Щороку сотні тисяч туристів заново відкривають Черкащину, яку знали лише як край, де народився і похований Тарас Шевченко, як землю, тісно пов’язану з іменем Богдана Хмельницького, Василя Симоненка, багатьма іншими видатними особистостями. Однак, побувавши в цьому благословенному краю, кожен зрозуміє: тут оживає сама історія, поєднуючись із яскравим і неповторним сьогоденням. Лише раз відвідавши, сюди хочеться повертатися ще і ще.
.jpg)
Земля, яку сходив Тарас... Навіть якщо ви багато читали про генія українського народу, побувавши у Літературно-меморіальному музеї Т.Г. Шевченка в селі Шевченковому Звенигородського району, ви відкриєте його для себе по-новому. Цей заклад — складова частина історико-культурного заповідника «Батьківщина Шевченка», до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Моринцях, Вільшані, Будищі, де минуло дитинство Тараса. У Моринцях на відтвореному подвір’ї із садом та клунею біліє хата діда Шевченка та чумацька хата-музей, у якій і народився поет.
А хіба не стиснеться серце, коли заглянеш у відтворену батьківську хату поета, хату дяка, де малий Тарас навчався грамоти? Це вже у Шевченковому (колишній Кирилівці), де могила матері, де сам літературно-меморіальний музей.
У центрі села, на колишньому цвинтарі, — могила Григорія Шевченка — батька Тараса. У Будищі (одному з трьох сіл дитинства Кобзаря, які об’єднав Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка») добре зберігся маєток пана Енгельгардта, в якого служив Тарас. А ще — три тисячолітні дуби, в одному з яких він ховав свої перші малюнки.
Буваючи на Черкащині, не можна не відвідати Шевченківський національний заповідник у Каневі. Неподалік від могили Шевченка — пам’ятний знак на місці самоспалення українського патріота з м. Калуша Олекси Гірника, якому присвоєно звання Героя України (посмертно). До складу заповідника входять перший народний музей Шевченка — «Тарасова світлиця» та паркові комплекси. У національному заповіднику в Каневі ви зможете ознайомитись як із життєвим і творчим шляхом поета, так і з історією становлення української державності, поборником якої був Тарас Шевченко.
У гетьманській столиці. Відчути подих епохи часів Богдана Хмельницького ви зможете в Чигирині, побувавши в резиденції прославленого гетьмана. Вона частина Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розташованого за 70 кілометрів від Черкас. Хоч сама гетьманська резиденція й не збереглася, а всі споруди, які можна побачити в цій частині колишнього полкового містечка, збудовано наново, тут дуже відчувається подих часу. Рік у рік резиденція Богдана Хмельницького розширюється, викликаючи великий інтерес і серед туристів, і серед земляків видатного українського гетьмана. Тут відтворено приміщення гетьманського будинку, канцелярії Запорозького Війська, козацької скарбниці та куреня козацької охорони.
А за сім кілометрів від Чигирина ще одне знакове місце для України — село Суботів, де розміщувалися будинки гетьмана та козацької старшини. За часів Богдана Хмельницького Суботів був значним осередком культури, оскільки у гетьмана була велика бібліотека. Тут за наказом, проектом та на кошти Богдана Хмельницького 1653 року розпочали будівництво Іллінської церкви, яка одночасно була і оборонною спорудою. У ній поховано сина гетьмана Тимоша, а 1657 року і самого Богдана Хмельницького.
На гостини до трипільців. Відвідавши Тальнівський район, ви можете, ніби в машині часу, перенестися в четверте тисячоліття до нашої ери. Тоді тут проживало близько 15 тисяч трипільців. Тут створено Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Самі трипільські поселення вражають розмірами — вони займають 450 гектарів і розташовані не тільки в Легедзиному Тальнівського району, де при заповіднику діє музей Трипільської культури, а й у Звенигородському та Уманському районах. Це найбільший у Східній Європі заповідник, присвячений одній археологічній культурі. Побачите відтворені житла трипільців, можете потримати в руках артефакти, які археологи знаходять під час розкопок, що тривають досі. На території заповідника ентузіасти та науковці щоліта проводять різні культурно-історичні фестивалі, насамперед традиційні «трипільські толоки», в яких може взяти участь кожен охочий.
До речі, в Тальному не оминіть нагоди побувати в мисливському палаці графа Шувалова. Це пам’ятка архітектури початку ХХ століття, оточена англійським парком. Палац нагадує середньовічний французький замок із двома вежами.
Місця сили додають снаги. Наслухавшись розповідей про незвичайні місця сили, яких на Черкащині чимало, обов’язково завітайте до Головківки, що в Чигиринському районі. У лісі біля мальовничого озера попийте води з цілющого джерела «Живун». Саме сюди приходили козаки й гайдамаки напитися, полікувати рани. У цій воді велика кількість срібла. Біля джерела, яке ніколи не замерзає, стоїть невелика капличка, в якій проводять богослужіння.
Тут також одне з трьох місць у світі, де на гранітному камені є сліди стоп Миколи Чудотворця та Божої Матері, а ще цілюще джерело — Долина Святого Миколая в селі Коржовий Кут Уманського району. Цей камінь має чудодійну силу, а в самій долині час від часу відбуваються події, яким одна назва — дива. Сюди приїжджають по зцілення, любов та дітей.
А хто не чув про дуб Максима Залізняка біля хутора Буда у славетному Холодному Яру? Вік цього дерева близько 1100 років. Він входить до десятки найстаріших дубів Європи. І це не просто ботанічний релікт — цілі покоління українців вважають галявину, де він росте, місцем сили.
Детальніше про ці та інші туристські маршрути Черкащини можна дізнатися в департаменті культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської ОДА.
Координати: 18000, м. Черкаси, бульвар Т.Г. Шевченка, 185,
тел. (0472) 37-33-66, факс 33-01-30.
E-mail: cherculture@gmail.com.
А також у департаменті регіонального розвитку (за тією самою адресою),
тел. 37-34-14, факс: 37-34-14.
E-mail: info@drr-ck.gov.ua