ТЕНДЕНЦІЯ

У світі щодня зростає ціна на збіжжя

Через зміну клімату цього року жнива йдуть з 5–10-денним випередженням, як і розвиток рослин. За оперативними даними Мінагропроду, ранні зернові та зернобобові станом на 18 липня обмолочено на площі 6,7 млн га (67% прогнозу, 5,4 млн — 2011 р.) при прогнозі 9,9 млн га. Із цих площ аграрії зібрали 14,5 млн тонн зерна (у 2011 р. — 15,6 млн) при середній врожайності 21,9 ц/га (у 2011-му 28,7 ц/га). Так у Степу намолочено 7,477 млн тонн збіжжя, у Лісостеповій зоні — 5,884 млн, на Поліссі — 1,168 млн.

Зокрема Одещина, Херсонщина, Миколаївщина, Дніпропетровщина зібрали ранніх зернових і зернобобових з 96–98% площ, Кіровоградщина, Дніпропетровщина, АР Крим — 89–93%, Полтавщина і Харківщина — 76–79%. Щодо врожайності у різних агрозонах, то вона коливається: у південних областях украй низька (16,8 ц/га), центральних, східних і північних — найвища (31,8%) і західних — вища за середню (30,6 ц/га).

За словами фахівців, тривала грунтова засуха на півдні спричинила неповноцінне формування урожаю, в’янення кукурудзи та соняшнику. На жаль, липневі опади не надто поліпшили ситуацію, бо були неістотні й нерівномірні. Натомість зволоження грунту суттєво не поліпшилося. Тож Україна недорахується 20–25%, а за деякими прогнозами, й 30% урожаю порівняно з 2011 роком. Водночас, за словами експертів, це не буде загрозливим для продовольчої безпеки. І відіграє позитивну роль у ціновій ситуації, адже не лише в Україні, а в усьому світі спека вдарила по врожаю.

Найдорожче за чотири роки

Як повідомив «УК» експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон, 17 липня на Чиказькій товарній біржі СВОТ торги пшеницею завершилися зростанням цін на вересневі контракти на 4,3% до рівня $8,84 за бушель ($328/т). За його словами, це найвища ціна на пшеницю за останні чотири роки.

«Ціна на пшеницю почала зростати ще на початку червня й за півтора місяці ціна вересневої пшениці піднялася з позначки $230/т до $330/т. Тобто на $100/т, або на 43%», — наголосив він. Основна причина цього — прогноз експертів щодо зниження виробництва пшениці у США, Росії, Україні, інших країнах — виробниках зернових унаслідок посухи. Така динаміка на світових ринках зерна відобразилася зростанням цін і на українському ринку. «Вартість пшениці 3 класу нині становить 1750–1800 грн/т на умовах самовивозу, тоді як стартова ціна цього сезону була на рівні 1500 грн/т, — розповідає гендиректор УКАБ Володимир Лапа. — Однак хлібороби степової зони вважають таку ціну ще низькою, адже через погодні примхи собівартість їхнього зерна цього року зросла до 1800–2000 грн/т».

Аналітики додають, що ціни на українському ринку залишаються все ще набагато нижчими за рівень світових, що зумовлює набагато нижчі доходи виробників. Якщо ситуація найближчим часом не зміниться, на різниці цін аграрії втратять у 2012/2013 маркетинговому році приблизно 29 млрд грн, що в сумі із втратами від засухи (5,5 млрд) та збільшеної нормативної грошової оцінки на 75,6%. (4,5 млрд) становитиме 39 млрд грн, прогнозують експерти УКАБ. За їхніми підрахунками, різниця в цінах на пшеницю в Україні й світі становить $78 за тонну, на ячмінь — $33, кукурудзу — $96.

Фахівці констатують, що основними чинниками занижених цін є невідшкодування ПДВ при експорті зерна, високі логістичні витрати і перехідні залишки зерна (через обмеження, що вводились торік для стримування цін), а в окремих випадках — і цьогорічні складнощі з міжрегіональним перевезенням зерна.

Крім того, дедалі частіше можна почути від аграріїв, що деякі області вводять заборону на вивезення зерна за власні межі. Їхній головний аргумент — продовольча безпека регіону та нижчі ціни на хліб для громадян. Натомість страждає сільгоспвиробник.

Стабільність буде збережено

Під час візиту на Черкащину міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк зауважив: «Введення заборони не має жодних підстав. Це може призвести до зменшення обсягу інвестицій у цих регіонах і позначитися на динаміці розвитку агросектору. Якщо брати загалом, то, попри нижчий за торішній урожай, стабільність на внутрішньому ринку буде збережено. Він дасть нам можливість зберегти експортні контракти та бути присутніми на зовнішніх ринках. Загалом за останні 10 днів світові ціни на зерно збільшилися на 15%. Це свідчить про те, що попит на нього буде достатньо високим і аграрії у фінансовому плані зможуть виграти. Тільки торік експорт сільгосппродукції збільшився на 30% і становив $13 млрд. Євросоюз, який ще чотири роки тому нарікав, що наша продукція неякісна і не відповідає стандартам, не сертифікована, торік купив у нас продукції на $3 млрд».

Про хід жнив на Сумщині, Харківщині і Буковині поцікавилися власкори «УК».


Вдалий початок — половина успіху

Розпочавши жнива на декаду раніше традиційних термінів, сумчани намагаються максимально ущільнити графік обмолоту — адже спекотна погода не церемониться з дозрілим збіжжям. Станом на ранок 18 липня урожай зібрано майже на 442,8 тис. га, або 41% загальної площі ранніх зернових.

