Мій батько героїчно загинув під час Великої Вітчизняної війни у 1945 році. На момент, коли мати отримала звістку про загибель чоловіка, мені було лише шість років. У документі, який отримала мама, зазначалося, що він є приводом для отримання пенсії по втраті годувальника. За життя батько був нагороджений орденами Слави, Червоної Зірки та Вітчизняної війни. Відповідно до Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" мій батько мав би право на таку пенсію. А відповідно до вітчизняного законодавства, у разі смерті особи, яка має право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, непрацездатні члени родини мають право на надбавки до власної пенсії.
У листопаді 2010 року я звернулася до відділення Пенсійного фонду за місцем проживання із заявою щодо переведення мене на інший вид пенсії (нині отримую пенсію за віком) у зв'язку з втратою годувальника - мого батька. Я б хотіла отримувати 50% від пенсії батька, адже грошей, які отримую нині, не вистачає навіть на продукти харчування. Проте працівники ПФ мені відмовили, аргументувавши тим, що я не інвалід з дитинства. Я з цим не згодна, адже на момент смерті батька була неповнолітньою, а нині - непрацездатна. Тож хочу уточнити, чи маю все-таки право на отримання 50% від пенсії батька?
Тетяна ТАРАПАТА,
м. Київ
Валентина НИКИТЕНКО,
заступник голови
правління Пенсійного
фонду:
- Статтею 6 Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачено, що у разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги відповідно до статті 1 цього закону, непрацездатні члені сім'ї померлого, зазначені в статті 36 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім'ї - 70%, двох і більше - 90% надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
Згідно зі статтею 36 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються діти (у тому числі ті, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних училищах, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років, незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Враховуючи, що на даний час заявниці 72 роки, довідка МСЕК про визнання її інвалідом до 18 років у матеріалах пенсійної справи відсутня, для призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" підстав немає.