ІНІЦІАТИВА
Громада прикарпатського селища має право на унікальні багатства
Допоки достеменно не відомо, де саме розташований рай, можна припустити, що це може бути прикарпатська Східниця. Тут, за оспіваним Іваном Франком Бориславом, після рівнинного пейзажу перед очима неочікувано з’являються вкриті соснами і смереками гори, поміж якими обабіч прозорої як скло річки постає оповита блакитним серпанком долина. Земля, надра якої наповнені цілющими водами, зокрема і «Нафтусею». Завдяки титанічним зусиллям першовідкривача східницьких джерел, світлої пам’яті Омеляна Стоцького, достеменно це зафіксовано ще 44 роки тому. Проте законодавчого статусу державного значення цей бальнеологічний курорт ще не отримав, а отже, селищна громада як самостійна конституційна форма народовладдя не може належно скористатися даним їй Європейською хартією місцевого самоврядування правом ефективно управляти територією оздоровниці.
Земля всьому основа
З історії вітчизняного місцевого самоврядування, давніх часів війтівства, замкової адміністрації та магдебурзького права відомо, що економічну основу територіального самоврядування завжди становила корпоративна власність, зокрема і на землю. Вона давала підставу встановлювати правила господарювання, місцеві платежі та інші повинності.
Та межі селища, за словами Східницького селищного голови Івана Піляка, допоки не визначені. Причім кошти на цю недешеву справу зберігаються у спеціальному фонді, оскільки бюджет тут самодостатній і місцеві депутати на чолі з очільником місцевої ради вміють наповнювати громадівську скарбницю. Щоправда, право власності на територію може надати лише область, та не поспішає узгодити всі наявні проблеми.
Частина їх належить до, так би мовити, історичних: здавна довколишні землі були східницькими, проте в 50-х роках минулого століття детальні плани території розробляли і затверджували замалим не в Москві. Ось і нарізали частину Новокропивницькому радгоспу та Підбузькому колгоспу. Тамтешні сільські голови ніби й не проти, щоб повернути «прирізок», необхідний селищу для розвитку інфраструктури, та правлять задорого: «Збудуйте нам за цю послугу міст через р. Стрий, газифікуйте с. Опака».
За ініціативою Івана Євгеновича, селищна рада розробила і підготувала чимало документів, які б стали під∂рунтям для ухвалення рішення про надання курорту державного статусу. Та справа просувається поки що повільно.
Як відомо, курортні Трускавець та Моршин добилися цього статусу переважно через інвестиційну складову, зокрема і через видобуток та реалізацію води з місцевих джерел. Натомість води 17 унікальних східницьких джерел не закриєш у скло чи пластик — ними можна лікувати важкі недуги, лише безпосередньо перебуваючи на цьому курорті. Тому, зрозуміло, вони малоцікаві для великого бізнесу.
Водночас оздоровниця не може розвиватися без залучення інвестицій: джерела потребують досліджень (востаннє це робили ще за життя О. Стоцького в 1976 році), належного облаштування, а селище — розбудови та впорядкування.
Мій готель — моя фортеця?
Селищний бізнес нині облаштувався саме в місцевих готелях, санаторіях, пансіонатах, і їхніх господарів здебільшого не турбує те, що відбувається довкола: стан доріг і тротуарів, освітлення вулиць, зрештою, належне облаштування джерел. Місцева влада ще чотири роки тому домовилася з власниками, що вони надаватимуть дещицю своїх прибутків на спільний добробут, а селищна рада створила для цього комунальне підприємство.
Та нічого з цього не вийшло. Бо безпосередньо досліджувати цілюще джерело за чинним законом можна, лише маючи відповідну ліцензію, отримати яку від центральних відомств украй важко, пояснює селищний голова. Зараз необхідно достеменно визначити запаси води: допоки тут оперують цифрами, отриманими в 1972-му, хоча, згідно із законодавством, варто це робити кожні 20 років. Затим треба запросити фахівців Одеського інституту курортології та фізіотерапії, які б перевірили лікарські властивості місцевих джерел. Усе це потребує великих коштів, яких немає в бюджеті селища, і змушує шукати вихід зі становища.
Цьогорічна зима з її морозами і віхолами додала клопотів місцевим господарникам, завдала руйнувань кюветам та джерелам. Це тривожний сигнал і власникам оздоровниць, і громаді: щоб експлуатувати природні багатства, треба повсякчас турбуватися про них.
Іван Піляк спеціально поїхав до Карлових Вар, щоб вивчити досвід управління тамтешнім курортом. До речі, це чеське місто й наша Східниця майже однакові за площею, хоча відрізняються щільністю забудови. Так-от, там ще з королівських часів влада спершу обладнала все належно, а опісля передала міській громаді в користування. І нині кожен готель та пансіонат зі своїх статків сплачує в місцеву скарбницю по два євро з туриста та відпочивальника. Ці гроші включені до вартості номера: якщо він двомісний, за 60 євро, то 4 євро надходить на розвиток міської інфраструктури, безпечне й безперебійне функціонування тих джерел, які і є під∂рунтям добробуту міста і його громади.
