Життя — це рух. Рухаємося — отже, працює економіка, забезпечують потреби людей, країна розвивається. Проте саме з рухом і виникають неабиякі проблеми. І в місті, і в селі. На сайті Черкаської обл­держадміністрації читаємо: «Станом на 1 жовтня 2019 року в області 34 сільські населені пункти мають потребу в забезпеченні транспортним сполученням з районним центром, а це становить 4,1% загальної кількості сільських населених пунктів області». Тобто потреба в перевезеннях є.

Чому ж ми стали менше їздити? Там само читаємо: «Послугами пасажирського транспорту у січні — вересні 2019 року скористалися 58 688,9 тис. пасажирів, що на 12% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року».

Головне — зробити перший крок

Одна з найважливіших складових інфраструктури, без якої неможливе функціонування сучасного міста,— транспортна система. Розуміючи це, міська влада Черкас намагається підвищувати рівень надання населенню транспортних послуг. Не раз доводилося чути на різних зібраннях заяви керівників, зокрема про необхідність реформування галузі пасажирських перевезень. Однак минають роки, а система залишається старою, автобуси і тролейбуси, якими користуються городяни, далеко не повністю задовольняють їхні потреби. Причини різні: застарілий транспортний парк, погані дороги, слабка, недосконала організація перевезень.

І ось гарна звістка, яку експерти оцінили як перший крок до здійснення транспортної реформи: наприкінці минулого року міськвиконком проголосував за організацію конкурсу на впровадження єдиної міської системи диспетчеризації та супутникового моніторингу громадського транспорту.

На весь пасажирський транспорт міста збираються встановити GPS-трекери та приєднати їх до єдиної системи. Пасажири у спеціальному телефонному додатку бачитимуть, як рухається потрібний транспорт. Таку модель Черкасам раніше пропонували представники проєктів MapaMagic та Busway. Тоді від їхніх послуг чомусь відмовилися. Тепер же, як зауважує помічник Черкаського міського голови Павло Мосійчук, вони теж можуть узяти участь у конкурсі.

— Нам потрібна чітка звітність про виконання рейсів і скільки кілометрів проїхав кожен транспортний засіб. Адже незабаром місто замовлятиме у перевізника визначений кілометраж і платитиме йому за це, незалежно від того, скількох пасажирів він перевіз. Ганятися за пасажирами вже ніхто не буде.

Такий контроль, вважають у міській раді, допоможе заощадити бюджетні гроші вже зараз. Ідеться про комунальне підприємство «Черкасиелектротранс». Щорічно його апетити зростають, хоч тролейбусний парк фактично не розвивається і не заробляє, адже знає, що місто все одно дасть грошей, каже помічник міського голови.

«На основі дослідження пасажиропотоку, яке робили формально, для галочки, підприємство порахувало, що йому на нинішній рік треба 103 мільйони гривень. Хоч торік з міського бюджету тролейбусники одержали 68 мільйонів. Це попри те, що тролейбуси не їздять у такій кількості, як заплановано», — ділиться наболілим Павло Мосійчук.

Встановлюватиме прилади, підключатиме їх до системи і обслуговуватиме та компанія, яка виграє конкурс. Вона ж упродовж п’яти років одержуватиме абонентську плату за кожну одиницю транспорту. Так підприємцям дають змогу заробити.

Наступний крок реформування — створення комунального підприємства, яке об’єднає весь транспорт. Це підприємство має запровадити електронну систему оплати проїзду і здійснити реструктуризацію тролейбусного парку. Адже кондукторів замінять контролери.

Транспортники планують запровадити європейський спосіб оплати проїзду протягом часу чинності квитка. Тобто пасажир купує квиток на певний час, який потрібен, щоб дістатися до місця призначення. Він може протягом цього часу пересідати з одного транспорту на інший. Так уже розраховуються за проїзд у деяких обласних центрах України. Для пенсіонерів, студентів і школярів розробили картки, які забезпечуватимуть їхній пільговий проїзд. Можна користуватися транспортною карткою, час від часу поповнюючи її. Як саме діятиме електронний квиток і яким він буде, жителі міста вирішуватимуть під час громадських обговорень. Головне: платити доведеться за кілометраж.

Паралельно у Черкасах розгортають дослідження міської мобільності. Тож, можливо, схеми маршрутів зміняться. На втілення реформи у міськраді сподіваються отримати кредит в Європейському банку реконструкції та розвитку.

