Гірський масив Свидовець, що розлігся на суміжних територіях двох найбільших районів Закарпаття — Тячівського і Рахівського, від липня 2016-го став центром підвищеної уваги. Тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що тут планують звести величезний, набагато більший за «Буковель», туристичний комплекс. Як будівництво гігантського курорту може позначитися на долі гірських населених пунктів, як зреагує на нього екосистема цього регіону Карпат, досліджував «Урядовий кур’єр».

П’ятий рік не стихають суперечки

Суперечності довкола будівництва мегакурорту супроводжуються зливою звернень до керівництва країни, позовами до судів, викликають спротив із боку громадських організацій України та закордоння. Реагуванням на них стало засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції на тему «Гірський хребет Свидовець: перспективи та загрози розвитку», яке відбулося 7 грудня 2018 року. І тоді, і надалі під час нескінченних обговорень у державних органах, громадах питання зависло. Його складність пов’язана насамперед з утаємниченістю і самого інвестора, і недоступністю тексту проєкту. Викладений на 70 сторінках, він у всіх деталях досі залишається невідомим широкому загалу. А те, що відомо, викликає цілком зрозумілу стурбованість.

На Свидовці збираються розмістити 60 готелів і 120 ресторанів, 230 кілометрів лижних трас і 23 підвісні канатні дороги. На 1400 гектарах мають збудувати торговельні заклади, фітнес- і медичні центри, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів, навіть… аеродром. Курорт за планом має одночасно приймати 22 тисячі відпочивальників, а кількість обслуговуючого персоналу сягатиме 5 тисяч.

У цьому плані «Буковель» далеко позаду: гірськолижних витягів — 16, загальна протяжність трас — 68 кілометрів, готельних комплексів — 7 на 1500 ліжко-місць, ще 12 тисяч осіб можна розмістити в приватних садибах.

Інвестор під секретом

Цей проєкт улітку 2016-го презентував і взявся обстоювати колишній голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Далекосяжні плани, оприлюднені ним від імені інвестора, який забажав залишитися невідомим, досі не втілено в життя. Водночас вони сплелися в такий тугий вузол суперечностей, що проєкт «Свидовець» вийшов на загальнонаціональний рівень, ба більше — набув міжнародного розголосу.

Замовником мегакурорту офіційно виступили Рахівська та Тячівська райдержадміністрації. Це озброїло природозахисників першим аргументом проти проєкту. Оскільки межі «Свидовця» охоплювали суміжні території двох районів, то замовником мала виступити обласна держадміністрація.

Іншою підставою для критики стала утаємниченість інвестора. Його пов’язують із власником «Буковелю» ТОВ «Скорзонера», але підтверджень цього, як і спростувань, немає. Тож забудовник виступає під грифом «інкогніто».

Без висновку впливу на довкілля

Усі ці роки природозахисники звертали увагу на своєрідний характер громадських обговорень: вони не давали об’єктивних даних, у чому існування мегакурорту вигідне громадам, як він уплине на природні ресурси. Стурбовані нестачею повної інформації, троє підприємців із села Лопухів на Тячівщині вдалися до судових позовів.

А головним гальмом для проєкту стала відсутність позитивного висновку про його вплив на довкілля. Ще 2018 року в галузевому міністерстві повідомляли, що таку оцінку готують. Нагадаємо, що державна екологічна експертиза передбачена Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Стаття 3 цього закону стосується багатьох сфер діяльності, представлених на курорті: туризму і рекреації, прокладання лижних трас, спорудження лижних витягів, канатних доріг і комплексів споруд, лісівництва і сільського господарства, будівництва автомобільних доріг, повітряних ліній електропередачі, об’єктів водоочищення і каналізації, знешкодження побутових відходів. Відсутність висновку про вплив цього всього на довкілля — красномовний факт, що свідчить про певну небезпеку.

Льодовикові озера, ендеміки, релікти

Можливий уплив мегакурорту на екосистему цієї частини Карпат обговорювали на численних форумах. Учасники, серед яких були і європейські експерти, вважають, що гігантське будівництво завдасть Свидовцю непоправної шкоди.

На гірському масиві зафіксовано майже 100 видів флори та фауни з Червоної книги України, приблизно стільки само рідкісних для Закарпаття видів тварин і рослин, ендеміків і реліктів. Тут значні угіддя приполонинських пралісів, сім льодовикових озер і унікальних для України льодовикових форм ландшафту. Назва однієї з водойм просто зачаровує — Ворожеска.

Таких багатств нині не мають інші європейські держави, але якщо не додержуватися норм природозахисного законодавства, вони можуть бути втрачені назавжди. Саме чітка позиція захисників довкілля стала тією червоною лінією, яка для замовників курорту дотепер виявилася нездоланною.

Не шляхом Драгобрату

У гіршому разі Свидовець може дочекатися долі курорту, що існує на полонині Драгобрат. Він у десятки разів менший, однак наслідки його існування гнітючі для природи. Водоочисні споруди, надійне каналізування за понад два десятиліття тут так і не з’явилися, не наведено лад з утилізацією твердих побутових відходів. Штрафи, які сплачують власники котеджів за недотримання вимог природоохорони, неспіврозмірно малі зі шкодою, завданою довкіллю.

