Інформаційний простір переповнений усілякими суперечливими дописами на тему прийдешніх ледь не апокаліптичних природних катаклізмів, що спричинять дефіцит основних продуктів харчування. Начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко зауважує: за припущеннями, особливих катаклізмів у вигляді апокаліптичного холоду чи пекельної спеки очікувати не варто, погода буде близькою до середньостатистичних показників.

Літо увійшло в історію

Проте літо цього року аномальне. Червень увійшов в історію метеорологічних спостережень: такого жаркого першого місяця літа ще не було, а перші метеорологічні станції на нашій території з’явилися 140 років тому. Це другий випадок в історії, коли червень виявився жаркішим за липень на 3—5 градусів.

Попри нарікання, що липень цього року був холодний, науковець зазначає: температура цього місяця відповідала кліматичній нормі. І не такий уже липень був дощовий — в Україні опадів випало навіть менше за кліматичну норму, за винятком сильних злив у деяких центральних, східних і південних областях. За словами Тетяни Адаменко, це було локально, загалом Україна у червні й липні відчувала дефіцит опадів. Але посуха не була критичною, тому врожай, який дозріває, хороший.

Щодо окремих культур. Пшениця мала дати рекордний урожай, але завадила червнева спека, що не дала зерну достатньо наповнитися. Однак 40,5 центнера з гектара, за даними Мінагрополітики, — це вище за середній показник за останні п’ять років. Менший урожай лише в Харківській та Одеській областях, де посуха таки далася взнаки і негативно вплинула на врожайність ранніх зернових.

А ось прогноз на серпень: дія холодного циклону, який перемістився до нас із Балкан і дався взнаки зливами у південних областях, потроху вщухає. Надалі очікуємо підвищення температури. Спека понад 30 градусів, яку прогнозують, — не дивина. Найвищі температури, зафіксовані в Україні, були саме на початку серпня.

І те, що після 20 серпня похолодає, цілком відповідає природному стану речей, жодних аномалій тут нема. Як правило, раз на 7—10 років в Україні наприкінці серпня спостерігають заморозки: зазвичай на півночі Чернігівської області, північному сході Сумської, а в Карпатах заморозки на ґрунті цієї пори трапляються майже щороку. Тут нічого аномального нема, сенсацією буде, якщо цих заморозків не стане.

Погода й урожай

Як зауважують аналітики, погодні умови вплинули на урожай ягід. Через неврожай істотно, приблизно на 20%, зросла ціна лохини. Експерт аграрного ринку Ліна Доценко зауважує: погода вплинула не так на врожай, скільки на смакові якості ягід, зокрема самої лохини. Зазвичай рання лохина солодка, а цього року здавалася наче недоспілою, бо далася взнаки нестача сонця. В Україні вирощують і пізні сорти, які збирають до початку вересня, тому чи був сезон вдалим, говорити ще зарано.

Лохина — не той продукт, який визначає продовольчу безпеку країни, але Ліна Доценко зазначає: важливість цієї ягоди в тому, що вона цінний експортний продукт, і обсяги  її експорту зростають. Тому для багатьох виробників це дуже істотно. На яблука цього року був неврожай, тож варто очікувати на підвищення цін порівняно з торішніми.

Урожай зернових очікують непоганим, до того ж і зерно буде доброї якості через високий вміст протеїну. Це продовольча пшениця, яку цінуватимуть як експортний товар, тому деякі експерти прогнозують певний дефіцит фуражного зерна для потреб вітчизняних тваринників.

Щодо врожаю кукурудзи прогнози так само оптимістичні, якщо не доведеться збирати його під зливами, але метеорологи такого не прогнозують. А стосовно перспектив нашої кукурудзи на світових ринках — тут варто подивитися, що у наших конкурентів — Росії, США та Канади. У Росії врожай кукурудзи загалом непоганий, але вона експортує здебільшого пшеницю, Канада — так само. А фермерів у США цього року природа не балувала, погодні умови були доволі складні, тому врожай очікують низький.

Тож ринкові перспективи в наших експортерів кукурудзи доволі непогані. Багато цієї культури вирощує Китай, але він не експортер, там з’їдають більше, ніж виробляють, тож китайський ринок теж для нас цікавий. І ціна кукурудзи цього року буде високою — це добре для виробників, але не для споживачів.

Звідки береться висока ціна

Економічний експерт Юрій Гаврилечко зауважує: прогнозовані високі ціни на кукурудзу не найкраще позначаться на всіх продуктах, які мають хоч якийсь стосунок до цієї культури. Зокрема мають подорожчати продукти тваринництва, що використовує кукурудзу як корм. Сюди ж додасться подальше зниження поголів’я великої рогатої худоби.

А ось про пшеницю турбуватися не варто: без хліба не залишимося. Україна вже багато років демонструє стабільно високі врожаї, а споживає у два з половиною раза менше, ніж виробляє.

Інша річ — ціна хліба. Тут мусимо зазначити, що насправді вона дуже мало залежить від ціни зерна — не більш як на 30%. Решта в собівартості хліба — це вартість інших компонентів, енергоносіїв, зарплата працівників галузі тощо. Тому багато експертів прогнозують подальше подорожчання хліба зокрема через підвищення вартості електроенергії для промислових споживачів і пов’язане з цим майбутнє підвищення тарифів на водопостачання.

З картоплею ситуація, за словами Юрія Гаврилечка, складна. З багатьох джерел і з власного досвіду знаємо: ціна на неї принаймні вдвічі вища за торішню, а якість приблизно у стільки само разів нижча. І варто звернути увагу на парадоксальну ситуацію: зросли ціни фактично на всі складові стандартного борщового набору, хоч курс гривні вищий!

Тетяна Адаменко із цього приводу додає: саме для тих овочів, які становлять отой борщовий набір, погода була найменш сприятливою. Це стосується коренеплодів: картоплі, моркви та буряку. Це зачепило не лише кількісні, а й якісні показники.

Тут додаються й інші чинники: великі господарства чомусь вважають вирощування картоплі невигідним, більшість її, за деякими оцінками, близько 90%, вирощує населення у власних господарствах, а інфраструктури із заготівлі та зберігання цього коренеплоду майже немає. Тому в тих регіонах, де спостерігалося надмірне зволоження, більшість урожаю згниє. Великі торговельні мережі шукають товарні партії високоякісної картоплі, але не завжди ці пошуки успішні.

Тому дешевого українського другого хліба в цьому сезоні очікувати не варто. Продавці користуються екстремальною ситуацією для подальшого накручування цін. І наостанок: не радимо купувати картоплю про запас, якщо плануєте зберігати її вдома. Картопля, вирощена в екстремальних умовах цього року, довго не лежатиме.