За оперативною інформацією начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимира Івченка, на жнивах немає жодних затримок чи проблемних питань. Удосталь пально-мастильних матеріалів, транспорту для вивезення збіжжя, комбайнерів. Запланувавши впоратися з обмолотом за 12—14 днів, жниварі виходять на середньоденний показник майже 20 тисяч гектарів. На обмолоті задіяні понад 1500 комбайнів, з яких 200 — залучені з інших регіонів України. Найближчим часом денні обсяги обмолоту зростуть до 22–23 тис. га.

 Позитивну роль у жнивах відіграв Аграрний фонд, з яким господарства уклали форвардні контракти на реалізацію 28 тисяч тонн пшениці і жита, або на 18 млн грн. Половину зазначеної суми хлібороби одержали авансом, решту їм перерахують після доставки збіжжя.

Незважаючи на засуху, область має гарний урожай. На круг хлібороби намолочують у середньому 32,2 центнера зерна, що на три більше минулорічного показника. Причому, «відзначаються» сорти виключно вітчизняної селекції і які районовані на території області. Уже визначилися і лідери. Так, у Сумському районі мають по 41 центнеру, а в ТОВ «Хлібодар» на окремих полях — до 7 тонн продовольчої пшениці. Таким чином є всі передумови одержати не менше 2,5 мільйона тонн збіжжя.

Оптимізму додає й та обставина, що майже 90% зерна — продовольче. Таким чином Сумщина планує намолотити 350–400 тисяч тонн продовольчої пшениці при обласній потребі 200. Як зазначив Володимир Івченко, область матиме змогу реалізувати іншим регіонам України і високоякісне хлібопекарське збіжжя, і насіння для сівби озимини — останнього буде з великим запасом.

                       
Мільйонний рубіж подолано

Хлібороби Харківщини зібрали перший мільйон тонн зерна, обмолотивши 69% площ ранніх зернових і зернобобових. Як поінформували в облдержадміністрації, цьогоріч урожайність збіжжя досить висока, хоч і трохи нижча, ніж торік. Зокрема озима пшениця дає у середньому 26 ц/га, тож валовий збір зерна планують одержати за рахунок збільшених площ під кукурудзою.

Є ще одна не менш приємна новина нинішніх жнив: за результатами зібраного врожаю, отримано понад 90% продовольчого зерна 1, 2 і 3 класу. Такого показника, наголошують аграрії, досягнуто вперше, бо досі найкращим вважався результат 2011 року, коли було зібрано приблизно 70% висококласного зерна.

«Як тільки зійшов сніг, ми мали серйозні побоювання з приводу сходів озимих і прогнозували до 50% їх пересіву, — зазначив голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін. — Але прогнози не справдилися, позитивний результат дали дощі, а ті, хто використовує в сільському господарстві всі новітні технології, вміють досягати результатів і в дуже посушливе літо». На Харківщині, як неодноразово заявляв М. Добкін, мають надію зібрати не менше 3 млн тонн зерна.

                       
Посуха не завадила доброму врожаю

Із половини засіяних площ уже намолочено 120 тис. тонн зерна з 245 тис. очікуваних. Урожайність — 34 ц/га, що вище за торішні показники. Загалом область планує зібрати 600 тис. тонн зерна і більше разом із кукурудзою.

За словами начальника Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації Миколи Олексюка, за сприятливих умов збирання ранніх зернових завершиться за тиждень. Жнива йдуть ударними темпами: торік, приміром, на цей час було зібрано зернових із 13 тис. га, що у 2,5 раза менше, ніж тепер. Базу для зберігання зерна, його сушіння і переробки мають практично всі господарства області. Ті ж, хто не має, передають зібране на зберігання у Неполоківецький комбінат хлібопродуктів. Нині він вже прийняв на зберігання понад 5 тис. тонн зернових. Розпочав із селянами розрахунки за збіжжя й Аграрний фонд, виплативши 5,9 млн грн. Найближчими днями під час сесії облради має вирішитися питання виділення 2,5 млн грн на закупівлю зерна для регіональних потреб.

«УК» поцікавився у головного аграрія області про те, чи вдалося переломити ситуацію, коли основну ставку в регіоні робили на ріпак, як свого часу на кукурудзу в Україні, й чи дотримуються буковинці сівозмін.

— Площі під ріпаком зменшені до 7,2 тис. га (торік — 11 тис. га — Авт.). На жаль, переробку ріпаку на біогаз чи олію наші підприємства так і не налагодили, він йде на експорт. Щодо сівозмін, то нам ще далеко до ідеалу. Але наступного року для господарств, що обробляють понад 100 га ріллі, плануємо розробити науково об∂рунтоване чергування культур.

— Чому треба чекати ще рік?

— Бо сільгоспвиробник, як і будь-який інший, розраховує насамперед на економічний ефект. Зрозуміло, що йому доцільно вирощувати високорентабельні культури — з невеликими затратами й високою реалізаційною ціною. А коли до всього є можливість їх експортувати — наукове об∂рунтування відходить на другий план. Майже до всіх великих сільгоспвиробників, що обробляють в області ріллю, є зауваження. Візьмімо, до прикладу, сою. Її врожаї сягнули останніми роками нечувано високих показників. Цього року плануємо валовий збір сої понад 100 тис. тонн — в області таке вперше. Ніби це і добре. Якщо ж узяти до уваги, що її висівають не через чотири-п’ять років, як належить, а через рік, то тут уже доброго мало. Обласний підрозділ не так давно створеної Держсільгоспінспекції поступово наводить у цьому порядок.

Сторінку підготували Олександр ВЕРТІЛЬ, Світлана ГАЛАУР, Владислав КИРЕЙ, Світлана ІСАЧЕНКО, Галина ІЩЕНКО,«Урядовий кур’єр»