ПАВОДОК

Представники держструктур запевняють, що зустрінуть весняну повінь як належить

До випробувань готові

СИТУАЦІЯ

Мінінфраструктури впевнено, що транспортна мережа спроможна протистояти весняним природним катаклізмам

Лариса ДАЦЮК,
«Урядовий кур’єр»

У Мінінфраструктури запевняють, що транспортна система готова до боротьби з можливим весняним водопіллям. З огляду на те, як стрімко потепління охоплює всю територію України, мабуть, цю готовність уже найближчим часом доведеться випробувати. І сподіваймося, що вона не буде схожою на боротьбу зі снігопадом.

Щоправда, сподіватися на інший, відмінний від «снігових»,  хід подій можна завдяки тому, що підприємства морської, річкової, залізничної та дорожньої галузі підготували всі засоби, які можуть знадобитися для проведення робіт із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій гідрологічного характеру. Організовано й  безперебійну роботу об’єктів, які забезпечують безаварійний пропуск води. Одне слово, всі наявні засоби щодо протидії можливому підтопленню та реагування на надзвичайні ситуації у період повені та сходження криги мобілізовані.

У відомстві постійно моніторять гідрологічну обстановку в акваторії Чорного й Азовського морів, а також на внутрішніх водних шляхах. На всій території діють оперативні штаби з реагування на надзвичайні ситуації, які тісно взаємодіють із Державною службою з надзвичайних ситуацій і місцевими органами виконавчої влади. У режимі постійної готовності до проведення пошуково-рятувальних робіт перебуває Морська пошуково-рятувальна служба, морські й річкові порти. Із членами екіпажів на суднах, які можуть залучати до аварійно-рятувальних робіт в умовах льодоходу і повені, проведено відповідні навчання.

У прес-службі Мінінфраструктури повідомили, що для ліквідації наслідків повені можуть задіяти 62 плавзасоби від підприємств, установ та організацій, підпорядкованих міністерству, та 11 плавзасобів, які належать приватним судноплавним компаніям (на договірній основі). Усі вони повністю готові до дій в умовах льодоходу та повені.

Свою частину роботи виконав і Укрводшлях. Він забезпечив технічну готовність до паводку судноплавних шлюзів, які є складовою частиною комплексу гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду, і посилив контроль за наявністю і розташуванням засобів навігаційного оснащення внутрішніх водних шляхів.

У повній готовності до боротьби з повінню перебуває й Укрзалізниця. І хоч загрози для штучних споруд та земляного полотна не виявлено, 429 потенційно небезпечних об’єктів взято на облік. Обхідники колій і штучних споруд щоденно контролюють стан земляного полотна і штучних споруд на всіх напрямках і ділянках доріг. Також організовано щоденне  спостереження за рівнем води у річках.

— Найбільше уваги, — заявив начальник управління інженерних споруд головного колійного господарства Укрзалізниці Георгій Линник, — приділяємо контролю за рівнем води у річках Десна, Тиса, Латориця, Дністер, Боржава, де  прогнозують максимальний рівень весняного водопілля. Окрім того, під контролем залізничників — 221 водоймище і ставки, розташовані на відстані до 10 км від залізничних колій.

Загалом для ліквідації позаштатних ситуацій, які можуть виникнути в паводковий період, на залізницях сформовано 14 протирозмивних поїздів (56 одиниць рухомого складу) та 18 водопоїздів. На Одеській, Придніпровській та частково Південній залізницях у разі потреби для прибирання води на станціях будуть задіяні 12 пожежних поїздів.

Служби автодорожнього господарства також не відстають від колег. Ліквідують дефекти земляного полотна та штучних споруд річок (укріпили майже 15 тисяч м2,  відремонтували 145 опор мостів, усунули передмостові затори). У постійній готовності перебувають бригади робітників і транспортні засоби. Створено запаси будівельних матеріалів, інструментів, плавзасобів, засобів освітлення, засобів зв’язку. Завершують роботи з очищення споруд поверхневого водовідведення, водопропускних труб та дренажних систем.

