СВІТOСПРИЙНЯТТЯ
Не новина, що взимку депресії частішають, а хронічні хвороби загострюються. Хтось пересиджує цей період "на печі", хтось поспішає до лікарів. Рівненські психологи як альтернативу пропонують зцілення кольором та позитивним мисленням.
- Сам термін "зцілення" походить від слова "цілісність", тобто гармонія фізіологічного, духовного та психологічного начал, - каже психолог Олена Плахтина. - Тому саме через призму цілісного сприйняття світу й відбувається зцілення. Давні єгиптяни лікували ауру людини за допомогою світла, що пронизувало кольорове скло, - вітраж. У такий спосіб людина заряджалася тим кольором, якого їй бракувало. А вже звідси, з душевного комфорту, йшло й фізіологічне зцілення. І то були, власне кажучи, паростки арт-терапії, що і сьогодні творить із людиною справжні дива.
...В арт-лабораторії над міні-мольбертами схилилися десятки голів. Вони, здається, не помічають нікого і нічого навколо, сповна поринувши у свій внутрішній світ.
- Один з наших найбільших комплексів - форма, до якої нас привчають з дитинства. А тут можна сповна вихлюпнути емоції, не пакуючи їх у жодні рамки. Адже саме в творчому процесі людина почувається цілком природно. І що ви думаєте? Часто завдяки цьому спонтанному малюнку люди позбуваються комплексів, задавнених хвороб. А ті, хто не тримав у руках пензля ще зі шкільної лави, творять справжні дива! Ось виставка картин цих людей, створена лише за рік. І кожна така робота - потужний момент зцілення. От, приміром, був такий випадок: потрібно було намалювати корову. Всі учасники групи з цим справилися без проблем, а одна дівчина... ну ніяк не могла намалювати роги - неначе якийсь комплекс завис над нею! З'ясувалося, що в її підсвідомості справді міцно засів випадок із дитинства, коли корова підняла її на роги. Батьки зробили все, щоб її психологічна травма загоїлася, але ж підсвідомість, наче магнітна плівка, зафіксувала все. І коли дівчина, переборовши себе, таки намалювала ті роги, вона довго і щиро плакала: то був потужний момент психологічного зцілення, - веде далі Олена Плахтина.
ФІЛOСOФІЯ КOЛЬOРІВ
Блакитний - також дає внутрішню гармонію і, до того ж, діє заспокійливо. Потреба в ньому виникає тоді, коли людина відчуває перевантаження.
Синій - стимулює до інтелектуального пошуку, розширення своїх можливостей.
Зелений - дає надію, енергію. Його полюбляють люди практичні, які намагаються взяти від життя якомога більше.
Жовтий - несе енергію світла, сонця, стимулює інтелект, допомагає сконцентруватися.
Помаранчевий - дуже радісний колір, він, так би мовити, тонізує людину.
Отож якщо у вас поганий настрій, просто візьміть до рук на 10 хвилин мандарин чи апельсин: настрій неодмінно поліпшиться.
Червоний - колір пристрасті та любові, а ще - надзвичайної активності, колір непосидючих особистостей.
Білий - колір чистоти, внутрішньої гармонії, який збалансовує всі функції організму. Люди, які його обирають, прагнуть викоренити заздрість, ницість, тягнуться до чистоти у стосунках.
Ну а чорний, як, до речі, і білий, - кольори абсолюту. Він дуже глибинний і підходити до нього варто обережно. На чорному добре концентруватися і медитувати, він повертає до чогось нерозкритого і непізнаного.
Якщо людина ставить поряд чорний і червоний кольори, це означає, що в ній живе якийсь протест.
А, приміром, рожевий - це колір м'якої любові та ніжності, захищеності, якої прагнуть жінки, а тому його ще називають жіночим.
До речі, саме жінки, маючи тоншу, аніж у чоловіків, інтуїцію, без проблем вибирають колір, який їм необхідний на тому чи іншому життєвому відрізку. Змінюємося ми - змінюються й кольори, які ми обираємо. І для того, щоб не впасти в довгу зимову депресію, часто достатньо лише змінити кольорову гаму, яка нас оточує. І, звичайно, усміхнутися своєму геніальному рішенню.