Однак усе це поки що тільки плани та сподівання. Реальність така, що тролейбусники так і не змогли переконливо обґрунтувати річної потреби у фінансовому забезпеченні. Тому пропоновані ними цифри дотації депутати поставили під сумнів, відклавши остаточне вирішення питання. Тому тільки в середині січня сесія міської ради проголосувала за надання 35 мільйонів на фінансування КП «Черкасиелектротранс». Суму розраховано поки що на два квартали.

Перевізники вже не витримують

Іноді у віддалених населених пунктах Черкащини доводиться чути сумні жарти селян на кшталт: що ближче Україна до Європи, то далі їхні села від цивілізації. Стосуються ті жарти зокрема й автобусного сполучення. Знов-таки камінь спотикання тут — дорожні проблеми, застаріла техніка. Послухайте, приміром, жителів сіл Голов’ятине, Гуляйгородок чи Малий Бузуків Смілянського району. У селах понад 900 жителів різного віку, здебільшого це пенсіонери, але чимало молоді, учнів, дошкільнят. Одним потрібні соціальна, медична підтримка, іншим — належна освіта, дозвілля, працездатному поколінню — робота. Ось тільки серйозна перепона в досягненні мети — дороги, стан яких просто катастрофічний. Налагодити постійне автобусне сполучення — велика проблема.

— Дороги руйнує великоваговий транспорт, — зауважує сільський голова Олег Руденко, — передусім ПрАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар’єр». Це підприємство сплачує до районного бюджету великі податки, проте під час їх розподілу на ремонт наших доріг нічого не надають. Відмовляється здійснювати перевезення пасажирів власник рейсового автобуса, зважаючи на аварійність дороги Р-10 №241716 Нечаївка — Малий Бузуків.

Люди скаржаться, однак нічого не змінюється. Села не можуть самотужки розв’язати дорожні проблеми, адже в них для цього немає техніки, фахівців, достатніх коштів. Та зрештою й законних підстав, щоб власними силами ремонтувати дороги. Нині питаннями ремонту, утримання та експлуатації таких доріг займається новостворене державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області». Саме воно визначає на тендерній основі підрядників на проведення дорожніх робіт, забезпечує їхнє фінансування, спів­працюючи із владою, органами самоврядування, громадськістю, контролює весь процес будівництва, реконструкції автошляхів місцевого значення. Однак зміни на краще відбуваються вкрай повільно.

Уже не один рік головна проблема жителів Смілянського району — зимове утримання доріг місцевого значення. Негода заважає перевозити людей, приміром, до Плескачівки, Бузукова, Голов’ятиного, Сунок. У багатьох місцях шляхи в районі просто небезпечні, особливо в зимову пору.

Та що там села! У самій Смілі вони в катастрофічному стані й давно потребують хоч якогось ремонту. Де починається Сміла, кажуть водії, закінчується дорога. Одразу за знаком в’їзду до міста траса перетворюється на смугу перешкод, а водії рухаються зі швидкістю не більш як 10 км/год. У ямах та багнюці — цілий десяток кілометрів дороги, яка веде через населений пункт у напрямку Кропивницького. Подекуди вирви сягають діаметра до 1,5 метра та зав­глибшки понад 20 сантиметрів. Перевізники вже не витримують: техніка ламається, водії звільняються. Які вже там регулярні пасажирські перевезення! Тут би якось виїхати з цього жахіття, кажуть автомобілісти.

Цього року на виконання капітального ремонту за Програмою з утримання та ремонту автомобільних доріг міста Сміли для управління житлово-комунального господарства передбачено 12 мільйонів 200 тисяч гривень. Навряд чи таких коштів вистачить, щоб кардинально поліп­шити проїзд містом. У міській раді пообіцяли ретельно контролювати перебіг ремонтних робіт. Досвідчений водій автобуса зі Сміли Петро Даценко махнув рукою: «Хай уже хоч що-небудь роблять. Бо далі так жити не можна».

Насамкінець.  Розвитку пасажирського транспортного сполучення у Стратегії розвитку Черкаської області приділено велику увагу. Творці стратегічного документа поставили за мету забезпечити ефективне управління у сфері надання населенню безпечних та якісних послуг з автомобільних пасажирських перевезень. Для цього необхідно здійснити заходи економічного і технічного розвитку, підвищити ефективність роботи автомобільного транспорту і конкурентоспроможності автоперевізників на внутрішньообласних маршрутах, гарантувати комплексну безпеку пасажирських перевезень: дорожньо-транспортної, економічної, екологічної, соціальної, захисту здоров’я пасажирів і збереження автотранспортних засобів. Очевидно, йти до цього доведеться ще не рік. Тим часом люди чекати вже не можуть. Бо живуть вони сьогодні, зараз.