Потужним конструкціям повінь не страшна. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Заручники великої води

БЕЗВИХІДЬ

Жителі кількох сіл Рівненщини вже не сподіваються на порятунок

Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

— Сідайте, покатаємо, — кличуть селяни з чайки, яка ледве опирається повноводому Случу. Сьогодні він розгулявся не на жарт: затопив міст і пішов собі далі…

Пливти страшно й холодно: одне втішає — недовго. 25-річний Вадим Суходольський, син Марининського сільського голови Надії Суходольської, — весляр управний і бувалий. Втім, чудово управляють чайкою й жінки. Місцевий депутат Валентина Коваль упевнено підпливає до нас, щоб розповісти про проблему свого рідного села Більчаки, в якому проживає 350 людей.

— Років із десять замість старого дерев’яного з’явився цей військовий міст, ми пожили нормально. Та, очевидно, міст уже своє відслужив: кілька років вода легко долає його. Чуємо з екранів телевізорів про те, що повені немає. Запрошуємо тих, хто про це каже, до нас у Більчаки. Таке в нас щороку буває протягом кількох місяців. А тепер, може, й довше будемо плавати. Стільки снігу давненько не бачили, — розповідає пенсіонер Микола Коваль.

Колись чайки були колгоспні, тепер колгоспу немає. І їх у людей — лише дві на село. На них за кілька ходок переправляють людей на роботу — на глиняний завод та в лісгосп. І так само везуть назад із «великої землі». Діти в школу не ходять. Коли річка розгулялася, директор Марининської ЗОШ заборонив більчаківцям приходити. Хтозна, скільки їм доведеться вдома сидіти. А іспити здавати треба.

— У Більчаки ми ще до того, як розлився Случ, завезли товарів на 130 тисяч гривень — і борошна, і дріжджів. А тепер тримаємо з продавцем зв’язок по мобільному і на конкретні замовлення веземо товар лісовими дорогами на військовому ЗІЛі. Але ще трохи — і туди вже не доїдемо, — каже голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай.

Схожа ситуація і в Усті Корецького району, що за сім кілометрів нижче Більчаків, де діти теж вдома сидять. Там аж два мости затоплює — той, що через Случ, і той, що через Корчик, який впадає в Случ. Річ у тім, що і в Більчаках, і в Усті, якось їдучи до школи, втопилися діти. І хоча води з того часу втекло, як кажуть, чимало, ці трагедії надовго закарбувалися в колективній пам’яті жителів…

Третя проблемна територія — село Тинне, що у Сарненському районі. Там Случ теж стабільно перемиває дорогу до села. Не виняток і нинішня весна. Вже встигли поплавати на чайках і дорослі, й дітлахи.

Звісно, на Поліссі потрібні нові мости, а коштує це недешево. То може варто припинити розмови про те, що глобальної повені не буде (дай Боже), а знайти кошти на сучасні споруди, які нарешті змінили б життя людей? Вони ж бо тут — не чужі…

— Наша громада готова долучитися до спорудження нового мосту, — каже сільський голова Надія Суходольська. — Не раз уже порушували це питання. Цього року нам обіцяють 100 тисяч гривень із районного бюджету на ремонт мосту…

До речі.На чотирьох із восьми гідропостів Рівненщини рівень води вже перевищив заплавну відмітку. У трьох районах області запроваджено підвищений ступінь готовності до повені. Цілодобово діють обласний та регіональні штаби з оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Щоб запобігти повені і врятувати села від води, в області розчистили меліоративні канали та береги, відремонтували захисні дамби протяжністю понад шість кілометрів, 20 насосних станцій і стільки само насосно-силових агрегатів, 27 гідропостів та 654 водопропускні споруди. Насосне обладнання вже працює. Бо від надійної роботи меліоративного комплексу області залежить безпека людей і захист їхнього майна. Загалом на Рівненщині можливій повені протистоять 91 насосна станція, 12 водосховищ, майже тисяча кілометрів захисних дамб, 3,5 тисячі гідроспоруд, 50 тисяч гектарів акумулюючих водойм, 18 тисяч кілометрів меліоративних каналів, а також майже 13 тисяч водопропускних споруд та 89 насосних станцій. 

Кореспондент «УК» (на знімку ліворуч) разом з жителями села Більчаки
переправляється через річку Случ. Фото надане автором