Гірські потічки несуть донизу не свіжість, а… аромати протилежного штибу. Стверджувати, що цю картину відтворять і на Свидовці, не беремося, однак від думки, що держприродоохорона ніяк не впорається з маленьким за масштабами курортом, стає ніяково.

Прихильники будівництва на Свидовці наголошують на тому, що воно дасть роботу п’яти тисячам місцевих. При цьому замовчують, скільки людей, котрі нині годуються з лісу та з полонин, втратять ці джерела існування. Які збитки матимуть державні підприємства, чиї території розташовані в зоні планованого будівництва — «Брустурянський» і «Ясінянський» лісомисливські господарства, — ніхто не узагальнював.

— Люди чують усі ці перестороги від екологів, тому задумуються про доступ до полонин, чисту воду у своїх селах, — каже активіст руху FreeSvydovets, який доріс до міжнародних масштабів, Орест Дель Соль. Вважає, що «ці казки чиновників перестають бути їм цікавими».

Варто створити національний парк

Ще у 80-ті роки минулого століття Академія наук України вважала за доцільне створити на Свидовецькому масиві національний природний парк. І сьогодні пильна увага прикута до цієї території інститутів зоології, ботаніки, географії, геології НАН України. Вони категорично проти створення гірськолижного курорту, додержуючись тієї самої думки: варто дбайливо охороняти цю гірську зону в Українських Карпатах. Це найбільш ефективно зробити, створивши нацпарк.

— Частина витягів, підйомників та інша інфраструктура заплановані буквально усередині приполонинських пралісів Свидовецького масиву або фрагментують їх. Ми нарахували понад 700 гектарів територій, цінність яких буде гарантовано знижена або знищена господарською діяльністю. Крім цього, пропонований курорт безпосередньо прилягає до об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свидовець» у Карпатському біосферному заповіднику. Від магазинів, витягів до території спадщини ЮНЕСКО планують відстань всього кількасот метрів, — наголошував на засіданні підкомітету Верховної Ради координатор із природоохоронної роботи Всесвітнього фонду природи в Україні, кандидат біологічних наук Богдан Проць.

Особлива цінність — вода

Свидовець найкраще в Карпатах забезпечений водними ресурсами. Оскільки вода дуже важлива для існування курорту, то саме за це й ухопилися розробники проєкту — їм не потрібно буде додатково інвестувати у водозабезпечення.

З іншого боку, Свидовецький масив — джерело наповнення багатьох річок, потічків, які беруть тут початок. Господарське втручання в процес водоутворення в горах неминуче позначиться на наповненні цих артерій і може призвести до нестачі води в населених пунктах, розташованих нижче.

— До нас звернувся інститут екології Карпат НАН України з пропозицією створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тис. га, надавши всі необхідні обґрунтування, — зазначила на згаданому засіданні підкомітету у Верховній Раді представниця уряду, яка нині очолює відділ формування і розвитку екомережі та територій природно-заповідного фонду Міністерства енергетики та охорони довкілля, Анастасія Драпалюк. — Міністерство розглянуло клопотання і схвалило. Відповідне рішення ми надали до Закарпатської облдержадміністрації для погодження землевласників та землекористувачів. Місцева влада висунула зауваження, які ми опрацювали і повернули на розгляд адміністрації. Тому чекаємо.

Про заповідник, мабуть, забули. Бо прогресу в цьому питанні не відбулося.

Узгодити баланс інтересів

Ситуація балансує між охороною природи та економічним ефектом. Але хто його рахував і який цей ефект — автор шукав відповідей на ці запитання, але… Захисники проєкту, багато обіцяючи, конкретних відповідей на них не дають. Експерти-екологи тим часом впевнено стверджують: якщо цільове призначення територій Свидовця залишиться незмінним, ця місцевість отримає заповідний статус і матиме промоційну підтримку, то потоки туристів наростатимуть. Це наповнюватиме і місцеві бюджети, і створюватиме робочі місця. Унікальний гірський масив із його полонинами, пралісами, озерами буде збережено.

Для гірськолижного курорту захисники природи пропонують обрати інший регіон — той, який не має особливої цінності для екосистеми Карпат, не перешкоджатиме розвитку туризму й рекреації.

ДОВІДКА «УК»

Гірський масив Свидовець простягається на 50 кілометрів поміж річками Чорна Тиса й Тересва. Найбільші вершини — Близниця Велика (1881 м), Близниця (1872), Догяска (1761), Великий Котел (1770), Ворожеска (1731). Відомий озерами Геришаска, Трояска (Апшинець), Івор, Ворожеска. Завдяки географічно-кліматичним особливостям на Свидовці довше, ніж деінде в Карпатах, зберігається сніговий покрив.

У ПЛАНАХ МЕГАКУРОРТУ:

✓ 230 кілометрів лижних трас

✓ 23 підйомники

✓ 60 готелів

✓ 120 ресторанів

✓ 390 котеджів

✓ 17 пунктів прокату

✓ 10 торговельних центрів, розважальних закладів, банківських відділень

✓ 5 різнорівневих парковок для 6000 автомобілів

✓ медпункти, фітнес-центри