзахисту можливо оскаржити. А саме: коли вимагають повернути виплачену адресну допомогу за весь період з моменту її призначення, а сума на депозиті перевищила 10-кратний розмір прожиткового мінімуму вже після її призначення. Наприклад, якщо допомога була призначена у 2014 році, а сума на рахунку перевищила в 2016 році, то в такому разі вимога УПСЗН повернути кошти з 2014 року неправомірна. Також можна оскаржити вимогу УПСЗН у суді, якщо управління соцзахисту вимагає повернути гроші на підставі того, що в особи є житло на підконтрольній території, хоч насправді воно не придатне для проживання. Практика щодо цього питання неоднозначна, проте позитивні рішення суду все-таки є.
Матеріал підготувала Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»