Східницька селищна рада також хоче запровадити такий досвід у себе, та це не завжди вдається. Бо чехи — законослухняні громадяни, а деякі наші господарі подекуди хитрують, щоб зекономити на природі бодай кілька гривень, мовляв, не відпочивальники в наших номерах, а родичі. Забуваючи, певно, що скупий платить двічі…
Державному курорту бути!
Історія Східницького бальнеологічного курорту вчить, що навіть тридцятирічна одержима боротьба (а саме стільки часу витратив Омелян Стоцький на очищення унікальних цілющих джерел від мулу невігластва, бюрократизму і чванства чиновників від курортології) зрештою увінчалася перемогою.
Ось і торік, на 20-му році незалежності, скресла крига довкола замороженої в перші роки утворення нашої держави ідеї про визнання Східниці курортом державного значення. За результатами робочої поїздки Президента України до Львівської області 28 жовтня 2011 року глава держави дав доручення уряду, цитуємо: «Забезпечити розроблення та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради законопроект про оголошення природних територій курорту Східниця курортом державного значення».
У визначений президентським дорученням термін Прем’єр-міністр Микола Азаров зобов’язав робочу групу високопосадовців на чолі з віце-прем’єр-міністром Борисом Колесніковим підготувати згаданий законопроект. Підтримує цю ідею і чинний голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк, який ініціює проведення у селищі виїзної наради із запрошенням столичних чиновників для реального вивчення стану справ, зауважуючи, що східницькі джерела треба безвідкладно рятувати.
Тим часом селищна рада переймається пошуками інвесторів, які б уже зараз допомогли врятувати цінні мінеральні джерела і в подальшому взяли участь у розбудові курорту. І хоча це подобається далеко не всім, Іван Піляк твердо та безкомпромісно обстоює думку, що саме громада через свій представницький орган місцевого самоврядування як безпосередній власник джерел має укладати угоду із зацікавленими підприємцями на користування надрами. Ліцензія, виписана на основі цієї угоди, повинна мати чітко обумовлені строки, обов’язки сторін і передбачати можливість, у разі порушення ліцензійних умов, бути скасованою.
Український «клондайк здоров’я», як ще називають Східницю, допоки схожий на коштовну картину, якій ще не виготовили належної рами, гідної неоціненного дару природи. І йому сьогодні вкрай потрібна державна підтримка.
Ліниві грантів не виграють
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
КОНКУРС. П’ять проектів, розроблених адміністративно-територіальними громадами Полтавщини, стали торік переможцями Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.
Найбільше поталанило Веселоподільській сільській раді Семенівського району, місцева ініціатива якої отримала конкретну матеріальну підтримку з державного бюджету — 95 тис. гривень. Ще один призер — Грабарівська сільська рада, що в Пирятинському районі, на реалізацію проекту якої уряд виділив 100 тис. гривень.
Організатори конкурсу вирізнили серед переможців у своїх номінаціях Шишацьку районну раду, Червонозаводську та Пирятинську міські ради. Відчутні матеріальні преференції центру сприятимуть реалізації завдань, про які ці території раніше не могли навіть мріяти. Водночас саме активність громад та їхніх очільників додала до скромних статків місцевих бюджетів значні кошти: майже 750 тис. гривень. Чим не приклад для інших?
Зауважимо, що на Полтавщині вже не перший рік існує аналогічний обласний конкурс, номінантами якого торік стали 17 адміністративно-територіальних громад із різних районів нашого краю. Обласна рада вже підписала з переможцями — органами місцевого самоврядування — угоду про передачу їм субвенцій з бюджету області.
Стратегія для Запоріжжя
Наталія ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»
ОБГОВОРЕННЯ. Столичні фахівці з науково-дослідного інституту «Діпромісто» на замовлення міської влади розробили проект змін до генерального плану обласного центру, який винесено на обговорення територіальної громади.
Запорізький міський голова Олександр Сін запросив до участі в цьому процесі найширший загал громадян — громадськість, бізнес, науковців, студентську молодь, всіх, хто опікується подальшим розвитком рідного міста. Причому завважив, що найраціональніші пропозиції городян будуть враховані при доопрацюванні проекту. Громадські слухання пройдуть у всіх районах, під час яких їхні учасники зможуть поспілкуватися з розробниками і представниками міськради для з’ясування функціонального призначення будь-якого об’єкта, приміром до якої зони — рекреаційної, промислової чи житлової — його віднесуть, яка тут передбачена інфраструктура, де проляже транспортна магістраль тощо.
Певна річ, найбільшу цікавість до проекту виявляють підприємці, які повинні будуть ураховувати новації у своїх подальших планах. Кожен з них, запевнив очільник громади, може спрямувати до департаменту архітектури та містобудування міськради свої запитання щодо відповідності положенням генплану своїх бізнесових об’єктів.